Склад твору
Жарких М.І.
Праця складається з 53 невеликих розділів. Для орієнтації випишемо їх назви й додамо номери:
Таблиця 1. Зміст праці М.Броневського "Опис Татарії"
| № | Назва розділу | Обсяг, умовні одиниці | Названі в тексті джерела | Вживані в тексті архаїчні назви |
| [ОРОГРАФІЯ] | ||||
| 1. | Степи Савранські та Очаківські, що лежать між Бугом та Дністром. | 86 | Скіфи народ. Гіпаніс р. Борисфен р. Тирас р. | |
| 2. | Частина нижньої Молдавії чи Валахії, яка раніше звалася Бесарабією. | 30 | Страбон | Ольхіонія. Гієрас р. Неоптолемова башта. Гермонакта. Никоній. Офіуса. |
| 3. | Степи Білгородські та Очаківські, що лежать між Тирасом та Борисфеном та поблизу Чорного моря. | 34 | Страбон | Ликастем. Карцинітська, Тамирацька, Карпанейська затоки. Гіпаніс р. Борисфен р. Тирас р. |
| 4. | Місто та фортеця Очаків. | 16 | Птолемей. Пліній. Страбон | Ольбія. Ольбіс. Борисфенос. Ольбіополіс. Гіпаніс р. Карцинітська затока. Істм. |
| 5. | Істм, що лежить між Понтом Евксинським та Борисфеном. | 10 | Істм. Понт Евксинський. Борисфен р. | |
| 6. | Татарські халупи. Яким чином татари кочують у степах. | 55 | Птолемей. Страбон | Таврика. Танаїс р. Істм. Меотійське оз. Зенонов Херсонес. Роксолани народ. |
| 7. | Таврійський Херсонес, у стародавніх мала Татарія, а на мові варварів Гадзарія. Місто і фортеця Перекоп. | 44 | Страбон | Евпаторія. Помейополь. Дромон. Грецида. Гераклеум. Таврійський Херсонес. Борисфен р. Танаїс р. Меотійське оз. |
| 8. | Місто і фортеця Козлов. | 5 | ||
| 9. | Інгермен місто і фортеця. | 54 | Страбон | Ктенунт. Тирас р. Море Евксинське. |
| 10. | Херсонес або Корсунь, найдавніше місто Таврики. | 59 | Страбон | Істм. Таврійський п-ов. Партеніум. |
| 11. | Ямболі або Балахея, місто і фортеця | 17 | Таврида. | |
| 12. | Фортеця й місто Манкоп, або як звуть його турки, Мангут. | 43 | ||
| 13. | Палаци та місце перебування ханів. | 68 | Таврійський п-ов. | |
| 14. | Місто і фортеця Крим. | 22 | Птолемей Пліній | Херсонес. Тафрос. Тафри. Таврида. |
| 15. | Сидагіос, три замки та місто. | 42 | Таврійський п-ов. | |
| 16. | Опис та відстань приморських міст. | 18 | Страбон | Феодосія. Таврика. |
| 17. | Місто Кафа або Феодосія. | 21 | Феодосія. Таврійський п-ов. | |
| 18. | Вимірювання та опис Таврійського півострова. | 41 | Страбон | Танаїс р. Меотида. |
| 19. | Місто і фортеця Керч. | 19 | Страбон Птолемей | Меотида. Босфор Кімерійський. Фанагорія. Таврика. Колхида. |
| 20. | П’ятигорська область та її мешканці. | 17 | Колхида. Гирканське море. | |
| 21. | Віддалі місцевостей та міст Таврійського півострова. | 31 | Таврійський п-ов. | |
| 22. | Опис Таврики, що належить турецькому султану. | 14 | Таврика. | |
| 23. | Виміри та опис степів. | 14 | Гіпаніс р. Борисфен р. Тирас р. Гієрас р. | |
| 24. | Вимір материка. | 15 | Меотійське оз. | |
| 25. | Перекопські татари та вхід до Таврики. | 9 | Ра р. Таврійський п-ов. | |
| [ЕТНОГРАФІЯ] | ||||
| 26. | Походження та імена ханів та їх проводарів. | 13 | Таврида. Херсонес. | |
| 27. | Хани опановують Таврійським царством. | 7 | Таврида | |
| 28. | Турецький султан підкорює таврійських татар. | 8 | Таврида. | |
| 29. | Татари вибирають спадкоємця царства. | 11 | ||
| 30. | Стародавнє обрання ханів. | 9 | ||
| 31. | Як чинять хани з султанами, рідними братами. | 7 | ||
| 32. | Утримання й виховання султанів у татар. | 12 | ||
| 33. | Ханські радники та придворні. | 38 | ||
| 34. | Віровизнання татар. | 10 | Таврида. | |
| 35. | Суворість законів. | 27 | ||
| 36. | Безтурботність татар при дворі хана та проміж своїми. | 6 | ||
| 37. | Домашній побут татар та триб їх життя. | 39 | ||
| 38. | Данина, отримувана ханом, та прийом польських послів у хана. | 39 | ||
| 39. | Влада та прибутки хана. | 49 | Таврида. | |
| 40. | Походи хана й татар. | 26 | Страбон | |
| 41. | Яким чином хан й татари вирушають проти ворога. | 33 | Борисфен р. | |
| 42. | В якому порядку татари йдуть на ворога. | 25 | ||
| 43. | Татарський табір у ворожій землі та спосіб ведення війни. | 19 | ||
| 44. | Як татари б’ються та як розташовують війська. | 19 | ||
| 45. | Розподіл полонених на кордоні. | 14 | ||
| 46. | Утримання та спосіб викупу полонених. | 49 | ||
| 47. | Військо кримського хана. | 19 | Таврійський п-ов. | |
| 48. | Коні, вживані татарами для війни. | 14 | ||
| 49. | Зброя й воєнне знаряддя татар. | 19 | ||
| 50. | Розвідка й розташування засади. | 11 | ||
| 51. | Як скоро татарські війська шикуються. | 6 | ||
| 52. | Ханський загін та прапори. | 8 | ||
| 53. | Як хан винагороджує заслужених та здібних вояків. | 16 | ||
Малюнок 2. Обсяги розділів праці М.Броневського
Щодо змісту праця складається з двох частин – орографічної та етнографічної. Перша з них більша за обсягом (775 одиниць з 1337, або 58 % загального обсягу), в ній зосереджена переважна частина посилань на стародавніх авторів і переважна частина випадків вживання стародавніх назв. Цей розділ явно орієнтовано на європейського ренесансового читача, для якого треба було встановити відповідність знайомих реалій стародавніх авторів (головно Страбона) і невідомих реалій сучасності.
Етнографічна частина праці, в свою чергу, складається з опису внутрішнього побуту татар (розділи 27 – 39) та опису воєнних традицій (розділи 40 – 53).