13.04.1906 р. До Павла Житецького
| 1906 p. 13 квітня |
В[исокоповажний] Павле Ігнатовичу!
«Розмишлял я предовольно і нашел», як каже Возний в «Наталці П[олтавці]», що в тій справі, за котру ми говорили, треба буть дуже обережним. Ставить старі приставки в словах «возлюбиши господа бога… Ты еси сын мой возлюбленный» не можна. Буде для публіки чудно, як поставить: «узлюбиши бога, Ты еси сын мой узлюбленый». Це вийде те, що в Галіції пишуть: улюблений (любимий); краще сказать: «сын мій полюблений (коханий), а возлюбиш», в крайнем случае, можна так і покинуть в перекладі; принаймні не буде смішно. Не ставте: сей, ся, отсе, бо ці форми вже вищезли й за Дніпром, і я знайшов їх тільки в богомольців Пирят[инського] повіту, та й то в старих. Пулюй перемішав в Куліша і в мене в біблії і цей, і сей, і се, і отсе, і оце. Але це погано. Що впало з воза. – то пропало.
Шануючий Вас Ів. Нечуй-Левицький.
Примітки
Подається вперше за автографом (ЦНБ, відділ рукописів, ф. І, № 49619).
Листівка з адресою: «В Киев, Андреевский спуск, дом Андр[єя] Ивановича] Слинка, в флигеле, дом. № 34, квартира № 29, Его высокородию Павлу Игнатьевичу Житецкому».
Подається за виданням: Нечуй-Левицький І. С. Зібрання творів у 10-и томах. – К.: Наукова думка, 1968 р., т. 10, с. 467.