Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

3.10.1881 р. До Бориса Грінченка

1881 року 3 октября. Кишинев

Шановний Борисе Дмитровичу!

Я уже одібрав Ваших три листи й вірші, але вибачайте мені, будьте ласкаві, що я й досі не озивався до Вас: в нас з початку року буває дуже багато роботи, так що мені не було часу й вгору глянути. Тепер я трохи одробився і оце пишу до Вас. Ваші вірші я дістав і думаю швидко послати. В Ваших віршах розлитий якийсь сум, якась тяжка туга. Розвеселіться трохи й поглядайте на світ божий з надією й з веселістю. Та веселість одіб’ється й в Ваших віршах. В жизні, окрім суму та лиха, є багато ласкавого, веселого елементу, бо жизнь, як полотно, виткана на сумній основі веселим підканням та веселими взірцями. Багно завжди було й буде на землі, і це, мабуть, така доля землі, але з нього лучче сміятись, ніж сумувати над ним.

Дуже добре діло зробить п. Александров, як видасть таку українську книжку. Щодо мене, то в мене є нова повість, але трохи велика, трохи не вдвоє більша од «Бурлачки». Вона зветься «Старі батюшки та матушки». Коли п. Александров згодиться її надрукувати в збірнику, то я її Вам пришлю. «Діло» можна буде виписувати через книжні магазини, певно, через київські. Про це буде оповістка в газетах. «Луна» на днях вийде в світ, коли вже оце й не вийшла. Передайте мій щирий поклін пану Александрову.

Щиро шануючий Вас

Ів. Левицький


Примітки

Подається вперше за автографом (ЦНБ, ф. III, № 38365).

Александров Володимир Степанович (1825 – 1894) – український письменник, автор оперет «За Немань іду» та «Не ходи, Грицю, на вечорниці», видавець альманаху «Складка» (К., 1887 – 1893). Жив у Харкові.

Подається за виданням: Нечуй-Левицький І. Ф. Зібрання творів у 10-и томах. – К.: Наукова думка, 1968 р., т. 10, с. 290.