Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Циган на сповіді

Степан Руданський

Варіанти тексту

Раз задумав циганчук

Гріхи сповідати.

Іде просто до попа,

Приходить до хати.

Оглядає – ні попа,

Ні слуги бог має,

А в горосі, у печі,

Сало закипає.

Циган сало із горшка,

Живо із пекарні,

Через цвинтар позадгузь

Та й до паламарні.

В паламарні, як на гріх, –

Шапка на кілочку;

Він і шапку потягнув,

Сховав у куточку

Та й тогді вже до попа

Гріхи сповідати.

Ото піп йому дає

Хреста цілувати.

Поцілував циганчук;

Піп його питає,

А той йому всі гріхи

І оповідає:

«Та й сьогодня, – каже, –

Нагрішив потроху:

Ранком вигнав я свиню

З чужого гороху.

А у церкві шапку зняв!..» –

Говорить несміло.

А піп йому: «То не гріх!

То добреє діло!»

Добре, добре, нехай так,

По «Буди господне».

Піп до шапки, – але ба!

І місце холодне…

Піп – додому, до горшка,

Де кипіло сало,

І там йому лиш горох –

А сала не стало.

І промовив старий піп:

«Оже ж признавався!

А я, старий та дурний,

І не догадався!»

20 окт[ября 1859].

Примітки

Вперше надруковано у виданні: «Співомовки . Степана Руданського, К., 1880», стор. 71 – 72. Подається за автографом «Співомовки 1859 – 1860», стор. 15, звор. – 16, звор.

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 321 – 322.