Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Розділ “Про татар”

Жарких М.І.

Основні відомості про татар у книзі С.Герберштейна зосереджено в розділі “Про татар”. Для зручності посилань розіб’ємо цей розділ на окремі параграфи. Джерела, названі в тексті Герберштейна, виділені курсивом; інші джерела реконструюються за змістом параграфів. Слід відзначити, що з проаналізованих нами 43 точок збіжності “Трактату” Меховського та твору Герберштейна половина (23 точки) торкається татар, при цьому він запозичив і багато дурниць, які наявні у Меховського.

Таблиця 2. Зміст розділу “Про татар” у С.Герберштейна

Зміст параграфа Обсяг, умовні одиниці Джерела, названі в тексті Герберштейна
1. Джерела звісток Герберштейна 8 Польські аннали;
“Трактат про дві Сарматії” (ТДС);
Російські літописи (РЛ);
розповіді
Історичні відомості
2. Звістка Мефодія Патарського 10 РЛ
3. Битва на р.Калка 4 РЛ [22]
4. Зміст назви “половці” 11 ТДС 1.1.2, 1.2.1
5. Татари – множина племен, об’єднані вірою 4
6. Батий завойовує Булгарію, Рязанське та Владимирське князівства 11 РЛ
7. Великі князі владимирські та московські – піддані татар 7 висновки автора
8. Угорський король Владислав убиває Батия 10 літописи
9. Нащадки Батия – царі 14 ст. 22 РЛ
10. Напад Темир-Аксака на Московську державу 15 РЛ
11. Походження Темир-Аксака 9 москалі розповідають [23]
Етнографія татар
12. Етноніми татарських орд 12 ТДС 1.1.8
13. Зовнішній вигляд та звичаї 26 ТДС 1.1.6
14. Їжа 13 ТДС 1.1.6
15. Татарські коні 12
16. Зброя та воєнна тактика 33
17. Одяг 8
18. Кочування 10 ТДС 1.1.6
19. Закони та правосуддя 21 ТДС 1.1.6
20. Торгівля, внутрішні кордони 12 ТДС 1.1.6
Казанське ханство
21. Топографія Казанського царства 13 ТДС 1.3.3
22. Московські інтриги з метою підпорядкування Казані 36
23. Казансько-московська війна і поразка війська кн.Василя від Мухамед-Аміна 16
24. Кн.Василь і пушкарі, що втекли з битви 12 апофегма ?
25. Правління московського ставленика Ших-Алі в Казані 16
26. Напад Мухамед-Гірея на Москву 31 фрагмент про паніку в Москві – напевно, оповідання Миколая
27. Подвиг німецького пушкаря Миколая під час оборони Москви 18 оповідання Миколая
28. Москалі укладають перемир’я з Мухамед-Гіреєм 13
29. Спроби Мухамед-Гірея та Остапа Дашковича хитрістю захопити Рязань 27
30. Подвиг німецького пушкаря Іордана під час оборони Рязані 13 оповідання Іордана
31. Полон, захоплений Мухамед-Гіреєм 15
32. Кн.Василь пообіцяв нагородити німців-пушкарів і не виконав цього 17
33. Москалі шукають відповідальних за поразку від татар 9
34. Виправа кн.Василя проти кримців 15
35. Побудова Васильсурська 6
36. В Казані бояться московських приготувань 18
37. Виправа кн.Михайла під Казань 20
38. Прикрий стан московського війська під Казанню 9
39. Поразка московської кінноти 15
40. Поразка московського річкового флоту 20
41. Прихід підкріплень до москалів під Казань 7
42. Початок облоги Казані 21
43. Москалі перешкоджають німцям захопити Казань 19
44. Зрада найнятого москалями пушкаря 9
45. Кн.Василь укладає мир з Казанню 19
Інші татарські народи
46. Ногайські татари 13
47. Рослина баранець 41 Оповідання Дмитра Даниловича [Іванова] та Вільгельма Постела
48. Народи на схід від ногайців 6 московіти називають
49. Астрахань 10
50. Сибірські та інші татари 9 ТДС 1.1.7
51. Азов 10
52. Абхази 17
53. Перекоп 17 ТДС 1.2.2, 1.3.2
54. Пригоди заволзького царя Ших-Ахмета 31 ТДС 1.1.8
55. Політика кримських царів 21
56. Виправа Мухамед-Гірея проти ногайців й загибель Мухамед-Г. 38
57. Царювання Садах-Гірея 12
58. Татарські титули 11

З наведеної таблиці видно, що основна увага Герберштейна приділена казанським справам (47 % загального обсягу розділу). Цим Герберштейн неначе полемізує з Меховським, який, не маючи достатніх відомостей про казанські справи, вицофався тим, що вони – піддані Москви:

“Про їхніх государів, діяння та генеалогію не пишуть, оскільки вони – данники князя Москви й залежать від його волі і в мирному житті, і на війні, і в справі обрання собі вождів” [24].

Для історичного екскурсу використані московські літописи. Які саме – все ще залишається остаточно не з’ясованим. Спеціальну розвідку присвятив цьому питанню Ю.О.Лимонов [25] і знайшов, що то були звід 1518 р. (Уваровський літопис) та ранній список Никонівського літопису. Ці твердження зустріли заперечення з боку інших знавців московських літописів [26]. Не беручись вирішувати тут щось по суті, я хочу зауважити одну особливість наукового стилю Герберштейна. На прикладі запозичень з Меховського легко переконатись, що Герберштейн розбиває текст свого джерела на дуже дрібні фрагменти і використовує їх зовсім не в тій послідовності, як це було в джерелі (особливо яскраві приклади – табл. 1, § 13, 14). Тому під час співставлення тексту Герберштейна з літописами зміни порядку викладу не завжди свідчать про наявність якихось особливостей в тексті джерела.

Для етнографії татар Герберштейн використав “Трактат” Меховського, але подав ще багато самостійних відомостей.

Для оповідання про Казань Герберштейн, безумовно, використав розповіді німців у московській службі (він називає їхні імена і старанно підкреслює їхню звитягу), а також розповіді своїх знайомих серед вищого московського начальства. Тут праця Герберштейна виступає як першоджерело. Лимонов припускає, що Герберштейн узяв з літописів також деякі подробиці до історії московсько-казанських відносин, але детального співставлення текстів він не проводив. У мене ж склалося таке враження, що в усіх випадках запозичень з літописів Герберштейн старанно зазначає дати від створення світу. Таких дат нема в розділі про Казань. Це питання було б цікаво дослідити докладніше.

Для оповідання про інші татарські народи Герберштейн використав усні джерела та “Трактат” Меховського. Можна припустити, що для опису східного берега Чорного моря і Азовського моря використано якесь італійське джерело (космографія ?), бо розміри Азовського моря (с. 181) і Керченської протоки (с. 182) подані в італійських милях. Ці милі згадані ним ще тільки один раз: пояснюючи, що таке верста, Герберштейн пише, що вона завдовжки як італійська миля (с. 129), а взагалі він скрізь користується німецькими милями [27]. Тут знаходиться оповідання про Ших-Ахмета – єдине запозичення великого обсягу з “Трактату”. Слід зауважити, що Герберштейн був особисто знайомий зі злощасним ханом, подає навіть коротке справозданя про спільний обід (Вільна, 1517 р. – в табл. 3 § 21), але не видно, щоб під час цієї розмови він дізнався про якісь подробиці пригод безпосередньо від Ших-Ахмета. Різночитання з Меховським настільки невеликі, що не можна сумніватись у походженні цього оповідання з “Трактату”.

Інша справа – звідки узяв це оповідання сам Меховський. Тут треба звернути увагу на білоруські літописи. Згідно спостережень М.Улащика, оповідання про Ших-Ахмета містить тільки хроніка Биховця [28].

Примітки

22. Пророцтво Мефодія Патарського, яке віщувало прихід татар, читається на початку літописних повістей про битву на Калці.

23. Як пояснює Д.Іловайський (История России. – М.: 1896 г., т. 2, примечания, с. 34), московські літописи знають два оповіданна про Тимура: перше – як він спочатку був розбійником, а потім зробився начальником; друге – як богородиця врятувала Москву від нападу Тимура. Обидва оповідання бачимо у Герберштейна, який цілком слушно віддав їм перевагу перед страшенно плутаними звістками Меховського про Тимура. Слід звернути увагу, що не можна покладатись на стилізацію Герберштейна: в даному випадку очевидно, що він використав письмове джерело, а не усні оповідання.

24. ТДС, с. 92.

25. Лимонов Ю.А. Культурные связи России с европейскими странами в 15 – 17 вв. – Лг.: Наука, 1978 г., с. 149 – 167.

26. Резюме Б.М.Клосса (Герберштейн С. Записки о Московии. – М.: 1988 г., с. 288 – 289, примітка 59).

27. Жарких М.І. Миля Герберштейна. – Археометрія та охорона історико-культурної спадщини, 1998 р., т. 2, с. 32 – 37.

28. Улащик Н.Н. Введение в изучение белорусско-литовского летописания. – М.: Наука, 1985 г., с. 120.