Виписки з протоколів
тов. «Просвіта» у Львові

На перші загальні збори тов. «Просвіта» у грудни 1868 р. прислав Федькович свій віршований привіт: «Здоров чесному субору Просвіти у Львові». Далі у протоколах товариства так записано:

1871, 29 цьвітня на виділовім засіданю:

«Член товариства п. Остап Чвартацький читає лист приватний Ю. Федьковича, в котрім той же пише, що рад би видати своі недруковані поезиі; п. Чвартацький запитує, чи не можнаб видрукувати сих поезий коштом товариства. Принято, написати п. Федьковичеви, що Просвіта радаб видрукувати сі поезиі, тількиж запитує, чи не пристав би п. Ф. на вудрукованє (!) ix етимольогією, бо Товариство в засаді вправді не єсть фонетиці противне, однакож на тепер уживає в своіх виданях етимольогіі».

1871, 29 цьвітня на виділовім засіданю:

«Постановлено внести на Загальнім Зборі на почетних членів: пп. Федьковича, о. Устияновича Миколая и п. Шараневича.

1871, 8 червця на Загальних зборах:

«Вкінци именовано почетними членами товариства Вп. п. Федьковича, о. Устияновича. о. Воробкевича Ис. и Д-ра Шараневича».

1872, 15 червня на виділовім засіданю:

«По відчитаию листу Федьковича зъ дня 22 мая 1872 рішено ёму загварантовати 250 зол. р. за наименьше 12 листівъ (печатанихъ) «орігінальной» праці: рішено завідомити об тімъ виділъ Бесіди и просити о перенятє другихъ 250 зол. р. и вносить жадати за те 5 клясичнихъ переводівъ: дальше препоручено п. Заревичови написати листъ въ тій справі до Федьковича и виложити ёму сю справу».

1872, 29 червня на виділовім засїданю:

«Позаякъ п. Заревичъ, котрий мавъ листъ до Федьковича вислати, се незділавъ и виіхавъ, рішено просити п. Навроцкого, щоби заняв ся відповідевъ до п. Ф.»

1872, 15 липня на виділовім засїданю, на котрім був і Федькович:

«Постановлено: П-у Федьковичеви лічиться платня від 1-го Липця 1872.

Що до редакциі книжок людових, лишає виділ и. Федьковичеви волю, укладати після уложеного ним самим пляну».

1872, 10 вересня на виділовім засіданю:

«Препоручено п. Заревичу переглянути колядникъ, уложений п. Федьковичемъ и дати свою гадку объ сімъ ділі».

1872, 16 вересня на видїловім засїданю:

«Панъ Заревичъ реферовавъ и дававъ своі гадкі о коляднику п. Федьковича и рішено п. Желехівскому порозумітись зъ п. Федьковичемъ що (до) денекотрихъ змінъ».

1872, 19 жовтня на видїловім засїданю:

«Рішено дати п. Заревичу колядникъ п. Федьковича до справленя съ порозумінємь зъ п. Федьковичемъ».

1872, 17 грудня на видїловім засїданю:

«Рішено випечатати «Колядникъ» п. Федьковича три тисячи примірниківъ и то керилицевъ.

Др. Огоновскіи Омелянъ вносить просити п. Федьковича, щоби до первого лютого приладивъ матеріялъ до подібнихъ книжечокъ, якъ Зорі и щоби на першій разъ видавъ Goldmacherdorf, переведене на руский язикъ, Чокого».

1873, 11 лютого на видїловім засіданю:

«Принято манускрипта п. Федьковича: Село Фармазони, пісни до св. Николая, Казку за стрільця, пісню про Ангелівъ и діяволівъ, Проскура и рішено ихъ заразъ печатати».

1873, 22 мая у справозданю із загальних зборів:

«Въ ціли розширеня видавництвъ популярнихъ Виділъ порозумівь ся съ п. Юр. Федьковичемъ. призначаючи съ фондівъ товариства 250 рн. річно за найменше 12 друковихъ листівъ оригінальноі праці. До сего часу видані зістали:

1. Дванайцять пѣсней во честь и славу св. Отця Николая;

2. Село Фармазони.

Приготовлені до друку:

1) Проскура, подарунокъ чемнимъ рускимъ діточкамъ;

2) «Казка за одного стрільця и опиря» и «Відъ чого море солоне».

1873, 21 мая на виділовім засїданю:

«Виділ рішив, упросити п. Федьковича на слідуючий рік до видавництва популярних книжок, т. є. від липця 1873 – липця 1874, визначаючи ёму річну ремунерацию в квоті двісті пятьдесять р. а. в. За те жадає від ёro таку саму працю, як и торік, т. зн. популярні, именно же такі, котрі укаже ему виділ редакцийний. Праця тая має заняти дванайцять аркушів друку.

1873, 31 мая на видїловім засїданю:

«Др. Огоновский предкладає готові утвори Федьковича и обявляє, що всі суть способні до друковання. Рішено печатати окремими брошурами «Проскуру» и «Пісні для дітей» (по 3000 примірників). Друкованєм займеть ся п. Партицкий.

Принято закупити книжки популярні для Федьковича за квоту 22 р. 62. Закупно поручено економови, власність товариства.

Внески окремі:

Др. Сушкевич вносить, щоби товариство приняло на себе цілковиту ремунерацию для п. Федьковича на рік 1873 до лппця 1874 в квоті 500 золотих. (Примітка: Др. Сушкевич ставляє се внесеннє с того поводу, що Бесіда неприняла на себе обовязку уділяти Федьковичу річних 250 зр. за праці драматичні з браку фондів). Внесене се принято. Каса виплатить ту квоту в місячних ратах з гори. П. Федькович мае зъобовязатись достарчити товариству праць на 24 аркушів формату Зорі в певних відстанках часу. О надписях книжочок и формату буде рішав заєдно виділ».

1873, 17 жовтня на видїловім засіданю:

«В. Ильницкий вносить від секщіі літературної: 1) щоби видруковати в 3000 екземплярах около 15 народних коляд Федьковича, 2) щоби видати книжечку Федьковича на спосіб давнійше Просвітою видаваних – Зір під тит. «Вечерниці» также в 3000 ексемп. – Оба внески принято.»

1874, 12 лютого на виділовім засіданю:

«Рішено запитати письменно п. Федьковича, для чого він не присилає материялів, котрі достарчувати він зъобовязався контрактом з 1 липця 1873 р. для популярних виданій товариства? П. Федькович зъобовязав ся давати виділу що місячно матеріялів на два аркуши друку. До сего часу достарчив на три і пів (3 ½) аркуша друку. Виділ питає п. Федьковича, чи він схоче доповняти на будуче повисшу точку контракту? (Дописка: Вислано лист 22. II. 1874) [Пор. тут на стор. 228].

1874, 28 лютого на виділовім засіданю:

«Відчитано лист Федьковича, яко відповідь на запитане: «длячого він не присилає материялів до видаваня популярних книжок?» В листі сим осьвідчає Федькович: «Я писати не думаю на тото, аби мали літературні монополісти що критиковати. – Книжки Просвіти відішлю с початком марця».

Вахнянин вносить, щоби на підставі сёго осьвідчення узнати контракт с Федьковичем за зірваний, позаяк Федькович контрактом зъобовязався піддавати своі письма під критику, а тепер від такоіж себе увільнити хоче. Виділ не може відступити від сеі точки контракту, с чого виходить неможливість додержання на дальше умови.

Принято одноголосно, именно: що контракт с Федьковичем уважає виділ від січня 1874 р. за зірваний.

Ганкевич вносить, щоби написати до Федьковича завозванє о надісланнє матеріялів для виданій популярних на 6 ½ аркуша друку, бо від липня минувшого року достарчив Федькович лишень 5 ½ арк. друку (Вечерниці на 2 арк. Ворожка 2 арк.: руский женчик 1 ½ арк.).

Внесенє принято.

1874, 15 мая у справозданю на загальних зборах:

«Справа літературноі діяльности.

Виділ старав ся о те, щоби читаючий народ в виданях Просвіти находив предмет и до науки и до забави. До редагованя популярних книжочок обовязав Виділ п. Юрия Федьковича, зложивши з ним контракт від 1 липця 1873 до 1 липця 1874. П. Федькович за платню 500 рн. мав достарчити через рік 24 аркушів друку в форматі Зорі. С сего обовязку не вивязав ся п. Федькович, бо передав Виділови всего-навсего манускрипту на 5 ½ арк. друку. Виділ двічи односив ся до п. Федьковича в сім згляді, однакож безскуточно. С сеі причини узнав Виділ контракт за розвязаний и постановив виплату місячноі пенсиі від січня 1874 р. Додати належить, що Виділ ишов під руку п. Федьковичеви, закупуючи всякі для него потребні підручники.»

1875, 27 лютого на видїловім засїданю:

«Рішено на внесок дра Огоновского видати народний и політичний руский Катихизм и віднести ся в тім ділі до Федьковича.»

1875, 17 падолиста на видїловім засїданю:

«Манускрипти: – Проскура Федьковича и Ворожка Федьковича рішено зложити до актів и на жадане звернути авторам.»

Примітки

виділ редакцийний – до цього редакц. виділу належали: Василь Ільницький, Ом. Огоновський, Омел. Партицький, Юліян Романчук, Наталь Вахнянин, Теоф. Барановський і Ів. Бічай. В. Ільницький був головою сеї секції літературної. – О. М.

Подається за виданням: Писаня Осипа Юрія Федьковича. – Львів: 1910 р., , с. 362 – 367.