Червень
Софія Малильо
Прошуміли зливи, бурі прогриміли.
Естафету року червень перебрав.
Дажбог з високості сипле світлі стріли
на ланів роздолля, на буяння трав.
І таке навколо творчості кипіння,
і пташині флейти захватом звучать!
Дай, Природо-Нене, всім твоїм творінням
до глибин відчути Божу благодать.
Дай і нам, о Мати, дітям непокірним,
гармонійно влитись в той прекрасний світ,
щоб твоїм законам знов були ми вірні,
вберегли від згуби людський родовід.
Літній день натхненням захмелів неначе,
кольорів розливом жарко заярів.
Хто насправді зрячий, той красу ту бачить.
І хай буде чудо: щоб сліпий прозрів!
3/VI-1992.
Благословен одвічний лад природи
Попередній вірш | Перелік віршів | Наступний вірш
Надія
Попередній | Перелік віршів | Наступний
|
