Myslene drevo logo

MYSLENE DREVO

We build the ukrainian Ukraine!

SCIENCE

EDUCA
TION

LITERA
TURE

Mail to site
Print version
News (RSS)
Science / Kyiv studies / The Lysa Gora tract: a walk through time / Bald Mountain (Lysa Gora) on Kyiv maps

The Lysa Gora tract: a walk through time

Bald Mountain (Lysa Gora) on Kyiv maps

Parnikoza I.Yu.

Урочище Лиса гора (розташоване на тер. Голосіївського району м. Києва поблизу станції м. Видубичі), його історичний шлях, сучасний стан історичної спадщини та природних скарбів слугували предметом нашого попереднього детального дослідження. Втім, виданий з того часу картографічний матеріал (сукупність картографічних зображень Києва, почнаючи з кін. XVII -закінчуючи поч. XXI ст.) дозволяє нам доповнити раніш опубліковані дані щодо історії цього урочища картографічним аналізом. Частина з мап з’явилася у нашому розпорядженні дякуючи виходу у 2010 р. спеціалізованого електронного продукту «Старовинні та історичні карти Києва та регіону».

Урочище Лиса гора знаходилося за межами міста Києва, тому воно показувалося далеко не на всіх його схемах чи мапах. Ситуація не змінилися і після 1923 р., коли урочище увійшло до міської смуги. Втім на низці схем та мап можна не тільки відшукати це урочище, але й побачити цікаві деталі. Тож проаналізуємо як виглядала Лиса гора та нижня течія р. Либідь впродовж всього часу її фіксації на топографічних матеріалах.

Перше зображення цього урочища зустрічаємо на першому детальному плані Києва «Чертеж Киеву граду, как стоит с Московску страну и кругом всего города и как церкви и как дворы и улицы в нем же все описаны» складеному в 1695 р. полковником Іваном Ушаковим. На цьому плані біля гирла р. Либідь показана вкрита лісом гора, яка не підписана. Також показано млин, що належав Видубицькому монастирю і знаходився під Лисою горою. Він має додатковий підпис «От устья Лыбеди, где впала в Дніпр, 100 сажен».

Край Лисогірського плато та долину Либіді показано також на мапі 1745 р. Тут, на лівому березі, показані численні видовжені прямокутні будівлі.

Лиса гора на плані І. Ушакова 1695 р. Край Лисогірського плато на мапі 1745 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010)
Рис. 1. Лиса гора на плані І. Ушакова, 1695 р. (за Алферова, Харламов, 1982) Рис. 2. Край Лисогірського плато на мапі 1745 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010)

На мапі 1750 р. Лиса гора показана як вкрите лісом урочище. Зазначено, що днищем як північного так і південного Лисогірського ярів стікали невеличкі струмки, які впадали у Либідь. Ця річка, хоч і не підписана, але показана як меандруюча на північ від Лисої гори. Потім показаний її поворот на південь і точка впадіння трохи нижче за течією від Лисої гори. При цьому відрізок русла паралельний Дніпру, від’єднаний від нього косою, яка становить частину прибережної низинної території урочища Видубичі. Ця територія сформувалася частково в результаті акумуляції наносів в гирлі р. Либідь, частково внаслідок акумуляції наносів Дніпра.

Рис. 3. Лиса гора на мапі 1750 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010)

Рис. 3. Лиса гора на мапі 1750 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010)

На землевпорядній мапі 1799 р. Лиса гора також показана як вкрите лісом урочище з номером 3 (1). В районі сучасної вулиці Лисогірський спуск розташовувався хутір «Ксаевь» Станом на 1799 р. навпроти гирла Либіді знаходився острів. Можна було б припустити, що це перевідкладений колишній «острів напроти Видубицького монастиря» (2), який на мапі 1750 р. був показаний вище за течією. Проте на мапі Київської та Полтавської губернії 1915 р., складеної за зйомкою 1868 р. ми бачимо острів у Видубицького монастиря на своєму місці. А на мапі 1871-73 рр. він перетворюється на Урочище Теличка. Таким чином це острів, який слід проасоціювати з групою островів позначених на мапах 60-х рр. ХІХ ст. (імовірно Галерних). Либідь впадала двома руками, один – впадав безпосередньо в Лисогірський рукав (між островами та правим берегом), а другий відрізав ділянку правого берега у Лисої гори, йшов паралельно Лисогірському рукаву та впадав у нього в районі суч. вул. Лисогірський спуск.

Край Лисогірського плато на мапі 1745 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010)
Рис. 4. Лиса гора на мапі 1799 р. позначено 1, 2 – острів навпроти Гирла Либіді – колишній Видубецький (Архів Д. Вортмана) Рис. 5. Лиса гора на мапі Києва 1842 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010)

На мапі 1842 р. коси чи острова, як і виступаючої низинної території у гирлі Либіді не показано. На мапі також немає позначених водотоків, що збігають з ярів Лисої гори (хоча це не значить що вони перестали існувати), а все Лисогірське узгір’я вкрито лісом. Конфігурація лисогірських ярів відповідає сучасній: більший – Північний та менший – Південний Лисогірські яри, що об’єднуються біля основи узвишшя, відкриваючись до Дніпра. Річка Либідь (підписана) біля основи гори розділялася на два водотоки та утворювала острів. Біля її гирла на правому березі показана Г-подібна будівля. Цікавою подробицею є польова дорога, що вела від містку через Либідь попід східними схилами Лисої гори до «хутора Корчеватое». На лівому березі Либіді на місці сучасного гаражного кооперативу «Либідь» показана лаврська парова мукомельня.

Лиса гора на мапі 1843 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010) Лиса гора на мапі 1846 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010)
Рис. 6. Лиса гора на мапі 1843 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010) Рис. 7. Лиса гора на мапі 1846 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010)

Аналогічною виглядає ситуація на мапі 1843 р. де ми також можемо побачити лісову рослинність на Лисогірському узвишші, систему стежок, острів на Либіді, два містки через неї в бік Лисої гори, дорогу до Корчуватого, а також вже відому нам з мапи 1842р. Г-подібну будівлю біля гирла. Видно також систему лисогірських ярів: суч. Західний, Північний та Південний.

Станом на 1846 р. біля точки впадіння сучасного Західного яру у Либідь, на цій річці показано ставок. Слід звернути увагу також на показану платоподібну верхівку узвишшя між суч. вул. Лисогірською та південним Лисогірським яром на якій пізніше буде вирито сухий рів та розплановано систему валів та ровів форту. В північній частині Лисогірського узвишшя помітне характерне круглясте узвишшя, яке згодом буде використано бід зведення редюїту. Показані також стежина вздовж гори та Г-подібна споруда.

Лиса гора на мапі 1860 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010) Лиса гора на мапі 1865 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010)
Рис. 8. Лиса гора на мапі 1860 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010) Рис. 9. Лиса гора на мапі 1865 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010)

Схема 1860 р. показує Лису гору досить умовно, як вкриту лісом територію. Зокрема, показані острів на Либіді і став. Споруди на північ від острова на Либіді (помітні і на попередніх мапах ХІХ ст.) підписані як цегельний завод. Біля Лисої гори розливалося широке головне русло Дніпра. Г-подібна споруда при гирлі Либіді не показана.

На більш детальній мапі 1865 р. острів на Либіді вже не показаний, але міст, стежина до Коручватого, став та Г-подібна споруда при гирлі зазначені. Показано також яр перпендикулярний до русла Либіді – суч. Західний яр. На лівому березі Либіді на місці сучасного гаражного кооперативу «Либідь» показана лаврська парова мукомельня. Як свідчить М. Закревський (1868) місцевість по обом берегам гирла р. Либіді носила назву урочище Коноплянка.

Лиса гора на мапі 1871-73 рр.: 1 – гирло Либеді, 2. – Видубицьке озеро, 3. – урочище Покал, 4-5. – Галерна затока, 6. – Протока, що розділяла Галерні острови, 7. – Сучасний півострів Гострий, 8. – Жуків острів (Старовинні.., 2010) План Лисогірського форту з зазначенням робіт виконаних станом на 1874 р.: 1 – гласіс, 2 – напівбастіон №1, 3 – бастіон №2, 4 – бастіон №3, 5 – флеш, 6 – редюїт, 7 – гирло Либіді, 8 – відступна батарея (за Головановим, 2002)
Рис. 10. Лиса гора на мапі 1871-73 рр.: 1 – гирло Либеді, 2. – Видубицьке озеро, 3. – урочище Покал, 4-5. – Галерна затока, 6. – Протока, що розділяла Галерні острови, 7. – Сучасний півострів Гострий, 8. – Жуків острів (Старовинні.., 2010) Рис. 11. План Лисогірського форту з зазначенням робіт виконаних станом на 1874 р.(жовтим показано проектовані, але ще не збудовані на той момент елементи): 1 – вал по краю гласі су форту, 2 – напівбастіон №1, 3 – бастіон №2, 4 – бастіон №3, 5 – додаткове ікрпілення на лівому фланзі форту, 6 – стежки для вилазки піхоти, 7 – відступна батарея, 8 – редюїт, 9 – флеш з водяним ровом, 10 – пристань на Лисогірському рукаві Дніпра та шосейна дорога вглиб форту, 11 – кол. лаврський хутір Коноплянка, 12 – грило Либіді, 13 – міст на Либіді, 14 – шосейна дорога на форт (Архів НІАМ «Київська Фортеця»)

Мапа 1871-73 рр. є першою з відомих нам, яка показує ситуацію після будівництва Дарницького залізничного мосту (1870 р.) і подає назву урочища "Лысая гора". Це будівництво вплинуло на відхилення головного русла Дніпра від правого до лівого берега. Це зокрема втілилося в тому, що головне до цього річище Дніпра перетворилося у вузький Лисогірський рукав. Відбулося перевідкладення матеріалу Дніпровських островів до правого берегу – утворення суч. урочища Покал та Галерного острова. На мапі вперше можна побачити результати змін Лисої гори внаслідок будівництва форту у 1872-74 рр. Хоча абриси огорожі форту на мапі не подаються, втім показана система шляхів сполучення форту: звивистий в’їзд (сучасний так званий серпантин), головна внутрішня дорога форту та спуск до її підошви Північним Лисогірським яром.

Детальну схему Лисої гори з показаними роботами по будівництву форту станом на 1874 р. бачимо на складеній у той час спеціальній схемі. На цій схемі, окрім конкретних елементів Лисогірського форту (Рис. 11) знову показано острівець на Либіді та спеціальне земляне укріплення – флеш біля підошви Лисої гори, яка мала замикати доступ ворога Лисогірськими ярами (імовірно так і не була збудована). Лисогірський рукав показаний ще дуже широким.

Лиса гора на мапі 1886 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010) Лиса гора на мапі 1891 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010)
Рис. 12. Лиса гора на мапі 1886 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010) Рис. 13. Лиса гора на мапі 1891 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010)

На досить детальній мапі Києва 1886 р. помітно що ситуація з розподілом лісового та відкритого ландшафтів на території урочища подана такою, як показувалася на мапах до будівництва форту. Тим не менше нанесено систему шляхів форту. Схема огорожі форту знову не наводиться. Став на Либіді показаний на тому ж місці, де ми його бачимо у 1846 р., але він значно менший за площею. Наявні два містки через Либідь. На мапі вжито назву «Х.[утор] Лысая гора», яка напевне є камуфляжем. Втім це друга відома нам мапа, де досліджуване урочище взагалі підписано.

Наявні також ще дві цікаві подробиці. На місці запланованої флеші показано кар’єр. Він відповідає сучасному Східному озеру. Імовірно звідси брали глину на цеглу для форту, чи інших потреб. Біля цього кар’єру показано пристань. При в’їзді на «серпантин» показано прямокутну споруду.

Хоча огорожа Лисогірського форту на мапах Російської імперії старанно не показувалася, потенційні супротивники мали уявлення про наявність цього укріплення. Так на Австро-Угорській мапі Києва 1891 р. чорною лінією нанесено загальний абрис укріплень форту. Показано також дорогу біля підніжжя гори до Корчуватого (яке названо Мишоловкою).

Лиса гора на мапі 1895 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010) Лиса гора на мапі 1896 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010
Рис. 14. Лиса гора на мапі 1895 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010) Рис. 15. Лиса гора на мапі 1896 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010

Мапа Києва 1895 р. подає досліджувану територію більш схематично. Зазначено містки на Либіді, що вели до підніжжя Лисої гори, систему шляхів форту та пристань.

Південний і Північний лисогірські яри та вузький Лисогірський рукав знову бачимо на мапі 1896 р. Натомість ця мапа не дає нам жодних інших подробиць.

Лиса гора на мапі 1899 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010) Лиса гора на мапі 1904 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010)
Рис. 16. Лиса гора на мапі 1899 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010) Рис. 17. Лиса гора на мапі 1904 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010)

Мапа Києва 1899 р. також дуже лаконічна, втім вона містить чітку назву урочища «Лысая гора» і називає залишок колишнього Дніпровського русла – «Лысогорский рукав». Необхідно зауважити, що існує повністю аналогічна, принаймні в частині Лисої гори, цій мапі мапа 1905 р.

Ситуація станом на 1904 р. повністю відповідає зазначеній на мапі 1886 р. Наявний той же топонім «Х.[утор] Лысая гора». Показаний лише один місток через Либідь та пристань. Аналогічно виглядає ситуація на мапі 1905 р. (Архів автора).

Лиса гора на мапі 1912 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010) Лиса гора на ще одній схемі 1912 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010)
Рис. 18. Лиса гора на мапі 1912 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010) Рис. 19. Лиса гора на ще одній схемі 1912 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010)

Натомість 1912 р. ми бачимо ситуацію майже такою як вона показана на мапі 1871-73 рр. Втім наявний підпис «Ур.[очище] Лысая гора». Також зазначено два містки на Либіді, один з яких веде до сучасного в`їздного серпантину. При в’їзді на нього знову показана вже знайома нам прямокутна споруда, а в районі сходження Лисогірських ярів -кар’єр. На північ від гирла Либіді показано Лаврську парову мукомельню та Цегляний завод.

На іншій більш схематичній мапі датований тим же 1912 р. також зазначені мережа шляхів Лисої гори, а також топонім «Лысая гора».

Фрагмент Лисої гори на схемі 1923 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010) Лиса гора на схемі 1929 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010)
Рис. 20. Фрагмент Лисої гори на схемі 1923 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010) Рис. 21. Лиса гора на схемі 1929 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010)

На плані Києва 1923 р., майже все урочище Лиса гора залишилося за межами схеми. Втім ми можемо побачити початок звивистого в’їзду на гору.

На мапі 1929 р. Лиса гора показана досить умовно. Натомість позначені залізнична та автомобільна дорога біля її основи.

Лиса гора на німецькій мапі 1943 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010)
Рис. 22. Лиса гора на німецькій мапі 1941 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010) Рис. 23. Лиса гора на німецькій мапі 1943 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010)

На німецькій мапі Києва та його околиць 1941 р. Лиса гора позначена досить умовно. На ній, зокрема можна побачити будівлі та під`їздну дорогу. Також позначено розташовану під Лисою горою залізничну гілку. Аналогічно показана ситуація на німецькій мапі 1942 р.

Станом на 1943 р. німецька мапа Лисої гори подає не тільки вказану на попередніх схемах мережу шляхів, але й детальну схему огорожі Лисогірського форту. На мапі також позначені три мости на р. Либіді. В центрі форту, в сучасних лисогірських ярах збереглася лісова рослинність позначена зеленим кольором. Показані також будівлі на території Лисої гори. Урочище підписане «Lyssaja Berg», що в перекладі означає «Лиса гора».

Не менш цікавим є тодішній стан Лисогірського рукава – він фактично відмер. Це викликало зміну конфігурації гирла р. Либідь, що змушена, звиваючись, пробиватися через перевідкладений біля правого берега матеріал суч. урочища Покал до Дніпра.

Лиса гора на радянській мапі 1943 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010) Лиса гора на мапі 1945 р. позначено 1, (Люб’язно надано Т. П. Пархоменко)
Рис. 24. Лиса гора на радянській мапі 1943 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010) Рис. 25. Лиса гора на мапі 1945 р. позначено 1, (Люб’язно надано Т. П. Пархоменко)

Аналогічною показана ситуація і на радянській мапі 1943 р. Урочище підписано «Лысая гора». На цій мапі окрім того зазначено залізничну гілку вздовж Лисої гори.

Урочище підписано також як «Лысая гора» на мапі 1945 р. На ній окрім деталей тодішнього гирла Либіді можна побачити також залізничну гілку вздовж Лисої гори.

Лиса гора на радянській мапі 1960 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010)
Рис. 26. Лиса гора на радянській мапі 1960 р. позначено 1, (Старовинні.., 2010) Рис. 27. Лиса гора на радянській мапі 1979 р. позначено 1, (Архів автора)

В післявоєнний час і до 90-х років на мапах урочище Лиса гора наскільки нам відомо ніколи не підписувалося, хоча зазначалося, як зелена зона. Це було пов’язано з поновленням його стратегічного значення як місця складів вибухових речовин Київського військового округу. Таким ми можемо побачити його на мапах 1960, 1979, 1987 та 1991 рр.

Втім на деяких з цих мап можна помітити цікаві деталі. Наприклад на мапі 1960 р. видно, що залізниця під Лисою горою в той час не йшла далі за Корчувате. На схемі Києва 1979 р. залізниця біля Лисої гори взагалі не показана. На планах 1987 та 1991 рр. Либідь показана спрямленою зі штучним каналом гирлом, що впадає в Дніпро в районі так званого Острова. На схемі 1991 р. також вперше бачимо скидний канал ТЕЦ-5.

Лиса гора на мапі 1987 р. позначено 1, (Архів автора) Лиса гора на мапі 1991 р. позначено 1, (Архів автора)
Рис. 28. Лиса гора на мапі 1987 р. позначено 1, (Архів автора) Рис. 29. Лиса гора на мапі 1991 р. позначено 1, (Архів автора)

Лиса гора повертається на київські мапи починаючи з кінця 1990-х. – поч. 2000 рр. Це спричинено поступовим ростом уваги до цього урочища. Зокрема урочище позначено на мапах 2003-2004 рр. і на сучасних мапах.

Рис. 30. Урочище Лиса гора на мапі 2003 р. (Архів автора) Рис. 31. Мапа Лисої гори складена для змагань з спортивного орієнтування (Архів автора)

Зазначимо, що на жодній з сучасних мап воно не позначено як регіональний-ландшафтний парк чи територія історико-архітектурної пам’ятки музею «Київська фортеця», що викликано браком тематичної інформації на сучасних топографічних продуктах.

До нашого аналізу долучимо також дві мапи, які характеризують топографічну ситуацію на Лисій горі станом на кінець 1980-х-поч. 1990-х рр.

Мапа складена для спортивного орієнтування (коло 90-х рр. наразі постійно передруковується) була фактично першою що відображала топографічну ситуацію в урочищі після зняття з нього статусу військового об`єкту. Втім наявні на ній деталі, зокрема відсутність будинків, свідчить, що вона була складена вже після першої хвилі руйнувань завданих покинутому військовому об’єкту.

Мапа Лисої гори на проектувальній топооснові Київпроекту, 1 – позначено парк 1500 річчя Києва, що відповідав пізніше створеному регіональному-ландшафтному парку «Лиса гора» -, частині регіонального ландшафтного парку «Голосіївський» (Архів автора)

Рис. 32. Мапа Лисої гори з зазначенням парку 1500 річчя Києва, що відповідав пізніше створеному регіональному-ландшафтному парку «Лиса гора» -частині регіонального ландшафтного парку «Голосіївський» (Архів автора)

Натомість на Рис. 32 можемо побачити проективні межі так званого парку на честь 1500 річчя Києва, площею 133,5 га. Цей невиконаний на практиці проект має єдине матеріальне свідчення у вигляді каменю з написом про закладку парку, що був встановлений 1981 р.

Використані джерела

Алферова Г. В., Харламов В. А. Киев во второй половине XVII века. – К.: Наукова думка. – 1982. – С. 159.

Голованов О. Лисогірський форт – невивчена сторінка військового минулого Києва // Київська старовина. – 2002. – № 5 (347). – С. 21-27.

Закревский Н. Описание Киева.— М., 1868.— Т. 1.— 455 с.; Т. 2.— с. 456-950.

Старовинні та історичні карти Києва та регіону. Електронний ресурс на DVD. Видавництво «Варто», 2010.

Previous section | Table of content | Next section

Please this page? Help us to develop this site!

© 1999 – 2019 «Myslene drevo» group, authors of articles

Reprinting of articles from site are encouraged while
reference (hyperlink) to our site is provided

Site powered by

Load count : 1243

Modified : 14.12.2018

If you look up the type error
on this page, please select it
by mouse and press Ctrl+Enter.