14. «Минули літа, утекли...»

Олександр Кониський

Минули літа, утекли

Мої надії молодії,

А мрії чисті і святії

Десь буйні вітри рознесли.

Минули літа, на душі

Лежать незрушені печалі.

Ох! їх і літа обминали

Неначе вбогих багачі.

Минули літа, а стара.

Як світ стара неволя,

Мене не кидає старого.

Гнітить, лякає, як мара.

Примітки

Вперше надруковано в журн.: Зоря. – Львів, 1884. – № 3. – С. 21. Підпис – Перебендя.

Подається за виданням: Кониський О. Оповідання. Повість. Поетичні твори. – К.: Наукова думка, 1990 р., с. 546 – 547.