Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Допоміжні історичні дисципліни / Європейські джерела 16 – 17… / Звістки М.Меховського та… / Текстологія

Європейські джерела 16 – 17 ст.
про Кримське ханство

Звістки М.Меховського та С.Герберштейна
про татар

Текстологія

Жарких М.І.

Порівняння текстів творів, показано у наступній таблиці [2]. До неї зведено збіжності, які розділяються на три групи:

1. Герберштейн повторює Меховського (в тому числі й полемізуючи з ним);

2. відомості Герберштейна суттєво перевищують відомості Меховського;

3. Герберштейн та Меховський пишуть про одну й ту саму річ, але подають різні відомості (ці збіжності відбиті частково).

Таблиця 1. Використання відомостей М.Меховського в праці С.Герберштейна

Зміст повідомлення Слова М.Меховського Слова С.Герберштейна Характер збіжності
1 Значення назви “половці” “Половці в перекладі на руську мову значить мисливці або грабіжники” (47 – 48), “Мовою слов’ян – руських та московитів це значить хижаки й грабіжники” (68) “Слово ‘половці’ слід перекладати як ‘польові’ а не як мисливці” (165) Полеміка
2 Зовнішність татар “Татари частіше за все люди середнього росту, широкоплечі, з широкими грудьми й некрасиві. Обличчя в них широкі з плоским носом, колір шкіри темний. Вони сильні, сміливі “Це люди середнього росту, з широким м’ясистим обличчям […] тілом вони сильні, духом сміливі. Запозичення
й легко витримують голод, холод та спеку” (59) Відносно голоду і безсоння вони такою мірою витривалі, що інколи переносять це цілих чотири дні, віддаючись тим не менше необхідним трудам” (167) Поширення
3 Кпини татар над осілими християнами “Не сиди на місці, щоб не бути в бруді, як християни, й не плюгавити під себе” (59) “Щоб тобі як християнину весь час сидіти на місці та тішитись власним зловонням” (169) Запозичення
4 Їжа татар “Вони роблять коням надрізи й рани, а кров вживають у їжу разом з просом або окремо. “Коли під час роз’їздів їх мучить голод і спрага, вони звичайно підрізують жили у тих коней, на яких їдуть, і випивши крові, гамують голод” (167) Запозичення
М’ясо великої та дрібної худоби й коней вони їдять у напівсирому вигляді. Коней, що здохли напередодні, й навіть від хвороби, вони охоче вживають у їжу, вирізавши тільки заражене місце” (59) “Вони зжирають тельбухи, розігрівши їх на вогні настільки, щоб можна було стряхнути й обтерти гній, що пристав до них” (168) Подібність
5 Кумис “Особливо вони цінують молоко комиз, тобто квасне, тому що воно нібито зміцнює шлунок […] На пирах та приймаючи гостей вони п’ють араку, тобто перешумоване молоко, яке дивно й швидко п’янить” (60) “Особливу насолоду вони мають від кобилячого молока, бо вони вірять, що люди робляться від нього хоробрішими й грубшими” (169) Подібність
6 Правосуддя у татар “Вони не крадуть й не терплять злодіїв серед своїх, але жити грабунком, розоряючи сусідів, для них – велике задоволення й доблесть” (60) “Дехто запевняє, що татари не крадуть. Крадуть вони чи ні, про це хай міркують інші, прецінь в будь-якому випадку це люди досить хижі і, звісно, дуже бідні, оскільки завжди зазіхають на чуже” (169) Полеміка
7 Татари не вживають грошей “Вони не знають ані ремесел, ані грошей, а міняють одні речі на інші” (60) “Золота і срібла вони, окрім купців, майже не вживають, а практикують тільки обмін речами” (170) Запозичення
8 Калмики “Біля Хваленського моря і далі на схід, як твердять руські, живуть довговолосі татари. Інші татари звуть їх калмуками або язичниками, оскільки вони не тримаються магометова обряду й не голять голови як усі татари” (61) “Інші татари живуть за р.Ра. Оскільки тільки вони відпускають волосся, їх звуть калмуками” (181) Запозичення
9 р.Дон “Танаїс татари звуть Дон. Він бере початок у князівстві Рязанському і спочатку тече на північ, потім повертає на південь і трьома гирлами впадає у Меотидські болота або точніше утворює їх” (61; див. нижче с. 115) “Найславетніша ріка Танаїс, яка відділяє Європу від Азії, починається приблизно у 8 милях на південь від Тули, з незначним відхиленням на схід, але не в Рифейських горах, як писали деякі [3], а у велетенському Івановому озері, яке простягається вдовж і вшир приблизно на тисячу п’ятсот верст” (137) Інші відомості
10 р.Волга “Ріка Волга, що по-татарськи зветься Едель, тече з Московії. Витоки її лежать далі на північний захід, ніж у Танаїса. Спочатку вона тече на північ, огинаючи Танаїс на великій від нього відстані, потім повертає на схід та південь і нарешті 25 гирлами або рукавами впадає у Евксинське [!] море” (61; див. нижче с. 115) “Протікши через численні болота і прийнявши в себе багато рік, вона виливається 25, або, як стверджують інші, 70 устями в Каспійське море, а не в Понт, як дехто пише. Волгу татари звуть Едель” (144; про 70 рукавів – ще раз на с. 181) Полеміка
11 Багатства Дона “Біля Танаїса є вже дерева, є яблука та інші плоди, є подекуди бджолині вулики на дубах, а також, по ріці – на соснах. Від того татари звуть Дон святим, що біля нього вони знаходять готову їжу: плоди, мед та рибу“ (61) “а також за приємність її берегів, які обидва, неначе вони з особливою старанністю розроблені подібно до саду, усіяні різними травами і досить солодкими коріннями, а понад те великою кількістю плодових дерев” (137) Запозичення
12 Рибні багатства Дона та Волги “Ці ріки досить багаті на рибу, так що татари й інші проїжджі можуть, стоячи на березі, зачепити шаблею і витягти рибу, яка пливе за течією” (62) “Москалі не можуть нахвалитися на Дон за виняткову кількість у ній найкращих риб,” (137, продовження речення – вище) Запозичення
13 Дорога в днях шляху “Віддаль між Танаїсом і Волгою дорівнює п’ятитижневому, або, при швидкій скачці, принаймні тритижневому шляху” (62; те саме на с. 110) “Дорога в тих краях вимірюється не милями, а днями шляху” (137) Узагальнення
14 Черкеси та абхази “На південь, у напрямку до Каспійського моря лежать гори Іберії та Альбанії, які у руських звуться за іменем народу п’ятигорські чиркаси […] Серед цих же гір живуть газарські племена, які, за словами вашої моравської легенди, були обернені у віру Христову святими братами Кирилом та Мефодієм […] Газари й до сих пір слідують грецькій вірі та обрядовості. Це – войовничі люди, які мають зв’язки по всій Азії та у Єгипті; від них заволзькі татари набувають зброю. В наш час греки звуть ці племена абгазари і абгазелі” (62) “Біля Меотійських боліт і Понту при ріці Кубані, яка впадає у болота, живе народ абхази. В цих місцях знаходяться гори, в яких мешкають черкеси або цики. Зважаючи на неприступність гір, вони не підкоряються ані туркам, ані татарам. Прецінь руські свідчать, що вони християни, згодні у вірі з греками та обрядах і творять богослужіння на слов’янській мові, яка у них вживається” (181) Запозичення [4]
15 Етноніми татарських орд “Татарських орд є 4, і стільки ж їх імператорів. А саме: орда заволзьких татар, орда перекопських татар, орда козанських і четверта орда ногацьких. Додають ще й п’яту, яка не має імператора, і звуть її казацькою. Орда по-татарськи означає натовп, множество. Перша серед них за значенням – це орда чагатаїв або заволзьких,” (63) “Татари розділяються на орди, перше місце серед яких і славою і багаточисельністю посіла Заволзька орда, оскільки кажуть, що всі інші орди отримали свій початок від неї. Орда на їх мові значить збори або множество. Кожна орда має свою назву, а саме: Заволзька, Перекопська, Ногайська і багато інших” (167) Запозичення
16 Титул “так-ксі” “яка називає себе Так ксі, тобто головною ордою або людьми першорядними і вільними, частково через те, що сама вона нікому не підпорядкована, частково через те, що від неї пішли й інші орди” (63, початок речення – вище) “приватна ж особа зветься ксі” (184) Інші відомості
17 Тимур “Четвертим імператором був син Батия Темир-Кутлу, у перекладі з татарської – щасливе залізо (темир – щасливий і кутлу – залізо). Він мав щастя і любив війну. Це й є уславлений в історії Темерлан, який спустошив усю Азію і дійшов до Єгипту. Він перш за все зіткнувся з Баязетом, імператором турків, узяв його в полон і закував у золоті кайдани, але потім скоро відпустив. Війська в нього було 1 200 000 чоловік.
Був під ту пору й інший татарський володар – Аксак-Кутлу, що значить кульгавий або кульгаве залізо: він був кульгавий, але жорстокий. Він щасливо вів багато воєн, узяв приступом велике місто в землі чагадаїв на ім’я Кумумедцар [5], розорив його і обернув на пустелю. Тепер там стоять покинуті кам’яні будинки в цьому місті, а 300 церков, які належали готам, перетворені у позбавлені жителів мечеті магометанської віри” (64 – 65)
Розповівши за московським літописом про чудесне врятування Москви від нападу Темир-Аксака, Герберштейн продовжує: “Москалі оповідають, що цей Темир-Аксак чоловік непевного походження, досяг такого високого становища розбоєм і замолоду був визначним злодієм. Тут він і отримав своє ім’я. А саме, одного разу він вкрав вівцю і господар вівці його був злапав, причому сильний удар каменем перебив йому гомілку. Він зміцнив її залізом, і через кульгавість та залізо йому й дали ім’я, бо слово темир означає залізо, а аксак – кульгавий. Під час тяжкої облоги Константинополя турками він надіслав туди свого сина з допоміжним військом. Той розбив турків, зняв облогу і повернувся до батька переможцем” (166) Інші відомості
18 Пригоди Ших-Ахмета “Шиахмет був викликаний королем польським Альбертом і Олександром, великим князем литовським, “Заволзький цар Шеахмет з’явився у литовських краях, щоб укласти союз з королем Олександром Запозичення
на допомогу проти Мендлігера, імператора перекопських татар, і з’єднаними силами вигнати царя Тавриди Мухамед-Гірея [6].
і в 1500 році на початку зими прийшов з 60 000 бійців; жінок же й дітей з ним було понад 100 000. Була сувора і дуже холодна зима.
Хоча обидва государі згодились на цьому, але литовці за своїм звичаєм довго отягалися з війною,
Жінка його, не витерпівши холоду й голоду, за таємним покликом імператора перекопського, утекла в Перекоп від свого чоловіка Шиахмета з більшою частиною війська. так що жінка заволзького царя і його військо, яке знаходилося у степу, не витримавши зволікання, а понад те ще й морозу, наполегливо просили свого царя, який жив у містах, покинути польського короля й своєчасно подбати про свої справи. Через те що вони не змогли переконати його, то жінка покинула чоловіка і з частиною війська перейшла до перекопського царя Мухамед-Гірея [7].
Це зменшення бійців, надзвичайний холод, наступальні дії Мендлігера перекопського – привели до того, що військо Шиахмета було розсіяне, він був розбитий За її намовою перекопський цар посилає військо, щоб розсіяти рештки війська заволзького царя. Коли вони були розбиті,
і з 300 коней утік до Баязета, імператора турків. Коли він прибув до Білгорода біля Понтійського моря, він дізнався, що за наказом імператора Баязета його мають взяти в полон. заволзький цар Шеахмет, побачивши свою невдачу, в супроводі приблизно 600 вершників утік до Альби, розташованої на ріці Тирасі, у сподіванні вимолити допомогу в турків. Помітивши, що в цьому місті на нього влаштовано засідку,
тоді він стрімголов утік назад з 50 кіньми і вийшов на поля біля Києва. Правитель київський, дізнавшись про нього через розвідників, оточив його, захопив і відправив до Вільни до литовців. він змінив маршрут і ледве з половиною вершників прибув до Києва. Тут він був оточений і схоплений литовцями, а потім за наказом польського короля відвезений до Вільни.
Звідти він кілька разів тікав, його наздоганяли, лапали і приводили назад.
Коли Олександр […] вів генеральний сейм руських у Бересті, за його пропозицією прибув туди з Вільни Шиахмет
і був урочисто прийнятий королем Олександром, який вийшов назустріч йому на милю з міста. Там [8] король зустрів його, прийняв з пошаною
Потім у Радомі поляки вирішили відправити його назад у Татарію з кількома тисячами легкоозброєних, а щоб повернення його було зручнішим та прийнятнішим для його співвітчизників, послали наперед Казака Солтана, брата Шиахмета. Він прибув за Волгу і разом з Альбугеримом царем, дядею Шиахмета, став чекати у рідній їм землі Чагадайській. і повів з собою на польський сейм; на цьому сеймі було вирішено розпочати війну проти Менглі-Гірея. Але поки поляки довше ніж слід тягнули зі збиранням війська,
Між тим Шиахмет, ідучи до Литви для відправки воїнів, був знову схоплений литовцями, за намовою Мендлігера, імператора перекопського, і ув’язнений у Ковно, фортеці біля Балтійського моря. По справедливості Шиахмет прозваний серед своїх мучеником” (65 – 66) [9] татарський цар, сильно образившись, став знову розмірковувати про втечу, але при цьому був злапаний і доставлений у фортецю Троки” (182 – 183)
19 Половці – готи “Під час приходу та вторгнення татар ті землі населяли готи, що звались серед сусідів половцями” (68) “Руські твердять, нібито половці – це готи, але я не поділяю такої думки” (165) Полеміка
20 Завоювання турків в Криму “Магомет, 8-й імператор турецький, дід нинішнього імператора Селямбека, зайняв Таврійський півострів, узяв приступом Кафу, зробив своїми данниками перекопських татар або уланів з усім Херсонесом, “Відняв же Кафу у генуезців Мухамед” (182) Подібність
21 м.Азов […] а на березі Танаїсу спорудив фортецю Азов, яка й понині належить туркам” (71) “Азов – місто, яке платить данину туркам” (137) Інші відомості
22 Легенда про Чеха та Леха “Двом братам, князям Леху і Чеху […] дістались для заселення Кроація та Славонія […]” (72) “Одні вважають, що назва Русь походить від Руса, брата польського государя Леха, оскільки цей Рус нібито був государем руських”. (57) Інші відомості [10]
23 Перелік слов’янських мов “Слов’янська мова досить поширена і широко вживається у множестві країн та областей. Сюди належать серби, мізії, расції або булгари та боснійці, нині підкорені турками. Точно так же – далмати, кроати, паннонці, слави, карни, богеми, морави, сілезійці, поляки Великої та Малої Польщі, мазовіти, померанці, касуби, сарби, рутени, московіти” (78) “Слов’янська мова […] розповсюджена досить широко: нею говорять далматинці, босняки, хорвати, істрійці […], карни, яких венеційці звуть карсами, а також жителі Крайни, карінтійці до самої ріки Драви, потім штірійці нижче Граца вздовж Мура до Дунаю, мізійці, серби, болгари та інші […]; окрім них чехи, лужичани, сілезці, морави і мешканці берегів ріки Вага в Угорському королівстві, а ще поляки та руські і черкеси-п’ятигорці [11] біля Понту і нарешті залишки вандалів [12], які живуть подекуди на півночі Германії за Ельбою” (58) Поширення
24 Мова югри “У югрів в Угорщині та в тих, що живуть у Скіфії та Югрі, одна і та сама мова, та ж сама різка вимова” (83; практично те саме – на с. 118) “Кажуть, що югра і до сих пір має спільну з угорцями мову; чи це правда, я не знаю, оскільки я не міг знайти жодної людини з тієї країни, з якою міг би переговорити мій джура, що знає по-угорськи” (163) Використання [13]
25 Морж “З Північного океану на вершини гір, які прилягають до моря, виходять ніякісь риби, що звуться на мові московитів морж; чіпляючись зубом, вони полегшують собі підйом, а з вершини гори сковзаються і падають на інший бік. Югри та інші мешканці півночі лапають їх, і зуби їх, що вирізняються великою вагою, надсилають до Московії, а потім до турків та татар. З них роблять руків’я мечів, шабель та ножів, щоб їх вага надавала більшу силу ударам”. (83; практично те саме – на с. 118) “Кажуть, що біля устя ріки Печори в океані водяться ніякісь тварини, розміром з бика, що звуться тамтешніми жителями морж. Ноги в нього короткі, а два верхніх зуби видаються в довжину [звичаї моржів; стривожені, вони] кладуть задні ноги на ікла і з великою швидкістю, як на полоззях, скочуються зі скель, прямуючи до океану […]. Мисливці добувають цих тварин тільки заради ікол, з яких московіти, татари та турки мистецьки виготовляють руків’я мечів та кинджалів, користуючись ними скоріше як прикрасою, а не для нанесення особливо важкого удару, як вигадував дехто”. (204; знову про риб’ячий зуб – на с. 126) Полеміка
26 Кречет “Приносять з Югри ніякогось хижого птаха завбільшки з орла, але з довшими крилами та хвостом, на кшталт яструба. Звуть його московіти кречет, а наші – білозір, тому що в нього білувате брюхо. Всі хижі птахи […] до такої міри бояться його, що завбачивши його тремтять, падають і гинуть“ (85) “Наші girofalcones звуться у них кречет; з їхньою допомогою москалі звичайно полюють на лебедів, журавлів та інших птахів такого гатунку. Хоча кречети птахи дуже зухвалі, але вони не такі жорстокі та жахливі, коли нападають, щоб інші птахи, навіть хижі, падали та здихали від одного їх вигляду, як байкарствував дехто про дві Сарматії” (222) Полеміка
27 Перекоп “Татари влаштували перехід і відкрили доступ на острів з заходу, наславши земляний насип завдовжки в милю, у вигляді моста, але грубо й недосконало, так що в деяких місцях морські хвилі переливаються через насип. “Після того як через весь істм на відстані 1200 кроків був проритий рів, утворився неначе острів, Інші відомості [14]
В древності острів звався Таврійським, а тепер зветься Перекопом, що значить рів, тому що вода оточує його з усіх боків і захищає, так як рів, повний води, захищає місто” (91) і царі отримали ім’я не кримських, а перекопських, тобто за назвою цього рову, бо precop по-слов’янськи значить рів. Звідси видно, як помилився письменник, який повідомляв, нібито там царював якийсь Прокопій [15]” (182)
28 Військо казанського хана “Ця Козанська орда має біля 12 тисяч бійців, а при необхідності, коли вони скликають й інших татар, вони можуть виставити до 30 тисяч вояків” (92) “Цар цієї землі може виставити військо в 30 тисяч чоловік” (170) Запозичення
29 Руси – роксолани “Першою в європейській Сарматії є Русія, що колись звалась Роксоланією” (94) “Більшість вважає, що Русія – це змінене ім’я Роксоланія” (57) Запозичення
30 р.Бог “В Дніпро впадає ріка Бог, що починається на заході біля міста Хмельника” (95) “Такі литовські ріки, як Бог, Прип’ять, Тур, Березина, течуть на схід і впадають у Дніпро” (192) Запозичення
31 Чуда від жемайтських богів “Самагіти знаходились у такому затемненні розуму, що для них святинею були і ліси, і птахи або звірі, що в них живуть, і все, що входить туди. У того ж, хто чинив шкоду рослинності, звірині чи птаху, хитрістю демонів викривлялись руки або ноги” (102) “Рот людини прикрим чином був розтягнений до вух. На запитання про причину такого нещастя він відповів, що цією бідою він покараний за те, що наклав свої нечестиві руки на божество – змію” (196) Інші відомості
32 Належність Новгорода до Литви “Новгород був володінням великого князівства Литовського, завойованим князем Вітовтом” (106) “Наслідком спілки з цими народами, допомогою яких новгородці користувались для збереження своєї республіки, й було, що москалі похвалялись, що мають там своїх намісників, а литовці в свою чергу стверджували, що новгородці – їх данники” (148) Інші відомості [16]
33 кн.Іван вивіз з Новгорода 300 возів скарбів “Коли Іван, князь московський, в 1479 р. відняв Новгород у великого князя Литовського Казимира, він зміг захопити одразу ці новгородські скарби і вивезти до Московії до 300 возів, вивершених тільки золотом, сріблом та дорогоцінними перлами” (106 – 107) “Від відняв усе майно у архієпископа, громадян, купців й іноземців і, як повідомляють деякі письменники, вивіз звідти до Москви 300 повозок, навантажених золотом, сріблом та дорогоцінним камінням. Я старанно розпитував у Москві про це і довідався, що повозок зі здобиччю було вивезено значно більше” (148) Запозичення [17]
34 Звичаї псковичів “Мешканці Пскова за мовою та релігією – всі руські, бороди не голять, волосся на голові не стрижуть, але одяг носять зовсім німецький” (108) “Додам також до речі, що псковитяни й до сього дня носять зачіски не за руським, а за польським звичаєм на пробір” (151) Інші відомості [18]
35 Церкви в Москві “В цьому замку 16 церков. З них три кам’яні, а саме св.Марії, св.Михаїла і св.Миколая, інші з дерева” (114) “В цій фортеці багато церков; майже всі вони дерев’яні, за винятком двох визначніших, збудованих з цегли: одна з них присвячена Пресвятій діві, друга – св.Михаїлу” (133) Запозичення [19]
36 Безрогі тварини у Московії “Область Московії північніша й холодніша за Литву, від чого велика та дрібна худоба тут менша й без рогів” (114) “Свійські тварини тут дрібніші за наші, хоча й не позбавлені зовсім рогів, як стверджував один письменник. Я бачив там биків, корів, кіз, баранів – й усіх з рогами” (130) Полеміка
37 Орють землю без заліза “В Московії орють та скородять землю без застосування заліза” (114) “У Жемайтії […] простий люд став приписувати безпліддя своїх полів залізному ралу. тоді начальник скасував залізо, надавши їм можливість обробляти поля на свій лад” (195) Інші відомості
38 Гроші в Московії “Монета в них срібна чистого срібла, зветься деньги, буває більшої та меншої величини, довгаста, чотирикутна, а не кругла, не полірована й лихо вирівняна” (114 – 115) “Московська монета не кругла, а довгаста, неначе овальна, зветься вона деньга і має різні зображення” (123) Запозичення [20]
39 р.Дон “Знаменита ріка Танаїс, яка у татар та московитів зветься Доном, має початок та витоки у Московії, точніше, у князівстві Рязанському, на рівнині безплідній, брудній, болотяній та лісистій; іде на схід до кордонів Скіфії й Татарії, потім повертає на південь і, дійшовши до Меотидських боліт, впадає туди” (115; див. вище с. 61) У Герберштейна ці дві подібні звістки зведено в одну (9 + 39).
40 р.Волга “Волга, найбільша з рік Московії, по-татарськи зветься Едель, пройшовши на північ 200 миль до Нижнього Новгорода в землі Московії, з’єднується там з великою рікою, яка тече з середини Московії і зветься Ока. Далі через 80 германських миль Волга підходить до замку Козан, яким володіє князь Московії, і нарешті до замку Сарай, який належить татарам. Потім, повернувши на південь, вона впадає у Евксинське море 25 гирлами” (115; див.вище с. 61) У Герберштейна ці дві подібні звістки зведено в одну (10 + 40).
41 Золота баба “За областю, яка зветься Вятка, по дорозі до Скіфії, стоїть великий ідол, Zlota baba, що в перекладі значить золота старуха. Сусідні племена досить шанують його і поклоняються йому” (116) Slata baba, тобто золота старуха – це ідол, який стоїть при усті Обі в області Обдора […] Розповідають, а вірніше, байкарствують, нібито ідол золотої старухи – це фігура у вигляді старухи, яка тримає на колінах сина” (160) Подібність
42 Загибель пермського єпископа “Князь московський Іван поставив там владику, тобто єпископа, на ім’я Стефан, але після того, як князь пішов, дикуни здерли з нього живого шкіру і вбили” (117) “У пермяків своя мова й особливі письмена, які винайшов єпископ Стефан; він зміцнив жителів, які хитались у вірі Христовій, бо раніше вони були слабкі на віру і здерли шкіру з одного єпископа” (163) Подібність
43 Югра – батьківщина угорців “Це саме та скіфська область Югра, звідки вийшли югри, названі пізніше гугни або унгари. Спустившись до Евксинського моря і сильно розмножившись, вони […] проникли у Панонію, другим наворотом захопили її й володіють досьогодні” (118) “Це та Югра, з якої колись вийшли угорці і зайняли Панонію, а під проводом Атіли підкорили багато країн Європи” (163) Запозичення

Послідовність спільних фрагментів у Меховського та Герберштейна

Малюнок 1. Послідовність спільних фрагментів у Меховського та Герберштейна

З малюнку видно, що Герберштейн, використовуючи “Трактат про дві Сарматії”, не був зв’язаний планом цього останнього. Послідовність запозичених фрагментів в тексті Герберштейна не має нічого спільного з їх послідовністю у висхідному тексті. З порівняльної таблиці ми бачимо, що Герберштейн використовував “Трактат” так, як це роблять сучасні дослідники: він об’єднував інформацію на одну тему з різних місць джерела, скорочував джерело, намагався перевірити свідчення джерела; коли знаходив відмінності – він спростовував помилкові твердження свого попередника, а подекуди просто подавав нову інформацію, не зазначаючи суперечностей.

Примітки

2. Я використовував видання: Меховский М. Трактат о двух Сарматиях. – [Б.м.]: 1936 г. – 288 с. (електронна версія на сайті «Мислене древо»); Герберштейн С. Записки о Московии. – М.: 1988 г. – 430 с. (електронна версія на сайті «»).

3. Коментатори Герберштейна (примітка 423, с. 327) твердять, що Герберштейн тут полемізує з Меховським. Як ми бачимо, вони помиляються: Меховський не тільки не стверджував, що Дон витікає з Рифейських гір, але рішучо заперечував їх існування. Зауважу принагідно, що заперечивши витікання Дону з гір, Герберштейн запустив на орбіту чи не гіршу байку про Іванове озеро.

4. В цьому уривку ми бачимо, що Герберштейн тільки перекомпонував і дещо пояснив Меховського: слов’янську мову богослужіння він викомбінував сам зі звістки, що просвітителями черкесів були слов’янські просвітителі Кирил та Мефодій; звістка про войовничість вкупі з мешканням в горах перетворилась на непідлеглість черкесів потужнішим сусідам.

5. Я гадаю – це “Маджар на річці Кума”, оскільки тільки на північному Кавказі можна сподіватись знайти церкви в золотоординських містах; а все разом – це неясний і плутаний відгук про битву Тохтамиша з Тимуром на р.Терек в 1395 р.

6. Герберштейн двічі помилково називає перекопським царем свого сучасника Мухамед-Гірея замість Менглі-Гірея (батька Мухамед-Гірея), як правильно у Меховського.

7. За винятком цього епізоду, де причини біди Ших-Ахмета подано ширше та інакше, ніж у Меховського, оповідання Герберштейна є скороченням Меховського.

8. Оскільки Герберштейн скоротив оповідання Меховського, то слово “там” у тексті Герберштейна вказує на Вільну, тоді як у Меховського ця подія віднесена до Берестя.

9. Це повідомлення Меховського в кінці трохи сплутане через те, що автор змішав пригоди Сеїд-Ахмета (середина 15 ст.), який дійсно був ув’язнений у Ковно, та Шейх-Ахмета (початок 16 ст.). Про Сеїд-Ахмета (називаючи його Шидахметом) та його зіткнення з Хаджи-Гіреєм Меховський ще раз розповідає на с. 91 (за Длугошем). Як не дивно, ця плутанина збила з пантелику й коментатора Меховського – С.Аннинського, який у примітці до пригод Шейх-Ахмета в 1500 р. пише, що цей текст запозичений з Длугоша (ТДС, с. 218, 240). Длугош помер в 1480 р. і не міг писати про Шейх-Ахмета.

10. Коментатори Герберштейна (примітка 32, с. 287) твердять, що Герберштейн познайомився з легендою скоріше за все за трактатом Меховського. Може, й так, але текстуальної залежності тут нема.

11. Зарахування черкесів до слов’янської мови – результат міркувань Герберштейна над повідомленням про слов’янську мову богослужіння у черкесів (див. вище епізод 14).

12. Вандалів Герберштейн зарахував до слов’ян під впливом концепції Меховського: вандали – це поляки; а оскільки поляки – слов’яни, то і вандали – слов’яни. Це зветься сілогізм.

13. Як бачимо, Герберштейн намагався перевірити відомості Меховського на місці, зібрати докладнішу інформацію.

14. З цього фрагменту ми бачимо, що письменники уявляли собі розвиток Перекопу в прямо протилежних напрямках: за Меховським, Крим первісно був острвом, і татари спорудили дамбу чи міст, перетворивши його на півострів (думаю, що реальною підставою цього моста була якась коса біля Дніпрового лиману); Герберштейн же уявляв собі так, що спершу був півострів (істм – перешийок), а татари прокопали рів і перетворили його на острів.

15. Коментатори Герберштейна (примітка 663, с. 344) твердять, що Герберштейн тут полемізує з Меховським. Як ми бачимо, вони помиляються: Меховський не згадує Прокопія. Взагалі коментатори списують на Меховського всі полемічні стріли Герберштейна: скажімо, звістку про вулкани в Норвегії Герберштейн вважає байкою, а коментатори (примітка 767, с. 349) вказують на Меховського (нібито с. 83 – 84). Насправді не тільки на цих сторінках, але й взагалі в усьому трактаті Меховський про вулкани не пише.

16. С.Аннинський (ТДС, с. 249) вказує, що Герберштейн запозичив цей текст з другого видання “Хроніки Польщі” Меховського, не з “Трактату”.

17. Тут ми знову бачимо, що Герберштейн ретельно перевіряв відомості, запозичені з літератури.

18. Коментатори Герберштейна (примітка 499, с. 331) вказують на цитоване паралельно місце з Меховського, не означаючи близше характеру зв’язку. Але тут ясно видно, що Герберштейн твердить якраз протилежне тому, що писав Меховський: волосся не стрижуть – руський звичай, тоді як за Герберштейном саме зачіски свідчать про польский звичай.

19. Хоч як це дивно виглядає, Герберштейн, який немалий час прожив у Москві, не зміг в цьому питанні уточнити Меховського.

20. З цього уточнення даних Меховського розпочинається великий трактат Герберштейна про грошову систему Московії.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 2718

Модифіковано : 17.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.