Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

4.1. Головні загрози заплаві Дніпра в м. Києві

Парнікоза І.Ю.

Історичний огляд викладений в нашої монографії наочно демонструє, що починаючи з кінця ХІХ ст. антропогенний вплив в межах Києва досягнув загрозливого для стабільності екосистем рівня. А протягом ХХ та початку ХХІ ст. він набув руйнуючого характеру. Подальший необмежений антропогенний вплив загрожує існуванню цього цінного природничо-культурного об’єкту, яким є наразі заплава Дніпра у Києві.

Глобальну загрозу природним екосистемам Києва являють наслідки аварії на ЧАЕС. Адже вище розташоване Київське водосховище акумулює значну кількість радіоактивних мулів, потрапляння яких нижче по течії може спричинити вторинне забруднення заплави.

Не меншу за своєю загрозою глобальну проблему для природи Києва становить забруднення побутово-стічними водами. Посилена рекреаційна активність на Дніпрі сприяє притоку органіки. Евтрофікація обумовлює масовий розвиток синьо-зелених водоростей, які викликають цвітіння води, дефіцит кисню та замори риби. .

Рис.4.1.1. Масове цвітіння…

Рис.4.1.1. Масове цвітіння синьо-зелених водоростей викликає замор риби. Фото І. Парнікози, 2011 р.

Рис. 4.1.2. Гідронамив в районі колись…

Рис. 4.1.2. Гідронамив в районі колись заповідного озера Заспа. Фото І. Парнікози, 2011 р.

Ще одним глобальним фактором негативного впливу є неконтрольована розбудова міста. В останні десятиліття вона відбувається хаотично в інтересах окремих забудовників, без урахування будь-якого містобудівного плану та оцінки та адекватного підходу до цінних в природному і історико-культурному плані районів міста. Це в свою чергу спричинює знищення водоохоронної зони та цінних з природного і історико-культурного значення об’єктів міста. Внаслідок цього, зокрема, вже забудовано і продовжується забудова низки цінних прибережних урочищ: Троєщинських лук, Позняків, Осокорків, Жукового острова та Конча-Заспи. Планується гідронамив та забудова в районі затоки Берковщина, подальше знищення Позняківських лук, забудова Труханового острова та інше. Особливе занепокоєння викликає тенденція до захоплення земельних ділянок на заплаві окремими особами, які зводять тут свої котеджі чи садиби, відгороджуючи при цьому частину узбережжя Дніпра. Такі вілли виросли на лівобережній заплаві, на Жуковому, Трухановому островах та багатьох інших ділянках заплави. В 2016 р. рейдерами вирубано частину урочища Бичок, яке входить до складу національного природного парку «Голосіївський». Передбачалося незаконно звести тут комплекс авто-обслуговування. Тривають суди.

Рис. 4.1.3. Гідронамив в районі колись…

Рис. 4.1.3. Гідронамив в районі колись заповідного озера Заспа на космічному знімку

Рис. 4.1.4. Деякі сучасні заплавні…

Рис. 4.1.4. Деякі сучасні заплавні території повністю знищені під котеджну забудову

При цьому не приймається до уваги природна та ландшафтно-містоутворююча цінність та особливості заплавних урочищ, знищуються цінні релікти їх історичної забудови, археологічні та історико-культурні пам’ятки. Так, нещодавно вирубано значну частину урочища Покал та Горбачиха, де ведеться забудова. В одну ніч знищено історичні споруди київського водогону на Набережному шосе.

У зв’язку із забудовою особливо гостро встає проблема відсутності винесення в натуру меж зелених зон, об’єктів природно-заповідного фонду, історико-археологічних та історико-культурних заповідників, прибережно-захисних смуг. Цим користуються численні забудовники, які незаконно використовують ці території. У разі відсутності винесення меж у натуру майже неможливо юридично довести факт захоплення таких земель.

Будівельна активність також супроводжується видобуванням піску на акваторії Дніпра, що призводить до змін у руслових процесах та загрожує руйнуванням окремих заплавних елементів, зокрема малих дніпровських островів, а також знищує нерестовища та місця нагулу цінних видів риб.

Дніпровські острови та заплавні урочища використовуються Комунальними підприємствами по утриманню зелених насаджень прибережних районів Києва в якості полігонів для звалювання та спалення рослинних решток. Такий пункт функціонував на Долобецькому острові. Наразі ж він влаштований також на території заплавного урочища Покал.

Рис. 4.1.5. Знищення заплавних…

Рис. 4.1.5. Знищення заплавних Осокорківських лук під забудову. Фото М. Чернишенко

Рис. 4.1.6. Місце спалювання рослинних…

Рис. 4.1.6. Місце спалювання рослинних решток організоване на Долобецькому острові. Фото І. Парнікози

Велику загрозу природним територіям Києва становить посилений рекреаційний вплив. Адже окрім стихійного розвитку закладів відпочинку в паркових зонах, на островах та прибережних урочищах — Гідропарку, Трухановому острові, Троєщині, Галерній затоці, — практично кожен острів чи прибережне урочище влітку опановані стихійними відвідувачами. Цьому сприяє широке розповсюдження у населення водного транспорту. Наслідком є влаштування човнярами біваків, витоптування та обривання рослинності, турбування тварин, викопування льохів, влаштування відкритих смітників тощо.

Рис. 4.1.7. Бівак на острові Малий…

Рис. 4.1.7. Бівак на острові Малий Північний. Фото з групи https://www.facebook.com/chovnyari

Рис. 4.1.8. Стихійне звалище на одному…

Рис. 4.1.8. Стихійне звалище на одному з островів Малий. Фото з групи https://www.facebook.com/chovnyari/

Загалом, під час своїх відвідин дніпровських островів та урочищ потрібно керуватися такими правилами:

Розводити багаття лише в спеціально відведених місцях;

Не рубати і не пошкоджувати дерева, у тому числі й сухостійні, не підпалювати дерева та трав’янистий покрив;

Не забруднювати територію парку побутовими відходами та сміттям, а збирати з собою;

Не закопувати сміття в ґрунт;

Не використовувати хімічних миючих речовин та не забруднювати дніпровські води залишками нафтопродуктів;

Не проводити збору будь-яких рослин, їх квітів, плодів, насіння, моху, грибів;

Не висаджувати на території островів культурні рослини;

Не відловлювати і не знищувати будь-яких тварин, не руйнувати гнізда птахів;

Не ловити рибу забороненими засобами: сітки, електровудки та ін.;

Не порушувати спокою інших відвідувачів та тваринного світу островів використанням магнітофонів та радіо, гучними звуками;

Не розкопувати схилів;

Категорично забороняється підпалювання травостою.

По можливості утриматися від відвідування островів з 1 травня по 1 липня в період весняної тиші, а в разі такого відвідування максимально зменшити вплив від своєї присутності на тваринний та рослинний світ островів.

При виявленні пожежі необхідно негайно організувати її гасіння підручними засобами, а якщо це неможливо — обов’язково сповістити про це пожежну охорону (телефон 101).

Велику загрозу становить використання коней та квадрациклів, що призводить до порушення тонкого рослинного покриву та ґрунту, а на островах до розвіювання пісків.

Рис. 4.1.9. Коні на островах при…

Рис. 4.1.9. Коні на островах при значній кількості становлять загрозу для чутливого рослинного покриву. Фото І. Парнікози, 2011 р.

Рис. 4.1.10. Прибирання дніпровських…

Рис. 4.1.10. Прибирання дніпровських островів організоване спілкою човнярів Київщини, 2014 р. Фото з групи https://www.facebook.com/chovnyari/

Розвинена рекреація та доступність водного транспорту сприяє також широкому розповсюдженню браконьєрства на усіх водоймах дніпровської заплави. При цьому поширене як випадкове браконьєрство відпочиваючих, так і спеціалізоване браконьєрство з метою масового вилову товарної риби. Такі промисловики-браконьєри встановлюють на руслі Дніпра та в його затоках велику кількість сіткоснастевих матеріалів. Браконьєрська риба знаходиться у вільному продажу на ринках міста Києва. Браконьєри також застосовують надзвичайно небезпечні для всього живого електровудки, які все ще можна придбати за відповідною рекламою в Інтернеті.

Окрім того, в Києві зареєстровано встановлення пасток на хижих птахів: кліток з принадою—голубом, навколо яких встановлені капкани.

Рис. 4.1.11. Браконьєрські сітки…

Рис. 4.1.11. Браконьєрські сітки становлять загрозу всьому живому, Фото І. Русева, 2012 р.

Рис. 4.1.12. Браконьєрські снасті –…

Рис. 4.1.12. Браконьєрські снасті – небезпечні пастки для усього живого. Фото І. Парнікози, 2012 р.

Окрім того, в Києві зареєстровано встановлення пасток на хижих птахів: кліток з принадою—голубом, навколо яких встановлені капкани.

Рис. 4.1.13. Браконьєр з знаряддям…

Рис. 4.1.13. Браконьєр з знаряддям «павук» в момент затримання патрулем екологічної інспекції, Жуків острів. Фото І. Парнікози, 2011 р.

Рис. 4.1.14. Нейтралізація…

Рис. 4.1.14. Нейтралізація браконьєрської пастки на яструбів та інших хижих птахів, Жуків острів. Фото І. Парнікози, 2011 р.

В останні роки, у зв’язку з загостренням економічної ситуації, посилився також фактор протизаконної вирубки дерев в зелених зонах на дрова. Такі випадки, зокрема, було зареєстровано в 2015 р. в розташованому неподалік Києва урочищі Гощів.

Недостатньою є робота служб Національної поліції, Державної екологічної інспекції та рибоохорони, які не мають відповідних кадрів та техніки, щоб запобігати таким порушенням.

В останні десятиліття посилилася також загроза окремим цінним природним територіям Києва з боку проведення масових заходів. Так, Труханів острів постійно розглядається міською владою як місце проведення гучних фестивалів, зокрема був використаний для влаштування багатолюдних наметових містечок під час Євро–2012.

Важливою проблемою є недостатнє охоплення цінних природних територій Києва об’єктами природно-заповідного фонду. Зокрема, необхідно створити не тільки мережу заповідних урочищ, заказників та пам’яток природи для збереження найцінніших складових, але розробити проекти створення національних природних парків «Дніпровські острови», «Святошинсько-Пуща-Водицький» та «Дарницький», які передбачали б оптимальне зонування території з метою її збереження та комплексного використання в загальному міському організмі. При цьому має бути створений баланс співвідношення пасивної та активної охорони шляхом оголошення заповідної зони та зон доступних для обмеженого використання: зони регульованої та стаціонарної рекреації та господарської зони.

Важливим негативним фактором, що впливає на стан об’єктів природно-заповідного фонду заплави Києва, є рубки лісу. Перший крок щодо заборони проведення суцільних рубок на територіях ПЗФ здійснила Київська міська рада, ухваливши рішення від 07.07.2016 № 574/574 «Про введення мораторію (заборони) на суцільну вирубку зелених насаджень у межах об’єктів природно-заповідного фонду міста Києва». З 2017 р. згідно Санітарним правилам в лісах України будь-які види суцільних рубок в заказниках і других категоріях об’єктів природно-заповідного фонду заборонені законом.

Наразі, потрібно ввести заборону і на проведення всіх видів вибіркових рубок в заказниках та пам’ятках природи. Адже ці рубки так само як суцільні рубки, хоча і дещо повільніше, призводять до деградації заповідних територій.