Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Історія / Заснування Софійського собору в Києві: проблеми нових датувань / Резолюція учасників Круглого столу

Заснування Софійського собору в Києві:
проблеми нових датувань

Резолюція учасників Круглого столу

«Заснування Софійського собору в Києві: Проблеми нових датувань»

Учасники Круглого столу «Заснування Софійського собору в Києві: Проблеми нових датувань», який відбувся 7 квітня 2010 року у м. Києві за участю істориків, філологів, мистецтвознавців, реставраторів та археологів з провідних академічних установ України та Російської Федерації, розглянули основні аспекти нового датування Софійського собору у м. Києві, запропонованого співробітниками Національного заповідника «Софія Київська», і дійшли таких висновків:

Відмова співробітників Національного заповідника «Софія Київська» від участі у Круглому столі свідчить про бажання будь-яким чином уникнути публічної дискусії стосовно зазначеної проблеми, а, відповідно, і справжньої наукової апробації власних поглядів та аргументів, що їх обгрунтовують.

Сучасний стан джерельної бази не дозволяє абсолютно точно встановити час заснування Софійського собору. Дата 4 листопада 1011 р. є цілком надуманою і не підтверджується жодним історичним джерелом. Натомість наявні писемні джерела («Слово про закон та благодать» Іларіона, «Повість минулих літ», Новгородський перший літопис) дозволяють впевнено відносити будівництво київського Софійського собору до часів князювання Ярослава Володимировича, визначаючи його заснування в межах 20-річного проміжку між двома зафіксованими у літописах датами – 1017 та 1037 рр.

До появи необґрунтованого датування, визначеного співробітниками Національного заповідника «Софія Київська», призвели загальні методологічні хиби у здійсненні наукових досліджень комплексу джерел, пов’язаних з Софійським собором як пам’яткою історії, археології, архітектури та монументального мистецтва.

Зокрема встановлено, що прочитання ранніх дат (1019, 1022, 1033 рр. тощо) у софійських графіті здійснено невірно та безграмотно, – без врахування палеографічних ознак написів, іншою мовою, ніж в оригіналі, або з порушенням правил давньоруського правопису. Це свідчить, що Н.Н. Нікітенко і В.В. Корнієнко не мають достатньої фахової підготовки для роботи із давньоруськими писемними та епіграфічними джерелами.

Зазначається, що Софійський собор у м. Києві розглядається авторами так званої «концепції» у відриві від контексту загального розвитку давньоруської та візантійської архітектури і монументального мистецтва, а наявні дані з археології ними взагалі ігноруються. Зрештою, це призводить до нагромадження казусних помилок у фіксації та інтерпретації різнохарактерних джерел: кон’юнктурних цитувань письмових джерел, хибних прочитань змісту стародавніх графіті, фантастичних реконструкцій ансамблю живопису тощо.

Учасники Круглого столу констатують, що усі докази Н.Н. Нікітенко та В.В. Корнієнко на користь «нової хронології» будівництва Софійського собору є штучно змодельованими, і, як наслідок, уся «концепція» являє собою суцільну містифікацію.

Оскільки усі засади нового датування Софійського собору у м. Києві (як загальні, так і окремі) не витримують наукової критики, на думку учасників Круглого столу, воно не може бути покладене в основу офіційного святкування 1000ліття Софії Київської.

Крім того, учасники Круглого столу висловлюють свою стурбованість загрозливим станом справ із науковим вивченням і збереженням архітектурної, мистецької та археологічної спадщини Софії Київської. Зокрема, керівництво заповідника обмежує доступ до пам’ятки українських і зарубіжних науковців, які не поділяють псевдоісторичної версії датування собору 1011 роком. У заповіднику самочинно, без погоджень з відповідними органами державного управління у сфері охорони культурної спадщини, приймаються і впроваджуються відповідальні рішення щодо долі пам’ятки, наприклад, стосовно примусового застосування неапробованої «концепції» в екскурсійній та науково-просвітницькій діяльності, необгрутованих змін у живописному ансамблі собору тощо.

Зрештою, кулуарні вирішення питань вивчення та збереження Софійського собору, ігнорування позицій провідних вітчизняних та іноземних науковців, нехтування науковим спадком багатьох поколінь дослідників пам’ятки викликають сумнів щодо компетентності нинішнього керівництва заповідника, а його безконтрольна діяльність становить загрозу, зокрема, сформованому ще в минулому столітті авторитету заповідника як міжнародного наукового і культурного центру, а в цілому – автентичному стану пам’ятки світового значення.

Учасники Круглого столу доручають організаторам видати матеріали засідання окремою збіркою і, використовуючи засоби масової інформації, оприлюднити представлені на ньому думки, а також ініціювати звернення до Національних комітетів ICOMOS України та Російської Федерації з проханням сприяти проведенню міжнародної наукової конференції з проблем датування Софії Київської восени 2010 року.

7 квітня 2010 року, м. Київ

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1908

Модифіковано : 18.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.