Чого люди не скажуть!
Степан Руданський
Варіанти тексту
|
||
Не вважає архирей,
Що й сам не без того,
А бештає за гріхи
Вдівця молодого.
«Хто сказав вам?» – каже той.
«Як то хто? а люди!»
«Та хто тепер людям тим
Вже вірити буде?!
Та вже вони і на вас,
Пресвятий панотче,
Розказують то і то…
Звичайно, не в очі!»
Здихнув бідний архирей:
«Іди ж, – каже, – з богом!»
Та ще й хрестом наділив
Вдівця молодого.
11 июня [1859].
Примітки
Вперше надруковано у львівському двотижневику «Зеркало», 1892, № 15 і 16. Подається за автографом «Співомовки 1857 – 1859», стор. 138, звор. – 139.
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 250.