Соловейків спів
Володимир Самійленко
Чи не дивно всій громаді,
Як співає в листопаді
Соловейко знов?
Отже, сталась та пригода:
«В пользу русского народа»
Дав концерт Гучков.
Він співав: «О руські люде!
Чи невже над нами буде
Панувать ка-де?
Бідолашні росіяни!
Що ж наш край чинити стане?
Певно, пропаде.
Від таких крамольних партій,
Що хотять великих хартій,
Я добра не жду.
А есдеки та есери
Теж плетуть свої химери
Всім нам на біду.
Треба всіх їх побороти,
Треба сили до охоти,
Щоб покласти край
їх роботі, що нам шкодить,
А тоді почнем заводить
Всенародний рай
Справжню волю, та куценьку,
Добру Думу, та плохеньку –
Це люблю я й сам.
А яка користь нам з волі
Там, де єсть її доволі
Всяким мужикам?
Я вже знаю спосіб гарний,
Щоб з-над краю покрив хмарний
Розігнать як слід;
Щоб настав добробут повний
Та щоб люд увесь чиновний
Добрий мав обід.
Щоб не вмерла наша мати
Русь, то треба поєднати
Руських всіх людей.
Октябристи й монархісти
Всі бажають добре їсти,
Без кривих ідей.
Монархістів ми закличем
І тоді гуртом обсмичем
Надто довгий хвіст,
Що свобода розпустила,
Наче справді в їй і сила,
І прогресу зміст.
Правда, руські патріоти
Мало вільні від гидоти,
Та дарма, нехай…
Кличу їх не сповідатись:
їх руками рятуватись
Хоче рідний край».
Так співав, закривши очі,
Соловей; з країв півночі
Пісня скрізь пішла,
І схилилася діброва,
А кумпанія Піхнова
Сльози пролила.
[1906]
Примітки
Вперше надруковано в газ. «Рада». – К., 1906. – № 51. – 12 листоп. – С. 2. – Підпис: В. С-ий. Вірш входив у збірку «Україні». Подається за виданням 1906 р.
Як співає в листопаді / Соловейко знов? – мова йде про черговий виступ О. І. Гучкова – на з’їзді партії октябристів 5 листопада 1906 р. в Петербурзі.
Гучков О. І. (1862 – 1936) – крупний промисловець і політичний діяч, котрий у листопаді 1905 р. створив партію октябристів («Союз 17 октября»). Партія одержала свою назву від дати публікації царського маніфесту. Вірш побудований як самовикриття Гучкова у його критиці лівих (соціал-демократи, есери, кадети) партій та заклику єднатися з монархістами (чорносотенцями). Пізніше, у 1910 – 1911 р., Гучков був головою Третьої Державної думи, діяльність якої сатирично шельмував B. Самійленко (див. нижче вірш «Дума-цяця»).
А кумпанія Піхнова… – мається на увазі київське угруповання чорносотенного «Союза русского народа», що об’єднувалось навколо одного з лідерів – Д. І. Піхна.
Подається за виданням: Самійленко В. Твори. – К.: Дніпро, 1990 р., с. 171 – 173.