По старій печаті

Степан Руданський

Вмерла жінка у попа,

А піп і хитриться,

Що до виводу прийде

Яка молодиця,

То він її приведе,

. . . . . . . . . . . у хаті

Та і каже, що то так

По старій печаті.

Подобалась та печать

Нашим молодицям.

Ба вже й думають вони,

Що так і годиться.

Але настав другий піп –

Ідна прибуває,

Просить виводу в попа,

Сороківку пхає.

«Іди в церкву!» – каже піп.

– Та ні, – каже, – в хаті!..

– Та так-таки, прошу вас,

По старій печаті!

Догадався бідний піп,

Що куди стріляє.

А самого господь крив –

Свою гарну має.

Та й і каже: «То колись

По старій читали,

А тепер нова печать,

Стару скасували!»

12 июня [1859].

Примітки

Публікується вперше за автографом «Співомовки 1857 – 1859», стор. 140 – 140, звор.

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 253.