Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Краєзнавство / Дослідження Дністра / Гідробіологічний моніторинг… / Макрозообентос

Гідробіологічний моніторинг в рамках комплексної екологічної експедиції “Дністер”

Макрозообентос

Олена Зикова

Угруповання зообентосу являють довгострокові процеси формування сапробіологічної ситуації на водних об’єктах, порівняльні дані за різні роки спостережень наведені в наступній таблиці 6:5.

Цікаво було простежити відмінності в складі донного населення в право- та лівобережних допливах Дністра. Для фауни рівнинних допливів Волино-Подільської височини характерний розвиток молюсків, малощетинкових червів, п’явок. Багаточисельні рівноногі ракоподібні, личинки водних комах (Ephydridae, Simuliidae, Rhagionidae, інші двокрилі). Ці річки – з повільною течією, донні відклади тут – мул, дуже рідко галька або пісок. Літореофільні організми зообентосу зустрічаються локально, видове багатство поденок та ручайників в порівнянні з правобережними допливами значно нижче (таблиця 6:1).

Формування кількісного та якісного складу ценозів в самому Дністрі після аварії на Стебниківському хімкомбінаті здійснювалось в значній мірі під впливом річкового стоку великих карпатських допливів – Стрия, Свічі, Лімниці, Бистриці. В порівнянні зі спостереженнями 1988 р. в 1992-93 рр. відбувалось якісна перебудова донних ценозів, їх спрощення. Щезли личинки веснянок, бабок (річки Стрий, Свіча, Луг, Лімниця, Стрипа). Скоротилась видова представленість Ephemeropterа та Trichoptera (Свіча, Лімниця, Золота, Дністер вище м.Заліщики). Серед п’явок та личинок ручайників в більшості випадків розвивались βα-мезосапробні форми, спостерігався масовий розвиток малощетинкових червів (з родин Tubificidae, Lumbricidae), личинок Chironomide.

Таблиця 6:1. Видова представленість деяких груп макрозообентосу в допливах Дністра

Група Допливи
Карпатське плесо Волино-Подільське плесо
Ephemeroptera Betis vernus, B.tricolor, Caenis macrura, Cloeon dipterum, Heptagenia sulfurea, H.coerulans, Ecdyonurus fluminum, E.venosus, Oligoneuriella rhenana, O.miculata, Ephemerella ignita, Procloeon ornatum, Leptophlebia sp., Pothamanthus luteus (14) Baetis vernus, B.tricolor, Caenis macrura, Cloeon dipterum, Heptagenia sulfurea (5)
Trichoptera Hydropsyche ornatula, H.angustipennis, H.pellucidula, Agraylea multipunctata, Ecnomus tenellus, Agpetus fuscipes, Rhyacophila nubila (7) Hydropsyche ornatula (1)
Plecoptera Isoperla difformis (1) (0)
Всього (22) (6)

Сукцесії в донних ценозах від ефемеро-трихоптерного до тих, де домінують олігохети та ракоподібні відмічались і раніше [7]. Розподіл донної фауни набуває локального характеру. Найбільш вразливі групи – поденки, веснянки та ручайники. При забрудненні водного об’єкту саме всередині цих груп відбувається найбільш суттєва перебудова. Йде збіднення видової структури або розвиток цих тварин повністю пригнічений. Але навіть у відносно сприятливі періоди, при збереженні багатьох видів Ephemeroptera та Trichoptera, в ценозах щезають личинки веснянок – найбільш чутливої групи. Одночасно на деяких ділянках (Дністер нижче м.Заліщики, нижче впадіння р.Серет, рр.Серет та Збруч) поступово формувались повноцінні бентосні ценози з багатим видовим складом.

В 1994 р. на протязі всієї досліджуваної ділянки Дністра та на більшості його допливів сталися зміни на краще. Спостерігається відновлення та збагачення видової структури донних угруповань. В першу чергу це стосується личинок поденок та ручайників, знов розвиваються личинки бабок та нижчі комахи – Collembola.

На нашу думку через зменшення обсягів промислового виробництва, зниження рівня хімізації сільського господарства на більшості водних об’єктів басейну Дністра відбувається уповільнення процесів спрощення донних біоценозів, а в деяких випадках відновлення до фонового рівня. Зараз забруднення верхнього Дністра – мозаїчне, має локальний характер.

Таблиця 6:2. Розташування станцій відбору гідробіологічних проб на Дністрі

Станція 1988 1992 1993 1994 1996
р.Дністер, м.Розділ +
р.Дністер, 0.5 км вище гирла р.Стрий +
1. р.Стрий + + + + +
2. р.Дністер, 1 км нижче гирла р.Стрий + + + +
3. р.Дністер, 0.3 км вище гирла р.Луг + +
4. р.Луг + + + +
5. р.Дністер, 0.5 км нижче гирла р.Луг + +
6. р.Дністер, 0.8 км вище гирла р.Свіча + + +
7. р.Свіча + + + + +
8. р.Дністер, 1.1 км нижче гирла р.Свіча + + +
р.Дністер, 1 км вище гирла р.Свірж +
9. р.Свірж + + +
10. р.Дністер, 0.8 км вище гирла р.Сівка + + +
11. р.Сівка + + + + +
12. р.Дністер, 0.4 км нижче гирла р.Сівка + + + +
13. р.Дністер, 0.2 км вище гирла р.Лімниця + + +
14. р.Лімниця + + + + +
15. р.Луква + + +
16. р.Гнила Липа + + +
р.Дністер, 0.5 км нижче гирла р.Гнила Липа + + +
17. р.Бистриця + + + +
р.Дністер, 1 км нижче гирла р.Бистриця + +
18. р.Золота Липа + + + +
р.Дністер, нижче гирла р.Золота Липа + + +
19. р.Тлумач + +
р.Дністер, 1.3 км вище гирла р.Коропець +
20. р.Коропець + + + +
р.Дністер, 1 км вище гирла р.Бариш +
21. р.Бариш + +
22. р.Марічка + + + +
23. р.Золота + +
24. р.Дністер, 0.5 км вище гирла р.Стрипа + + +
25. р.Стрипа + + + +
26. р.Дністер, 1 км нижче гирла р.Стрипа + + +
27. р.Джурин + + +
р.Ловець + + +
28. р.Дністер, 2 км вище м.Заліщики + + +
29. р.Дністер, 1 км нижче м.Заліщики + + + +
р.Дністер, 0.5 км вище гирла р.Серет + + +
30. р.Серет + + +
31. р.Дністер, 1 км нижче гирла р.Серет + + + +
р.Дністер, 0.3 км нижче водоводу "Чернівці" + + +
32. р.Дністер, 0.5 км вище гирла р.Нічлава + +
33. р.Нічлава + +
р.Дністер, 1 км нижче гирла р.Нічлава + +
34. р.Збруч + +

Таблиця 6:3. Розташування станцій відбору гідробіологічних проб на Дністровському водосховищі

Водний об’єкт Населений пункт Глибина, м
1. р.Дністер, правий берег с.Дністрове 0.9
2. р.Дністер, середина с.Дністрове 0.5
3. р.Дністер, лівий берег с.Дністрове 0.1
4. р.Збруч 6 км вище гирла
5. р.Збруч 2 км вище гирла
6. р.Дністер 0.2 км вище Збруча
7. р.Дністер Хотинський водозабір
9. водосховище 3 км вище с.Оселівка
10. водосховище 1.5 км вище с.Слобідка-Малиновецька 0.1
11. водосховище 1.5 км вище с.Слобідка-Малиновецька 0.5
12. водосховище 1.5 км вище с.Слобідка-Малиновецька 0.9
13. водосховище с.Мошанець
14. підпор р.Смотрич 1 км вище гирла
15. підпор р.Смотрич 3.5 км вище гирла
16. підпор р.Мукша 0.3 км вище гирла
17. р.Мукша 6 км вище гирла
18. водосховище 0.3 км нижче Мукші
19. водосховище 0.5 км нижче с.Велика Мукша 0.1
20. водосховище 0.5 км нижче с.Велика Мукша 0.5
21. р.Сурша 4 км вище гирла
22. підпор р.Сурша 0.2 км вище гирла
23. водосховище 0.5 км нижче Сурші
24. підпор р.Тернава 5 км вище гирла
25. підпор р.Тернава 0.3 км вище гирла
26. підпор р.Тернава 6.5 км вище гирла
27. підпор р.Тернава 1 км вище гирла
28. підпор р.Студениця 1 км вище гирла
29. водосховище 1.5 км нижче Студениці
30. водосховище 0.5 км вище Студениці поверхня
31. водосховище 0.5 км вище Студениці дно
32. водосховище 2 км нижче затоки Бакота поверхня
33. водосховище 2 км нижче затоки Бакота дно
34. водосховище 4 км нижче с.Комарів
35. водосховище с.Стара Ушиця
36. водосховище 3 км нижче с.Стара Ушиця
37. водосховище р.Калюс
38. водосховище 1 км вище греблі

Примітка : проби відбирались в 1995 р.

Таблиця 6:4. Стан водних об’єктів за показниками розвитку зоопланктону

Станція 1988 1992 1993 1994
N s S Клас N s S Клас N s S Клас N s S Клас
1 0.40 3 10 III 5.34 2 12 II 0.14 1 3 0.44 2 5 III
2 0.62 3 9 III 19.08 2 27 III 5.16 3 14 III 5.00 2 12 III
4 4.22 3 20 III 188.34 3 34 III 16.46 3 23 III 7.38 3 19 III
7 0.22 4 5 III 1.36 2 14 III 1.00 3 14 III 2.18 2 6
8 0.40 2 7 III-IV 19.24 3 32 III 7.44 2 19 III 0.08 2 3 III
11 1.56 4 14 III 2.78 3 21 III 1.84 3 11 III 2.98 3 9 III
12 0.38 3 10 III 10.70 3 26 III не знай-дені 7.96 1 9 III
14 0.04 1 2 0.66 2 10 III 0.42 1 8 III 0.18 2 7 II
16 0.52 4 9 III 166.76 4 22 III 0.16 1 5
17 0.30 4 11 III 53.00 3 13 II-III 1.80 3 12 III
34 не знай-дені 3.46 3 15 III
35 3.48 2 14 III 2.52 2 5 III

N – чисельність організмів, тис.екз/м3

s – кількість груп організмів

S – число видів

Клас – клас якості води

Таблиця 6:5 Стан водних об’єктів за показниками розвитку зообентоса

Станція 1988 1992 1993 1994
S G Клас S G Клас S G Клас S G Клас
1 13 Е4 II 5 Е2, Т3 III 6 Е1, Т1 III 8 Е2, Т2 II
2 12 Е3 II 5 Е1 III 3 V 1 V
4 6 Е1 III 4 Е1 III 5 Е1, Т1 III 3 IV
7 13 Е5, Р1, Т1 II 3 Е1, Р1 III 4 Е3, Т1 III 14 Е6, Т3, Р1 II
8 5 Е2 III 4 Е1 III 6 Е1, Т1 III 6 Е2, Т1 II
11 4 V 3 V 2 V 7 Т2 III
12 6 Е2 II не знай-дені VI 4 Е1 III
14 11 Е5, Т1 II 2 Е3 III 3 Е2 III 11 Е5, Т2, Р1 II
15 4 Е3, Т1 III не знай-дені VI 9 Е3, Т1 II
16 2 V 3 V 0 VI 4 Е1, Т1 IV
17 7 Е3, Т1 II 6 Е1 III 10 Е2, Т4 II
20 4 Е1 III 2 V 2 Е2 III 5 Т1 IV
21 6 Е1, Т1 III 5 Е2, Т2 III 5 Е1, Т1 III
22 2 V не знай-дені VI 6 Е1, Т1 III
23 6 Е2, Т1 III 3 Е1 III
25 3 Е1 III 6 Е1, Т2 III 2 Т1 IV 6 Т2 III
27 6 Е1, Т1 III 4 Т2 III
28 9 Е2, Т1 II 2 IV 10 Е2, Т1 II
29 1 V 6 Е1, Т1 III 4 Е1, Т1 III 5 IV
30 не знай-дені VI 0 VI 4 IV
31 2 V 3 Т1 IV 1 VI 6 III
34 не знай-дені VI 4 Е1 III

S – кількість індикаторних “груп” для біотичного індексу

G – “групи” : E(phemeroptera), T(richoptera), P(lecoptera); цифри – число видів

Клас – клас якості води

Література

1. Брагинский Л.П., Величко И.М., Щербань Э.П. Пресноводный планктон в токсической среде. – К. : Наукова думка, 1987 г. – 180 с.

2. Гримальский В.Л. Планктон реки Днестра. – Труды Кишиневского сельскохозяйственного института им.Фрунзе, 1957 г., т. 12, с. 3 – 86.

3. Макрушин А.В. Биологический анализ качества вод. – Лг. : Гидрометеоиздат, 1974 г. – 62 с.

4. Восстановление пресноводных экосистем после сильного солевого загрязнения / Никаноров А.М., Брызгало В.А., Косменко Л.С. и др. – Лг. : Гидрометеоиздат, 1988 г. – 96 с.

5. Парчук Г.В. Оценка сапробности воды советского участка Дуная по индикаторным видам зоопланктона. – Гидробиологический журнал, 1990 г., т. 26, № 2, с. 30 – 33.

6. Руководство по методам гидробиологического анализа поверхностных вод и донных отложений / Под ред.В.А.Абакумова. – Лг. : Гидрометеоиздат, 1983. – 239 с.

7. Телюк П.М., Ізмайлова Л.М., Шнаревич І.Д. Зміни донних ценозів верхньої і середньої течії Дністра. – “Проблеми малих річок України”, К., Наукова думка, 1974 р., с. 147 – 149.

8. Шнаревич И.Д., Измайлова Л.М., Старик З.С. Гидрохимический и гидробиологический режим среднего Днестра в зоне затопления Подольского водохранилища. – “Самоочищение, биопродуктивность и охрана водоемов и водотоков Украины”, К., Наукова думка, 1975 г., с. 147 – 148.

9. Сукцессии гидрофауны верхнего и среднего Днестра и их значение для формирования экосистемы Днестровского водохранилища / Шнаревич И.Д., Измайлова Л.М., Иванчик Г.С. и др. – “IV съезд Всесоюзного гидробиологического общества : Тезисы докладов”, К., 1981 г., ч. 4, с. 175–176.

10. Ярошенко М.Ф. Гидрофауна Днестра – М. : Изд-во АН СССР, 1957 г. – 168 с.

11. Hawkes H.A. Biological classification of rivers : Conceptual basis and ecological validity. – E.I.F.A.C. Symposium. – Helsinki, 1976. – P. 55 – 67.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1057

Модифіковано : 2.06.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.