Жонатий
Степан Руданський
Варіанти тексту
|
||
Била жінка мужика
Та й вигнала з хати.
Пішов, бідний, по полях
Притулку шукати.
Ходив, бідний, цілий день,
Все кляв молодицю,
Наостаток десь заліг
На руді в копицю.
І дивиться на руду,
Що бугай хороший
Ходить собі по траві,
Мукає з розкоші.
Здихнув бідний чоловік:
«Щасливий ти, брате,
Колись і я так співав,
Як був нежонатий!»
8 мая [1859].
Примітки
Вперше надруковано І. Франком за копією В. Стрільчевського в ж. «Зоря», 1886, ч. 15-16, стор. 254. Автографів два: «Співомовки 1857 – 1859», стор. 129, звор. – 130, і «Співомовки 1861», стор. 14 – 15. Подається за автографом 1857 – 1859 рр.
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 235.