Куда?

Юрій Федькович

«Куда ти йдеш, єдиний мій?»

«Я й сам не знаю, де!

Хіба ж та доля вповідала,

Куди в’на нас веде?

Одних веде у райський край,

А других у Сибір,

А тих в пани, а тих в попи,

А тих знов до жовнір.

Одних веде на битий шлях,

А других манівцем…

Але куди? – де мета їм?

До кого ми ідем?

Не знаю, брате, ти сказать…

Да видиш – оддалік

Яка висока та сумна

Могила там стоїть?

А так як чистий діамант

Та зіронька сния:

Там також може хто живе?

Коли – то буду й я.

Примітки

Отсю поезію прислав Федькович на руки Партицького літом 1869 р. з тим, «аби-сте ласкаві були намістить в Правді», – та вона з деякими редакційними відмінами була надрукована аж 1872 у «Правді» ч. 9, стор. 409.

Друкуємо тут із копії, що заховалася в тов. «Руська Бесіда» в Чернівцях, зроблена невідомо ким і коли, але вже по смерті Федьковича, як свідчить увага копіїста на перед: «Відпис листа пок. Осипа Федьковича».

Сам лист, до якого долучена була отся и слідкуюча поезія «Дезертир» – без дати, але зі змісту видно, що він був писаний перед приїздом Партицького до Львова (серпень 1869) і був відповіддю на запросини Партицького, щоб Федькович написав дещо для задуманої Партицьким книжечки «Просвіти» під заголовком «Зоря». Справді Партицький восени 1869 р. випустив у світ перше число «Зорі», в якому була поміщена Федьковичева байка «Кінь і віл».

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 353.

І. Франко в Писаннях друкував твір за чужою копією з листа до О. Партицького; вона зберігається в ІЛ, ф. 58, № 428. Пізніше до його рук потрапив автограф, який він передав у бібліотеку Наукового товариства ім. Шевченка (нині зберігається в ІЛ, ф. 58, № 106).

Шалата М. Й. Примітки. – В кн.: Юрій Федькович Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Листи. – К.: Наукова думка, 1985 р., с. 530.