Київська Амазонія: природна цінність заплавних урочищ Лисогір'я

Парнікоза І.Ю.

Терени описаних урочищ, являють собою надзвичайно дикі закутки київської природи. Тутешні екосистеми включають види, що охороняються Червоною книгою України (Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 111 від 15 лютого 2021 р. "Про затвердження переліків видів рослин та грибів, що заносяться до Червоної книги України (рослинний світ), та видів рослин та грибів, що виключені з Червоної книги України (рослинний світ)", Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 29 від 19 січня 2021 р. "Про затвердження переліків видів тварин, що заносяться до Червоної книги України (тваринний світ), та видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ)", ЧКУ), Рішенням Київради N 219/940 від 29.06.2000 р. «Про затвердження переліку видів рослин, які підлягають особливій охороні на території м. Києва» (РК1), Рішенням Київради від 23.12.2004 р. за № 880/2290 «Доповнення до переліку видів рослин, що підлягають особливій охороні на території м. Києва та його зеленої зони, затвердженого рішенням Київради від 29.06.00 №219/940» (РК2), Рішенням Київради від 23 грудня 2004 року N 879/2289 «Про затвердження переліку видів тварин, які підлягають особливій охороні на території м. Києва» (РК3) та Додатками до Бернської конвенції № І (БК1), ІІ (БК2) та № ІІІ (БК3) (Конвенція.., 1998; Фауна України, 2010).

Наразі природні екосистеми в описуваному районі представлені нижньою течією Либіді, фрагментами природної рослинності урочища Покал, Галерним островом та півостровом Гострий. Більшість цієї території вкрита лісовими екосистемами. Відповідно до природних умов тут сформувалися екосистеми заплавних лісів – ландшафту, що по всій Європі перебуває під загрозою.

Велику цінність, зокрема має зелений коридор нинішньої нижньої течії річки Либідь. На ділянці вздовж природного відрізка Либіді грабняки Лисої гори виходять безпосередньо до русла річки. Уздовж природного відрізка русла та бетонного відкритого колектора ростуть самосіви верби білої, тополі чорної, клена американського (Acer negundo L.) та робінії звичайної (Robinia pseudoacacia L.), які успішно використовуються птахами та білками. При природному руслі трапляються старі особини верби білої (Salix alba L.), на яких розвивається трутовик сірчано-жовтий (Laetiporus sulphureus (Bull.) Murrill). Самосівом розповсюджується шовковиця біла (Morus alba L.). Вздовж Либеді зростає також бузина чорна (Sambucus nigra L.), часто зустрічається хмель (Humulus lupulus L.). В травостої наявні зарості кропиви дводомної (Urtica dioica L.), часничниці лікарської (Alliaria petiolata (M.Bieb.) Cavara & Grande), трохи борщівника Мантегацці (Heracleum mantegazzianum Sommier & Levier), куртини гречихи японської (Reynoutria japonica Houtt.), антриск лісовий (Anthriscus sylvestris (L.) Hoffm.), підмаренник чіпкий (Galium aparine L.), чистотіл великий (Chelidonium majus L.), подорожник великий (Plantago major L.), зірочник середній (Stellaria media (L.) Vill.) та грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris (L.) Medik.). Зберіглася також декоративна асоціація пшінки весняної (Ficaria verna Huds.). Ближче до залізничного мосту на Либіді (50.397463, 30.557918) зарості кропиви дводомної (Urtica dioica L.) та фіалки дивної (Viola mirabilis L.). Тут зустрічається також журавець дрібний (Geranium pusillum L.) та ехіноцистис лопатевий (Echinocystis lobata (Michx.) Torr. & A.Gray). На руслі Либіді виявлено рдесник гребінчастий (Stuckenia pectinata (L.) Börner). Поблизу залізничного мосту на вологому ґрунті зростають цікаві бріофіти — мній (Mnium sp.), фунарія (Funaria hygrometrica Hedw.) та маршанція (Marchantia polymorpha L.).

На відкритих ґрунтових схилах колектора знаходяться значні площі мохових куртин. Ділянка, де колектор впадає в Дніпро, є по суті дуже цінним природним куточком. Це пов'язано з тим, що тут відбуваються процеси алювіального відкладення, в результаті чого утворюється невелика дельта з островами, порослими заплавним лісом. Наявність тут і біля гирла фрагментів лісів з в'язом гладким та ясеном звичайним робить їх дуже цінними. Тут, а також на східному березі урочища Покал та півострові Гострий, заплавні ліси простягаються безпосередньо до річки Дніпро, а гілки дерев та чагарників звисають над водою, нагадуючи тропічні мангрові зарості.

Деревостани в урочищах Покал-Галерний острів сформовано здебільшого вербою білою та осокором, рідше зустрічаються біла тополя (Populus alba L.), осика, а в прибережній смузі – верби сіра (Salix cinerea L.) та тритичинкова (Salix triandra L.). Напрочуд старі (більше 50-ти років) екземпляри верби білої збереглися зокрема вздовж природного відрізку р. Либідь. В деревних насадження Покалу виявлено екзотичний каркас західний (Сeltis occidentalis L.), батьківщина якого – Північна Америка. Чагарниковий ярус сформований переважно свидиною криваво-червоною (Swida sanguinea (L.) Opiz) та аморфою кущовою (Amorpha fruticosa L.). Трав’янистий покрив знижень представлений вологолюбною болотистою флорою.

В трав’яному покриві таких лісів зустрічаються компоненти різних угруповань та біотопів: кропива дводомна (Urtica dioica), паслін чорний (Solanum nigrum), дивина борошниста (Verbascum lychnitis), кравник звичайний (Odontites vulgaris), перстач неблискучий (Potentilla neglecta), лядвинець рогатий (Lotus corniculatus), бугила лісова (Anthriscus sylvestris), морква дика (Daucus carota), пастернак лісовий (Pastinaca sylvestris), бедринець ломикаменевий (Pimpinella saxifraga), ториліс японський (Torilis japonica), бутень п’янкий (Chaerophyllum temulum), хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis), ластовень лікарський (Vincetoxicum hirundinaria), очиток звичайний (Sedum maximum), молочай лозний (Euphorbia esula subsp. tommasiniana), люцерна серповидна (Medicago falcatа), буркун білий (Melilotus albus), конюшина польова (Trifolium arvense), горошок мишачий (Vicia cracca) та заборний (Vicia sepium), грабельки звичайні (Erodium cicutarium), осока гостра (Carex acuta) та прибережна (Carex riparia), ситник стиснутий (Juncus compressus), холодок лікарський (Asparagus officinalis), підмаренник справжній (Galium verum), північний (Galium boreale) та чіпкий (Galium aparine), вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris), деревій звичайний (Achillea millefolium), лопух великий (Arctium lappa), хвощ польовий (Equisetum arvense), подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata) та великий (Plantago major), зніт гірський (Epilobium montanum), осот польовий (Cirsium arvense), хондрила ситниковидна (Chondrilla juncea), полин звичайний (Artemisia vulgaris), гіркий (Artemisia absinthium), та лікарський (Artemisia abrotanum), цикорій дикий (Cichorium intybus), нечуйвітер зонтичний (Hieracium umbellatum), латук дикий (Lactuca seriola), любочки осінні (Leontodon autumnalis), гаркуша нечуйвітрова (Picris hieracioides), кінський часник черешковий (Alliaria petiolata), тонкопромінник однорічний (Erigeron annuus), золотушник канадський (Solidago canadensis) та звичайний (Solidago virgaurea), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale aggr.), смілка звичайна (Silene vulgaris), зірочник злаковидний (Stellaria graminea), розхідник шорсткий (Glechoma hirsuta), мітлиця тонка (Agrostis tenuis), коротконіжка лісова (Brachypodium sylvaticum), стоколос розчепірений (Bromus squarrosus), куничник очеретяний (Calamagrostis arundinacea), грястиця збірна (Dactylis glomerata), пальчатка кров’яна (Digitaria sanguinalis), гравілат міський (Geum urbanum), гусятник волосистий (Eragrostis pilosa), ластовень лікарський (Vincetoxicum officcinale), тонконіг стиснутий (Poa compressa) та лучний (Poa pratensis).

За даними бази inaturalist в трав’яному ярусі тутешніх лісів зустрічаються також хвощ зимовий (Equisetum hyemale), жабрій двонадрізаний (Galeopsis bifida), вербозілля лучне (Lysimachia nummularia), перстач гусячий (Argentina anserina), паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara), глуха кропива пурпурова (Lamium purpureum) і навіть проліска дволиста (Scilla bifolia)(https://www.inaturalist.org/).

Найкраще збережені листяні ліси існують наразі у південній частині півострова Гострий. Проте окремі великі сосни свідчать, що раніше ця територія тривалий час була безлісою.

Трав’янистий покрив знижень представлений вологолюбною болотистою флорою. Тут трапляються і надзвичайно цінні види, такі як оригінальна і дуже давня папороть вужачка звичайна (Ophioglossum vulgatum), яка охороняється на території м. Києва рішенням Київради № 219/940 від 29 червня 2000 р. і рекомендована до внесення до Червоної книги України (Перелік рослин та тварин…; Парнікоза, Целька, 2018), а також орхідеї — коручка чемерникова (Epipactis helleborine) та болотяна (Epipactis palustris), включені до Червоної книги України (2009а). Всі ці види до того ж представлені великими та надзвичайно життєздатними популяціями. В тутешньому лісі виявлено також надзвичайно рідкісну, занесену до Червоної книги України (2009а) орхідею жировик Льозеля (Liparis loeselii). У 2020 р. Л. Капшученко на першому зарослому колишньому риборозплідному ставі в урочищі Галерний острів виявлено також пальчатокорінник м'ясо-червоний (Dactylorhiza incarnata), коручку болотяну (Epipactis palustris) та любку (Platanthera вид поки не зрозумілий, бо рослина була представлена вегетативною розеткою). Коручка чемерникова 2025 р. знайдена також по східному берегу Покальського каналу та безпосередньо на острові Галерний.

Лісові екосистеми описуваного регіону багаті на мохоподібні. Зокрема, у складі флори мохів урочища Покал 04.05.2019 р. виявлено Leskea polycarpa Hedw., Ceratodon purpureus (Hedw.) Brid., Brachythecium salebrosum (F. Weber & D. Mohr) Schimp., Brachythecium rutabulum (Hedw.) Schimp., Platygyrium repens (Brid.) Schimp., Orthotrichum speciosum Nees, Syntrichia ruralis (Hedw.) F. Weber & D. Mohr, Hypnum cupressiforme Hedw., Amblystegium serpens (Hedw.) Schimp., Orthothrichum pumilum Sw., Bryum moravicum Podp., Pylaisia polyantha (Hedw.) Schimp., Polytrichum piliferum Hedw., Pleurozium schreberi (Willd. ex Brid.) Mitt. та Bryum caespiticium Hedw. (Дослідження І. Парнікози та М. Вежгоня, 2019 р.).

На невеличкій площі півострова Гострого збереглися також фрагменти сухих ксерофітних дніпровських лук, сформованих переважно пісколюбними злаками: кострицею Беккера (Festuca beckeri (Hack.) Trautv.), куничником наземним (Calamagrostis epigeios (L.) Roth.) та келерією сизою (Koeleria glauca (Schrad.) DC.). Флористичне ядро утворюють гвоздика Борбаша (Dianthus borbasii Vandas), енотера дворічна (Oenothera biennis L.), щавлі горобинний (Rumex acetosella L.) та кислий (Rumex acetosa L.), миколайчики плоскі (Eryngium campestre L.), заяча капуста звичайна та їдка (S. acre L.).

У складі таких угрупувань зростають козельці українські (Tragopogon ucrainicus) та жовтозілля дніпровське (Senecio borysthenicus, виявлено 2026 р. 50.367085, 30.562701) внесені до Європейського Червоного списку 1991 р. (Европейский Красный список.., 1992), а також очиток шестирядний (Sedum sexangulare), який знаходиться тут на східній межі ареалу.

За даними бази inaturalist на піщаних підвищеннях урочищ Покал-Галерний острів зростають також: гвоздика перетинчаста (Dianthus membranaceus), козельці звичайні (Tragopogon dubius), мильнянка лікарська (Saponaria officinalis), цибуля овочева (Allium oleraceum), роман руський (Anthemis ruthenica), мак дикий (Papaver rhoeas), воловик лікарський (Anchusa officinalis), мітлиця велетенська (Agrostis gigantea) та дивина фіолетова (Verbascum phoeniceum) (https://www.inaturalist.org/).

На мулистих наносах Либіді формуються природні піонерні асоціації за участі рогозу вузьколистого (Typha angustifolia L.), вероніки джерельної (Veronica anagallis-aquatica L.), гірчака водяного (Polygonim hydropiper L), а також подорожника великого (Plantago major L.).

Вода в Либіді дуже каламутна, має високий вміст завислих речовин, що характерно для стічних вод. В 1998 р. вміст розчиненого кисню у воді був 5,12-8,12 мг О/дм2. За рівнем біхроматної окисності досягав 23,6-64,8 мг О/дм3 іноді перевищуючи ГДК в 6,2 рази. Розраховано також, що протягом року із водним стоком р. Либідь в Дніпро скидається в середньому 3,15 тис. т. органічних речовин. Еколого-санітарна оцінка якості води в р. Либідь окреслила її практично за всіма параметрами, які вивчалися, як «брудну». Слід зазначити, що в районі Києва до Дніпра надходить 148,66 тис. різноманітних забруднюючих речовин. Велика частка з них надходить з Либіддю (Ситник та ін., 2005).

В водах Либіді існують нитчасті зелені водорості, що спростовує уявлення про Либідь як мертву річку. Саме для Либіді, порівняно з іншими київськими водоймами, характерне найвище видове різноманіття діатомових водоростей (Bacillariophyta) – 71 (76) видів – 97% від загального числа видів та внутрішньовидових таксонів, (Струк, 2006, 2007). Твердження про мертву Либідь також спростовують дослідження різноманіття інших груп водоростей у р Либідь. Станом на 2011 р. в річці Либіді знайдено 131 вид водоростей з 8 відділів, з них Діатомових (Bacillariophyta) – 59, Зелених (Chlorophyta) – 39, Евгленових (Euglenophyta) – 11, ціанобактерії (Cyanobacteria) – 13, Золотистих (Chrysophyceae) – 3 та Дінофітових (Dinophyta) – 3 види, Стрептофітових (Streptophyta) – 2 види, криптофітових (Cryptophyta) – 1 вид. Видове багатство фітопланктону тут формується переважно за рахунок діатомових, зелених та евгленових водоростей. Помітний внесок у формування якісного складу фітопланктону вносять також синьозелені водорості. Частіше за інші види зустрічались Nitzschia subtilis (Kützing) Grunow, Nitzschia palea (Kützing) W.Smith, Stephanodiscus hantzschii Grunow, Microcystis aeruginosa (Kütz.) Kütz., Trachelomonas volvocina (Ehrenberg) Ehrenberg, Pandorina morum (O.F.Müller) Bory, and Ankistrodesmus angustus (C.Bernard) Oettli. Число видів та показники кількісного розвитку мало залежали від сезону спостережень, але завжди були вищими на ділянці Либіді з природними берегами (тобто біля Лисої гори – авт.). Мертвою Либідь стає лише після скидів забруднених стоків підприємствами Києва (Мантурова, 2000; Клоченко та ін., 2011).

У бетонному колекторі пригирлової частини Либіді 2025 р. виявлено куртини рдесників кучерявого (Potamogeton crispus L.) та гребінчастого (Stuckenia pectinata (L.) Börner), а також водоперицю колосисту (Myriophyllum spicatum L.).

На берегах Дніпра, та Галерної затоки панує прибережно-водна та суто-водна рослинність. Прибережно-водна рослинність представлена заростями сусаку зонтичного (Butomus umbellatus L.), рогозом вузьколистим, їжачою голівкою прямою (Sparganium erectum L.), чихавкою звичайною (Ptarmica vulgaris Blakw.ex DC), веронікою джерельною.За даними бази inaturalist у вологих біотопах та прибережно-водній рослинності урочищ Покал-Галерний острів зростають також: щавель прибережний (Rumex hydrolapathum), гірчак почечуйний (Persicaria maculosa), череда листяна (Bidens frondosa), цибуля гранчаста (Allium angulosum), жовтий осот болотний (Sonchus palustris), осока Мікелі (Carex michelii), ситняг болотяний (Eleocharis palustris), деревій верболистий (Achillea salicifolia), вовконіг європейський (Lycopus europaeus), ситник членистий (Juncus articulatus), плакун верболистий (Lythrum salicaria), стрілиця звичайна (Sagittaria sagittifolia) та рідкісний смикавець бурий (Cyperus fuscus) (https://www.inaturalist.org/).

Участь у формуванні водної рослинності приймають глечики жовті (Nuphar lutea), угрупування яких охороняються Зеленою книгою України (2009). Тут також наявні водяний горіх плаваючий (Trapa natans) та сальвінія плаваюча (Salvinia natans) — реліктові водні рослини, занесені до Червоної книги України (2009а), а їх угруповання — до Зеленої книги України (2009). Крім того, звичайними видами є рдесник гребінчастий (Potamogeton crispus L.), рдесник пронизанолистий (Potamogeton perfoliatum), елодея Нуттала (Elodea nuttallii (Planch.) H.St.John), різуха морська (Najas marina L., вона зокрема трапляється і в озері Єрик), водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum L.) та жабурник звичайний (Hydrocharis morsus-ranae L.) та ряска мала (Lemna minor). 2026 р. у верхів’ї Галерної затоки (озері Миколайчик) виявлено також ряску горбату (Lemna gibba) а в озері Єрик – вольфію безкореневу (Wolffia arrhiza). Верхня частина Галерної затоки (сучасна затока Миколайчик) повністю заросла прибережно-водною рослинністю, тут наявні лише окремі плеса. В нижній частині цієї затоки мають місце суцільні зарості сальвінії. Великі зарості водяного горіха зростають також в Кулястій затоці на північ від півострова Гострий (50.371219, 30.573436). Глечики жовті поширені вздовж південного узбережжя Галерної затоки та дніпровського узбережжя півострова Гострий. Дуже рідко трапляється латаття біле (Nymphaea alba), яке охороняється на території м. Києва рішенням Київради № 219/940 від 29.06.2000 р. (Перелік рослин та тварин…), а його угрупування — Зеленою книгою України (2009). Зарості латаття присутні в районі мису Корчі (50.365436, 30.562633), де багато затоплених пнів на мілководді. Затоплені корчі тягнуться вздовж східного узбережжя півострова Гострий. У озер Спідниця виявлена елодея канадська (Elodea canadensis), що суттєво підвищувала можливості для існування тут риб.

За даними бази inaturalist у складі водної рослинності проектованого заказника зустрічаються також кушир занурений (Ceratophyllum demersum), завитка ряснокоренева (Spirodela polyrhiza), рдесник пронизанолистий (Potamogeton perfoliatus), рдесник блискучий (Potamogeton lucens) (https://www.inaturalist.org/).

Антропогенний вплив виявляється в наявності низки заносних видів. Це ваточник сирійський (Asclepias syriaca), злинка канадська (Conyza canadensis), квасениця прямостояча (Xanthoxalis stricta), м’яточник чорний (Ballota nigra), лутига розлога (Atriplex patula), лутига видовженолиста (Atriplex oblongifolia), лутига татарська (Atriplex tatarica), лобода біла (Chenopodium album), берізка (Convolvulus arvensis), пирій (Elytrigia repens), гусятник малий (Eragrostis minor), полуниці (Fragaria × ananassa), чорнокорінь лікарський (Cynoglossum officinale), коноплі (Cannabis sativa), мишій зелений (Setaria viridis), портулак городній (Portulaca oleracea), спориш (Polygonum aviculare) та льонок (Linaria vulgaris). Зустрічається також черсак розрізнолистий (Dipsacus laciniatus).

За даними бази inaturalist з заносних рослин на території проектованого заказника можна зустріти також такі види: топінамбур (Helianthus tuberosus), амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia), полум’янка гарна (Gaillardia pulchella), геліопсис соняшникоподібний (Heliopsis helianthoides), нетреба східна (Xanthium orientale), ячмінь мишачий (Hordeum murinum), плоскуха звичайна (Echinochloa crus-galli), водяний хрін лісовий (Rorippa sylvestris), персикарія м'яка (Persicaria mitis), мишій сизий (Setaria pumila), гусятник полабський (Eragrostis albensis), лобода бурякова (Chenopodium betaceum), мірабіліс ночецвітий (Mirabilis nyctaginea)(https://www.inaturalist.org/).

Загалом флора описаних урочищ представлена більш ніж 250-ма видами вищих рослин.

Дика фауна описаних територій є надзвичайно різноманітною. Русло річки Либідь населяють численні безхребетні, зокрема водомірка звичайна (Gerris lacustris), гладиш (Notonecta glauca), водяний ослик (Asellus aquaticus), п’явки (Hirudinida), бабки (Odonata): красуня блискуча (Calopteryx splendens), лютка звичайна (Lestes sponsa), імператор малий (Anax parthenope), імператор великий (Anax imperator), бабка криваво-червона (Sympetrum sanguineum), бабка решітчаста (Orthetrum cancellatum) та інші комахи. Ряболиста ведмедиця (Amata phegea) була зафіксована поблизу русла річки Либідь у 2026 р.

2026 р. в прибережній зоні річки Дніпро біля гирла Либеді були відмічені ставковик вушкоподібний (Radix auricularia), личинки бабок (Odonata) та водяний ослик (Asellus aquaticus).

Сучасна нижня Либідь (від гирла струмка Буслівки до місця злиття з Дніпром) є місцем де зустрічається 16 видів риб: ялець звичайний (Leuciscus leuciscus, ЧКУ, категорія вразливий вид, РК3), головень (Squalius cephalus), в’язь звичайний (Leuciscus idus, ЧКУ, категорія вразливий вид), плітка (Rutilus rutilus), верховодка звичайна (Alburnus alburnus), плоскирка (Blicca bjoerkna), лящ (Abramis brama), чебачок амурський (Pseudorasbora parva), пічкур звичайний (Gobio gobio), білоперий пічкур дніпровський (Romanogobio belingi, БК3), карась китайський (Carassius auratus), щипавка звичайна (Cobitis taenia, БК3), багатоголкова колючка південна (Pungitius platygaster, БК3), триголкова колючка (Gasterosteus aculeatus), окунь звичайний (Perca fluviatilis) та бичок-пісочник (Neogobius fluviatilis). Деякі з цих видів трапляються також в прилеглих водах Дніпра. Таким чином, Либідь є малою річкою, в якій чи не найкраще з досліджених київських водотоків, зберіглася аборигенна реофільна іхтіофауна (Медовник, 2020).

Присутність деяких із вищезгаданих видів була підтверджена у серпні 2026 року М. Причепою та І. Парнікозою. Зокрема, підтверджено наявність окуня річкового, плітки, верховодки, головня, язя, густери та яльця.

Крім того, у нижній течії річки Либідь було зафіксовано жереха (Aspius aspius, БК3). У зарослій прибережній (літоральній) зоні затоки Покал М. Причепа та І. Парнікоза відмітили краснопірку (Scardinius erythrophthalmus), густеру (Blicca bjoerkna), бичка-пісочника (Neogobius fluviatilis), гірчака європейського (Rhodeus amarus), плітку, карася сріблястого (Carassius gibelio) та бичка-трубконоса західного (Proterorhinus semilunaris, БК3).

У Покальському каналі В. Стренада у 2025 році відмітив такі види риб: верховодка, плітка, краснопірка, головень, ялець, сом європейський (Silurus glanis, БК3), сонячний окунь (Lepomis gibbosus), бичок-пісочник (Neogobius fluviatilis), бичок-кругляк (Neogobius melanostomus) та трубконосий бичок західний.

За даними М. Причепи (особисте повідомлення, 2026), густі зарості вздовж природної ділянки річки Либідь використовуються садовою очеретянкою (Sylvia borin, БК2), зябликом (Fringilla coelebs, БК2), чорним дроздом (Turdus merula, БК2), вівчариком-коваликом (Phylloscopus collybita, БК2) та великою синицею (Parus major, БК3).

Натомість уздовж бетонованого русла річки Либідь були зареєстровані такі види птахів: вільшанка (Erithacus rubecula, БК2), крук (Corvus corax, БК2), сойка (Garrulus glandarius), зозуля звичайна (Cuculus canorus, БК3), мухоловка сіра (Muscicapa striata, БК3), рибалочка звичайний (Alcedo atthis, БК2, RK3), вівчарик весняний (Phylloscopus trochilus, БК2), припутень (Columba palumbus), мартин жовтоногий (Larus michahellis, БК3).

У річці Дніпро були відзначені такі види: курочка водяна (Gallinula chloropus, БК3), чапля сіра (Ardea cinerea, БК3), мартин жовтоногий (Larus michahellis, БК3), чепура велика (Ardea alba, БК2), шуліка чорний (Milvus migrans, БК2), крячок річковий (Sterna hirundo, БК2).

Старі екземпляри верби білої вздовж Либіді та на Покалі важливі для птахів та комах. На заростях хвилівника острова Галерний існує популяцій червонокнижного метелика поліксени (Zerynthia polyxena, ЧКУ, категорія) (Парнікоза та ін., 2020). Поблизу природного відрізку р. Либідь зафіксовано сонечко мінливе (Hippodamia variegata) (https://www.inaturalist.org/).

На заплаві постійно зустрічаються також плазуни: черепаха болотяна (Emys orbicularis) і вуж звичайний, які знаходяться під охороною згідно положень Бернської конвенції (Конвенція.., 1998).

Щільні зарості вздовж природного відрізку річки Либідь за даними М. Причепи (2026 р.) використовують кропив'янка садова (Sylvia borin), зяблик (Fringilla coelebs), дрізд чорний (Turdus merula), вівчарик ковалик (Phylloscopus collybita) та синиця велика (Parus major).

Деревостани Покалу та Галерного острова дають можливість для гніздування великій масі горобиних птахів. Тут також зберігається велика популяція соловейка східного (Luscinia luscinia). З рідкісних птахів з Бернської конвенції в урочищах відмічені чорний дятел (Dryocopus martius), болотяна (Asio flammeus), сіра (Strix aluco) та вухата сови (Asio otus), хатній сич (Athene noctua), великий яструб (Accipiter gentilis), голубий рибалочка (Alcedo atthis, він також виявлений в пригирловій частині Либіді) та сіра куріпка (Perdix perdix). На численних озерах острова Галерний зустрічаються чорний (Chlidonias niger) та річковий крячки (Sterna hirundo), бугайчик (Ixobrychus minutus), а також дуже рідкісні денні хижі птахи, зокрема найбільший орел Європи – орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla) з розмахом крил до 2.5 м. Цей вид, як і невеличкий малий крячок (Sternula albifrons) занесений до Червоної книги України (Червона книга.., 2009а).

Завдяки скиданню теплої води з ТЕЦ Покальським каналом, взимку вода тут не замерзає, тож формуються скупчення зимуючих мартинів та качок. Акваторія напроти Корчуватого, зокрема Галерна затока та прилеглі ділянки Дніпра, має важливе значення як місце зимівлі таких рідкісних включених до Червоної книги України (2009b) птахів як гоголь (Bucephala clangula) та орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla). Зустрічається також рідкісний крех великий (Mergus merganser). Тут також зимують у значній кількості крижень (Anas platyrhynchos), попелюх (Aythya ferina), лиска (Fulica atra), жовтоногий мартин (Larus cachinnans), рибалочка (Alcedo atthis) та чапля сіра (Ardea cinerea). У особливо суворі зими чисельність гоголя, креха та мартинів сизого (Larus canus) та жовтоногого на незамерзлій ополонці тут може сягати до 1200 особин. Також у холодні зими коло ополонок тримається зимняк (Buteo lagopus) (Parnikoza et al., 2020).

Влітку та під час прольоту у прибережній рослинності та на плесі Либіді, а також на Галерній затоці, та дніпровському узбережжі півострова Гострий тримаються численні коловодні птахи, зокрема, маса крижнів (Anas platyrhynchos), пірникози велика (Podiceps cristatus) та чорношия (Podiceps nigricollis), попелюх (Aythya ferina), чернь чубата (Aythya fuligula) та крех великий (Mergus merganser), крех середній (Mergus serrator), гоголь (Bucephala clangula) (з Червоної книги України), а також сірі (Ardea cinerea) та білі чаплі (Egretta alba).

Окрім того, неодноразово тут на прольоті спостерігалася занесена до Червоної книги України (2009b) скопа (Pandion haliaetus). На піщаному узбережжі тримаються кулики побережник чорногрудий (Calidris alpina) та пісочник малий (Charadrius dubius), занесений до Червоної книги України (2009b) кулик-сорока (Haematopus ostralegus), мартини звичайний (Chroicocephalus ridibundus), сизий (Larus canus), чорнокрилий (Larus fuscus), сріблястий (Larus argentatus) та малий (Hydrocoloeus minutus).

Напрочуд цінні тутешні урочища і для ссавців. На території Галерного острова в 2004 р., зокрема, зафіксований заєць сірий. Тут же постійно реєструються білка та кріт.

На острові Галерний у межах Галерної затоки (оз. Миколайчик), озер Єрик, Спідниця, Ротаневе та прилеглих ділянок виявлено в результаті спеціального обстеження виконаного в вересні 2026 р. Причепою. М та Парнікозою І. виявлено наступних представників риб, амфібій, птахів, безхребетних і ссавців.

Серед риб у Галерній затоці біля дамби, що веде на Галерний острів (50.372004, 30.555663) виявлено карася сріблястого (Carassius gibelio). На східному узбережжі верхів'я Галерної затоки (50.376444, 30.555855) зареєстровано головешку ротаня (Perccottus glenii) та окуня річкового (Perca fluviatilis). В озері Єрик (50.376281, 30.560720) виявлено верховодку (Alburnus alburnus), яка місцями є досить масовим видом, головешку ротаня, окуня річкового, який на окремих ділянках також є досить масовим, та бичка трубконосого західного (Proterorhinus semilunaris). В озерах Єрик та Спідниця зареєстровано лина (Tinca tinca), сонячного окуня (Lepomis gibbosus), щуку (Esox lucius), карася сріблястого та іглицю пухлощоку (Syngnathus abaster). В озері Ротаневе (50.370493, 30.561662) виявлено головешку ротаня, який є масовим видом. В озері Спідниця (50.371229, 30.561426) зареєстровано головешку ротаня, верховодку, краснопірку (Scardinius erythrophthalmus) та чебачка амурського (Pseudorasbora parva). Ділянка східного узбережжя Галерної затоки (50.368467, 30.562280) характеризувалася значною кількістю бичків, серед яких виявлено бичка-пісочника (Neogobius fluviatilis), бичка трубконосого західного та бичка-гінця (Ponticola eurycephalus). Також тут траплялися іглиця пухлощока, карась сріблястий, гірчак європейський (Rhodeus amarus), краснопірка, верховодка, в’язь європейсько-сибірський (Leuciscus idus) та головешка ротань. У районі пляжу на східному зубережжі Галерної затоки (50.366874, 30.562602) виявлено бичка трубконосого західного, окуня річкового та іглицю пухлощоку.

З амфібій зафіксована озерна жаба (Pelophylax ridibundus) (озеро Єрик).

Серед птахів на акваторії верхів’я Галерної затоки (сучасне оз. Миколайчик), у прибережних заростях та на килимках водяного горіха зареєстровано бугайчика (Ixobrychus minutus), крижня (Anas platyrhynchos), лиску (Fulica atra) — дорослих і молодих особин, водяну курочку (Gallinula chloropus) — дорослих і молодих особин, баклана великого (Phalacrocorax carbo) — молоду особину, та мартина звичайного (Larus canus). У чагарниках між водоймами виявлено дятла малого (Dryobates minor), синицю блакитну (Cyanistes caeruleus) та синицю велику (Parus major). На озерах Єрик та Спідниця зареєстровано рибалочку (Alcedo atthis), сіру чаплю (Ardea cinerea), крижня, яструба малого (Accipiter nisus), сойку (Garrulus glandarius), малинівку (Erithacus rubecula) та крука (Corvus corax). В озері Ротаневе виявлено чаплю сіру та бугайчика. В озері Спідниця зареєстровано чаплю руду (Ardea purpurea), чаплю сіру, чепуру велику (Ardea alba), коловодника лісового (Tringa ochropus), підсоколика великого (Falco subbuteo), ластівку сільську (Hirundo rustica), мартина звичайного та боривітра звичайного (Falco tinnunculus). У районі пляжу на східному узбережжі Галерної затоки (50.366874, 30.562602) виявлено чаплю сіру, чепуру велику, лиску, крижня, крячка білощокого (Chlidonias hybrida), крячка річкового (Sterna hirundo), мартина звичайного, мартина жовтоногого (Larus cachinnans) та підсоколика великого.

Серед безхребетних у Галерній затоці (оз. Миколайчик), неподалік дамби, що веде на Галерний острів (50.372004, 30.555663), виявлено личинок бабок (Odonata), водяних клопів (Heteroptera), а також мушлі молюсків: дрейсени поліморфи (Dreissena polymorpha), беззубки лебединої (Anodonta cygnea), перлівниці звичайної (Unio pictorum), котушки рогоподібної (Planorbarius corneus) та живородки (Viviparus sp.). На східному узбережжі верхів'я Галерної затоки (50.376444, 30.555855) також зареєстровано личинок бабок та клопів. В озері Єрик виявлено водяного віслючка звичайного (Asellus aquaticus), личинку волохокрильця (Trichoptera), личинок бабок, водяних клопів, водяного жука (Coleoptera), річкового рака вузькопалого (Pontastacus leptodactylus), перлівницю звичайну, беззубку качину (Anodonta anatina), шаровку (Sphaerium sp.), живородку, ставковика вушкового (Radix auricularia) та п'явок (Hirudinea). В озері Спідниця зареєстровано котушку рогову (Planorbidae), ставковика вушкового, живородку та личинок бабок. Крім того, тут виявлено два види бабок на стадії імаго — тонкочеревця криваво-червоного (Sympetrum sanguineum) та коромисло мале (Aeshna affinis). На ділянці східного узбережжя Галерної затоки (50.368467, 30.562280) серед безхребетних виявлено п'явок, личинок бабок, водяних клопів, перлівницю клиноподібну (Unio tumidus), шаровку, лунку річкову (Theodoxus fluviatilis), котушку рогоподібну та дрейсену поліморфу. У районі пляжу на східному узбережжі Галерної затоки (50.366874, 30.562602) виявлено живородку, п'явок, дрейсену поліморфу та личинок бабок. У озері Ротаневе виявлений плавунець облямований (Dytiscus marginalis).

Серед ссавців на озері Спідниця зафіксовано численні сліди діяльності бобра європейського (Castor fiber), зокрема обгризені гілки різноманітних дерев.