8. «Не для мене прийшла...»

Олександр Кониський

Не для мене прийшла,

Знов зелена весна,

Не піду я в садок

Любовати з квіток…

І квітки і трава

Вже не втіха моя!

В ясну ніч солов’я

Вже не чутиму я,

Його пісні дзвінкі,

Оксамитно-м’які,

Чарівничі вони,

Та не втіха мені.

Срібний місяць пливе,

На розмову зове,

І небесна блакить,

Вся зірками горить,

А ген-ген визира

Із-за муру мара –

Навіжена тюрма.

В ясну нічку вона

І темній і страшній;

Щемить серце больній…

Там погибла моя

Молодая весна.

Примітки

Вперше надруковано в журн.: Світ. – Львів, 1881. – № 8-9. – С. 144. Дата написання не зазначена. Підпис – Перебендя.

Подається за виданням: Кониський О. Оповідання. Повість. Поетичні твори. – К.: Наукова думка, 1990 р., с. 544.