Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Два рабини

Степан Руданський

Варіанти тексту

Два рабини на коршомці

Засабашували,

Одправили борухати,

За стіл посідали.

На кождому рядно з богом,

Шапка сабашкова,

Сидять собі коло столу, –

Жоден – ані слова.

Аж приходить чоловік наш,

Кварту набирає.

«А хто то в вас, орендарю?» –

Шинкаря питає.

«І то рабин, і то рабин!» –

Шинкар обізвався.

«Чому ж вони не говорять?» –

Чоловік спитався.

«Ет, Іванцю, – жидок каже, –

Нащо то питати!

Що розумні такі люди

Мають розмовляти?

Що їден з них добре знає,

То і другий знає,

А чого їден не знає –

І другий не знає».

9 апреля [1858].

Примітки

Вперше надруковано І. Франком за копією В. Стрільчевського в ж. «Зоря», 1886, ч. 24, стор. 404. Автографів два: «Співомовки 1857 – 1859», стор. 35, звор. – 36, і «Співомовки 1861», стор. 69 – 70. Подається за автографом 1857 – 1859 рр.

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 124.