Новий лад

Володимир Самійленко

«Обридло нам у рабській ролі!»

«Ви певні в тім? – сказав прем’єр.

То нате вам шматочок волі.

Чи всі вдоволені тепер?

Чи, може, ще хто-небудь стане

Невдячно лаять наш уряд?

Вітайте ж, любі громадяни,

Новий конституційний лад!

За вашу смирність християнську,

Хоч і гарячі ви були,

Ми вам на вольність громадянську

Куценьку хартію дали.

Її ще Трьопкін перегляне,

Щоб був у їй міцніший склад…

Вітайте ж, любі громадяни,

Новий конституційний лад!

Я ваш добродій і прибічник,

Даю всі вольності, але

Не винний я, що мій помічник

На вас погромників нашле.

(Щасливий буде, хто пристане

До їх – скажу вам наздогад!)

Вітайте ж, любі громадяни,

Новий конституційний лад!

От ми дали вам волю друку,

Хоч поки що не для книжок,

І тільки цензорові в руку

Вложили добрий батіжок.

То є знаряддя непогане

І вам багато дасть порад…

Вітайте ж, любі громадяни,

Новий конституційний лад!

Життя солодкого бажаю

Я всім так саме, як собі,

І через те вас поспішаю

Мазнути медом по губі,

Злижіть мерщій, а то розтане,

А вдруге чи мазну – навряд.

Вітайте ж, любі громадяни,

Новий конституційний лад!

Виборче право я вже скроїв

Для всіх… кого я сам обрав.

Тепер я людність заспокоїв…

Що?! вам схотілось рівних прав

Пани те саме, що й селяни?!

Давайте ж вольності назад!

Тепер вітайте, громадяни,

Новий конституційний лад!»

Примітки

Вперше надруковано в газ. «Громадська думка». – 1906. – № 9. – 11 січ. – С. 2. Підпис: В. Сивенький. Вірш входив у збірку «Україні». Подається за виданням 1906 р.

Прем’єр – прем’єр-міністр С. Ю. Вітте.

Трьопкін – Трепов Д. Ф. (1855 – 1906), генерал, з січня 1905 р. петербурзький генерал-губернатор, потім – товариш міністра внутрішніх справ, душитель Першої російської революції.

…мій помічник – Дурново П. М. (1844 – 1915), один з найреакційніших державних діячів у Росії, з жовтня 1905 по квітень 1906 р. міністр внутрішніх справ. На цьому посту виступав приборкувачем російської революції 1905 – 1907 рр.

Згадувані у вірші політичні діячі намагалися будь-що переглянути й урізати і без того куці демократичні свободи, які завоював революційний народ у 1905 р.

Подається за виданням: Самійленко В. Твори. – К.: Дніпро, 1990 р., с. 168 – 169.