1. «Ні, не зови мене на пир...»

Олександр Кониський

Ні, не зови мене на пир,

Я не піду на пир лукавих,

Не поклонюсь Мамони славі,

Не воспою його кумир,

Ні, я не був вовік рабом,

Не прославляв брехні, неволі;

Поет, співака правди, волі

Не піде к кату на поклон!

Пируй без мене в добрий час,

Тобі й без мене заспівають,

Превознесуть, возвеличають

І станеш генієм у нас…

Примітки

Вперше надруковано в журн.: Правда. – Львів, 1876. – № 7. – С. 245. У кінці зазначена дата написання – Січень, 1876.

Подається за виданням: Кониський О. Оповідання. Повість. Поетичні твори. – К.: Наукова думка, 1990 р., с. 541.