Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

4.1. Головні загрози заплаві Дніпра в м. Києві

Парнікоза І.Ю.

Історичний огляд викладений в нашої монографії наочно демонструє, що починаючи з кінця ХІХ ст. антропогенний вплив в межах заплави Дніпра в Києві досягнув загрозливого рівня для стабільності екосистеми. Протягом ХХ-поч. ХХІ ст. він набув руйнуючого характеру. Подальший необмежений антропогенний вплив загрожує існуванню цього цінного природничо-культурного об’єкту.

Глобальною загрозою екосистемі та історико-культурній спадщині дніпровської заплави є наслідки аварії на ЧАЕС. Адже вище розташоване Київське водосховище акумулює значну кількість радіоактивних мулів, потрапляння яких нижче по течії може спричинити вторинне забруднення заплави.

Не меншу за своєю загрозою глобальну проблему для заплави Дніпра в Києві становить забруднення, перш за все побутово-стічними водами. Посилена рекреаційна активність на Дніпрі також має свій внесок в приток органіки. Евтрофікація сприяє масовому розвитку синьо-зелених водоростей, які викликають цвітіння води, дефіцит кисню та замори риби. .

Масове цвітіння синьо-зелених… Гідронамив в районі колись заповідного…
Рис.4.1.1. Масове цвітіння синьо-зелених водоростей викликає замор риби. Фото І. Парнікози Рис. 4.1.2. Гідронамив в районі колись заповідного озера Конча. Фото І. Парнікози

Другим за значенням фактором негативного впливу є неконтрольована розбудова міста. В останні десятиліття вона відбувається хаотично в інтересах окремих забудовників, без урахування якого-небудь містобудівного плану та оцінки та адекватного підходу до цінних в природному і історико-культурному плані районів міста. Це в свою чергу спричинює знищення водоохоронної зони та цінних з природного і історико-культурного значення об’єктів заплави. Внаслідок цього забудовано і продовжується повна забудова низки цінних прибережних урочищ: Троєщинських лук, Позняків, Осокорків, Жукового острова, Конча-Заспи. Планується гідронамив та забудова в районі затоки Берковщина, подальше знищення Позняківських лук, забудова Труханового острова та ін. Особливий непокій викликає тенденція до захоплення земельних ділянок на заплаві окремими особами, які зводять тут свої котеджі чи садиби, відгороджуючи при цьому частину узбережжя Дніпра. Такі вілли виросли на лівобережній заплаві, на Жуковому, Трухановому островах та багатьох інших ділянках заплави. в 2016 р. рейдерами вирубано частину урочища Бичок, яке входить до складу національного природного парку "Голосіївський". Передбачалося незаконно звести тут комплекс автообслугуовування. Тривають суди.

Рис. 4.1.4. Деякі сучасні заплавні…
Рис. 4.1.3. Гідронамив в районі колись заповідного озера Конча на космічному знімку Рис. 4.1.4. Деякі сучасні заплавні території повністю знищені під котеджну забудову

При цьому абсолютно не приймається до уваги природна та ландшафтно-містоутворююча цінність та особливості заплавних урочищ, знищуються цінні релікти їх історичної забудови, археологічні та історико-культурні пам’ятки. Так, нещодавно вирубано значну частину урочища Покал та Горбачиха, де передбачається забудова. В одну ніч знищено історичні споруди київського водогону на Дніпровській набережній.

Будівельна активність також супроводжується добуванням піску на акваторії Дніпра, що призводить до зміни в руслових процесах та загрожує руйнуванням окремих заплавних елементів, зокрема малих дніпровських островів.

Дніпровські острови та заплавні урочища використовуються Комунальними підприємствами по утриманню зелених насаджень прибережних районів Києва в якості полігонів для звалювання та спалення рослинних решток. Такий пункт функціонував на Долобецькому острові. Наразі ж він влаштований також на території заплавного урочища Покал.

Знищення заплавних Осокорківських лук… Місце спалювання рослинних решток…
Рис. 4.1.5. Знищення заплавних Осокорківських лук під забудову. Фото М. Чернишенко Рис. 4.1.6. Місце спалювання рослинних решток організоване на Долобецькому острові. Фото І. Парнікози

Велику загрозу долині Дніпра становить посилений рекреаційний вплив. Адже окрім стихійного розвитку закладів відпочинку на островах та прибережних урочищах: Гідропарку, пляжів на Трухановому острові, Троєщині, Галерній Затоці і т.і., практично на кожен острів чи прибережне урочище влітку охоплені стихійними відвідувачами. Цьому сприяє сучасне широке розповсюдження у населення водного транспорту. Наслідком є влаштування човнярами біваків, витоптування та обривання рослинності, турбування тварин, викопування льохів, влаштування відкритих смітників, тощо.

Бівак на острові Малий Стихійне звалище на острові Малий
Рис. 4.1.7. Бівак на острові Малий. Фото з мережі Рис. 4.1.8. Стихійне звалище на острові Малий. Фото з мережі

Загалом під час своїх відвідин дніпровських островів та урочищ потрібно керуватися такими правилами:

Розводити багаття лише в спеціально відведених місцях;

Не рубати і не пошкоджувати дерева, у тому числі й сухостійні, не підпалювати дерева та трав’янистий покрив;

Не забруднювати територію парку побутовими відходами та сміттям, а збирати з собою;

Не закопувати сміття в ґрунт;

Не використовувати хімічних миючих речовин та не забруднювати дніпровські води залишками нафтопродуктів;

Не проводити збору будь-яких рослин, їх квітів, плодів, насіння, моху, грибів;

Не висаджувати на території островів культурні рослини;

Не відловлювати і не знищувати будь-яких тварин, не руйнувати гнізда птахів;

Не ловити рибу забороненими засобами: сітки, електровудки та ін.;

Не порушувати спокою інших відвідувачів та тваринного світу островів використанням магнітофонів та радіо, гучними звуками;

Не розкопувати схилів;

Категорично забороняється підпалювання травостою.

По можливості утриматися від відвідування островів з 1 травня по 1 липня в період весняної тиші, а в разі такого відвідування максимально зменшити вплив від своєї присутності на тваринний та рослинний світ островів.

При виявленні пожежі необхідно негайно організувати її гасіння підручними засобами, а якщо це неможливо – обов`язково сповістити про це пожежну охорону (101).

У випадку доступних через мости островів велику загрозу становить використання коней та квадрациклів, що призводить до порушення тонкого рослинного покриву та розвіювання пісків.

Коні на островах при значній кількості… Прибирання дніпровських островів…
Рис. 4.1.9. Коні на островах при значній кількості становлять загрозу для чутливого рослинного покриву. Фото І. Парнікози Рис. 4.1.10. Прибирання дніпровських островів організоване спілкою човнярів Київщини, 2014 р. Фото з мережі

Розвинена рекреація та доступність водного транспорту сприяє також широкому розповсюдженню браконьєрства на усіх водоймах дніпровської заплави. При цьому поширене як випадкове браконьєрство відпочиваючих, так і спеціалізоване браконьєрство з метою масового вилову товарної риби. Такі промисловики-браконьєри встановлюють на руслі Дніпра та в його затоках велику кількість сіткоснастевих матеріалів. Браконьєрська риба знаходиться у вільному продажу на ринках міста Києва. Браконьєри також застосовують надзвичайно небезпечні для всього живого електровудки, які все ще можна придбати за відповідною рекламою в інтернеті.

Окрім того на території заплави Дніпра зареєстровано встановлення пасток на хижих птахів: кліток з принадою-голубом навколо яких встановлені капкани.

Браконьєрські сітки становлять загрозу… Браконьєрські снасті – небезпечні…
Рис. 4.1.11. Браконьєрські сітки становлять загрозу всьому живому, Фото І. Русева Рис. 4.1.12. Браконьєрські снасті – небезпечні пастки для усього живого. Фото І. Парнікози

В останні роки у зв’язку з загостренням економічної ситуації посилився також фактор протизаконної вирубки деревини в заплавних урочищах на дрова. Такі випадки зокрема було зареєстровано в 2015 р. в урочищі Гощів.

Отже абсолютно незадовільною є робота служб МВС, Державної екологічної інспекції та рибохорони, що не мають відповідних кадрів та техніки, щоб запобігати вказаним порушенням. Потрібне також кардинальне оновлення їх штату, щоб запобігти корупції та зловживанням

Окрім того на території заплави Дніпра зареєстровано встановлення пасток на хижих птахів: кліток з принадою-голубом навколо яких встановлені капкани.

Браконьєр з знаряддям павук в момент… Нейтралізація пастки на яструбів,…
Рис. 4.1.13. Браконьєр з знаряддям павук в момент затримання патрулем екологічної інспекції, Жуків острів. Фото І. Парнікози Рис. 4.1.14. Нейтралізація браконьєрської пастки на яструбів та інших хижих птахів, Жуків острів, 2011 р. Фото І. Парнікози

В останні десятиліття посилилася загроза окремим цінним природним елементам заплави з боку проведення масових заходів. Так, Труханів острів постійно розглядається міською владою як місце проведення гучних фестивалів, а нещодавно також був використаний для влаштування багатолюдних наметових містечок під час Євро-2012.

Важливою проблемою є недостатнє охоплення цінних природних територій заплави Дніпра об’єктами природно-заповідного фонду. Зокрема необхідно створити не тільки мережу заказників та пам’яток природи для збереження найцінніших складових, але й скласти проект створення національного природного парку «Дніпровські острови», який би передбачив оптимальне зонування території дніпровської заплави з метою її збереження та комплексного використання в загальному міському організмі. При цьому має бути створений баланс співвідношення пасивної та активної охорони, шляхом оголошення заповідної зони та зон доступних для обмеженого використання: зони регульованої та стаціонарної рекреації, господарської зони.