3

Юрій Клен

Мої руки, як веселі птиці,

прилітали на поля

золотої, стиглої пшениці,

і раділа їм земля.

Мої руки, мов чайки ті білі,

опускались на маяк,

а тепер, мов птиці ошалілі,

спокій не знайдуть ніяк.

Крильми б’ють, літають у нестямі

з довгим зойком день і ніч

у спустілім і бездахім храмі,

де росте трава і гич.

Мої світлі руки голубами

залітали в височінь,

а тепер вони нетопирями

все летять у тінь.

Мої руки світ благословляли

на життя і мудрий чин;

хай вони б мені тепер пов’яли,

як по літі зельний крин.

Примітки

Подається за виданням: Клен Ю. Твори. – Торонто: Фундація імені Юрія Клена, 1957 р., т. 2, с. 250.