29.12.1905 р. До Ганни Барвінок
| 1905 р. 29 дек[абря], Київ, Пушк[інська], 19-й |
Високоповажна Олександро Михайлівно!
Я дістав Вашого листа з юбілейним поздоровлінням в свій час, ще перед юбілеєм. Але… ще за тиждень до юбілею почали слати мені поздоровні листи й телеграми, а потім наслали стільки, що в купі затерялось і Ваше письмо, а мене, в час юбілею, здорового, дуже людного та шумливого (зовсім не по моїх нервах) в мене й голова стала запаморочена, бо ще як привезли до мене напередодні нового року з Літературно-артистичного клубу усі адреси та приносини, то до мене три дні зранку до вечора приходили роздивлятись це усе. В мене в горниці став неначе якийсь музей, бо ще й після того сливе щодня заходили дивитись, та й теперечки, хоч рідше, але все-таки заходять, і добрі люде, спасибі їм, з усіх усюдів ще й досі шлють запізнені адреси та листи. Оце на цім тижні я дістав уже 70-й адрес з Галичини. Не дивуйте мені, що я забувсь, бо заморочивсь зовсім. Спасибі, що нагадали.
В одповідь на мій лист, щоб в наступаючому виданні біблії Британське товариство держалось наших рукописів, д. Пулюй одписує, що в Пантелеймона Олександровича є подекуди пропуски. Є й спішна, несправлена робота. Мабуть, небіжчик в господарських клопотах забувавсь назначувати карандашем в біблії, доки напередодні переклав, а сідаючи, пропускав один стих. Його робота, надісь, була чорнова, не виправлена гаразд, бо він, певно, мав на думці виправити усе, скінчивши переклад. Пулюй гадає за це й правдиво. Він набравсь таки багато мороки при коректурі. Але я писав д. Пулюєві тільки за те, щоб… він не зміняв нам форм мови… на галицький взорець.
Для української преси буде, надісь, полегкість, бо вже зібрано в Петербурзі для цього комітет.
Посилаю Вам листи д. Пулюя, як Ви цього бажаєте та як бажає й д. Пулюй.
Будьте здорові! Шануючий Вас щиро, щиро
Іван Нечуй-Левицький.
Примітки
Подається вперше за автографом (ЦНБ, відділ рукописів, ф. І, № 30858). Лист дописано на листі І. Пулюя до І. Нечуя-Левицького без дати.
…д. Пулюй одписує… – Цей лист І. Пулюя зберігається у відділі рукописів ЦНБ, ф. І, № 30858.
Подається за виданням: Нечуй-Левицький І. С. Зібрання творів у 10-и томах. – К.: Наукова думка, 1968 р., т. 10, с. 461 – 462.