9.09.1913 р. До Марії Грінченко
| 1913 р. 9 жовтня, Полтава |
Високоповажна пані добродійко!
Вашого листа про дозвіл д. Коваленкові видати переклад мій "Слова о полку Ігоревім" я оце сьогодні одібрав і сповіщаю на нього якнайхутчіше, що не буду мати анічогісінько про замір д. Коваленка дати спромогу кожному, хто цим цікавиться, прочитати "Слово" (а по-нашому, "Думу") і в первотворі, і в тому вільному перекладі, в який я мусив його переробити. Наші учені люди, а між ними і покійний Житецький, дивляться на "Слово" як на той первотвір, від якого пішли потім у світа наші кобзарські думи. Колись-то давно і малася думка з доказами про це видати мій переклад його в думу. Оже це через цензурні умови не справдилося. Здається, д. С. О. Єфремову я передавав рукопись "Думи", щоб він видав її разом з іншими моїми творами. І знову цензура його через віщось заборонила. Так мені і не довелось бачити його де-небудь надрукованого. Кажуть, либонь, що воно було надруковане у якомусь галиційському виданні чи часописі; оже і цього я не бачив і не знаю, чи є у вас справжній список переробленого в думу "Слова". Якщо маєте, то друкуйте собі на здоров’я, а добрим людям на утіху.
Ви ще пишете про умови друкування. Які ж тут мусять бути умови? Коли зможе п. Коваленко дати мені примірників з півсотню задля дарунку моїм знайомим – то от вам і всі мої умови. Бажалося б тільки одного: щоб не було яких помилок, переглядіти самому коректурні листки, а коли це незручно, то хоч заслати до мене, раніше ніж друкувати, рукопись, щоб я вивірив її з своєю роботою. З великою до Вас пошаною
П. Рудченко.
Примітки
Відомо два листи Панаса Мирного до Марії Миколаївни Загірньої (Грінченко) з приводу видання «Думи про Ігорів похід» у перекладі Панаса Мирного, які вперше надруковані у виданні: Панас Мирний. Твори в п’яти томах, т. 5, стор. 427 – 428. Уривок цього листа опубліковано в примітках до збірника «Слово о плъку Игорев?» в українських художніх перекладах і переспівах XIX – XX ст.». Подається за автографом (ЦНБ АН УРСР, відділ рукописів, ф. III, №43811).
…як на той первотвір… – зокрема, цю думку П. Житецький проводить і в рецензії на львівське видання «Слова о плъку Игоревѣ» з перекладом і коментарями Ом. Огоновського» (1876):
«В усякому разі Пісня про Ігорів похід як поетична пам’ятка Південної Русі жодною мірою не стоїть тут ізольовано: співець Ігоря був лише одним з перших, хто висловив той поетичний настрій, який в думах піднісся до загальнонародного значення» («Archiv fur slavische Philologie», В. 2., Berlin, 1877, стор. 659 – 660).
…у якомусь галиційському виданні… – переспів Панаса Мирного вперше було надруковано в журналі «Зоря» (1896, № 3, 4, 6 і 7).
Подається за виданням: Панас Мирний (П. Я. Рудченко) Зібрання творів у 7 томах. – К.: Наукова думка, 1971 р., т. 7, с. 550.