У ледіня

Юрій Федькович

У ледіня ворон коник:

Коникови гриву чешуть.

А самому молодому

Товариші трунву тешуть.

Утесали, змалювали,

Бервінками устелили,

Забераним коверчиком

Домовину гарно вкрили,

Та й винесли на кладбище –

Така, хлопче, твоя доля!

Зарзав коник вороненький,

Заснияла ясна зброя –

Та й більш нічо’ а нічого…

Чого більше в світі й треба?

Кажуть люде, що десь небо –

Про віщо нам того й неба?…

Примітки

Досі не друковане. Друкуємо з автографу (власність Просвіти, ut supra).

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 392.

Автограф зберігається в ІЛ, ф. 58, № 54.

Шалата М. Й. Примітки. – В кн.: Юрій Федькович Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Листи. – К.: Наукова думка, 1985 р., с. 533.