Засідатель

Степан Руданський

Гнався постом засідатель

На чиюсь біду.

Серед ставу заломився

На тонкім льоду.

Б’ються соцькі й розсильнії,

Б’ються рибаки,

Водять шнури край пролому,

Ості і гаки.

Але йде жидок убогий,

Пейсами потряс:

«Гирсти! Гирсти? – і став питати, –

Що таке у вас?»

«Засідатель утопився,

Господи прости!..

Ходи, жидку, хоч поможеш

Шнура завести».

«Гирсти! нащо то шукати

Людської біди?

Лиш карбованця наставте,

Вийде сам з води!»

18 окт[ября 1857].

Примітки

Вперше надруковано в тижневику «Русский мир», 1859, № 20 під заголовком «Становий». Автографів два: «Співомовки 1857 – 1859», стор. 17, звор., і «Співомовки 1861», стор. 21 – 22. Подається за автографом 1857 – 1859 рр.

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 110.