5. «Гой сів Христос до вечері...»

Юрій Федькович

Гой сів Христос до вечері

Со святими, со ангелі;

Гой сів же він та й думає,

До всіх людей промовляє:

«Люде ж тої возлюбленні,

Мойов кровйов відкупленні!

Прошу во ймя, прошу в моє

До вечері, до щедрої!

Прошу во имя Отця мого:

В мене столів як звізд много.»

Під пшеницев, під медами

Всі ся столи повгинали.

А всі ріки вином грают,

Бо ся Христа сподівают.

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 639.