Кожух

Степан Руданський

Серед церкви став багач,

Світло поправляє.

І на нім кожух, кожух,

Аж очі вбирає.

Та і сам він не худий,

Аж труситься сало…

Глянув вбогий із кутка

Та й заздрісно стало.

– Ет, не знає, – каже, – бог,

Кому щастя дати…

От, якби то так мені

Кожух такий мати,

То, здається, що б прийшов

У церкву до лиха

Та лиш став би я, стояв

Та бздикав би стиха.

10 июня [1859].

Примітки

Вперше надруковано в кн.: А. Кримський і М. Левченко, Знадоби до життєпису Степана Руданського. У Києві, 1926. стор. 177. Подається за автографом «Співомовки 1857 – 1859», стор. 136, звор. – 137.

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 246.