Весіннє. 3
Софія Малильо
Прислухайся: кругом співає все
оновлення палкими голосами.
Весінній легіт благовість несе
над нивами, і селами, й містами.
Прийми її в своє чутливе серце,
так мов весну переживаєш вперше.
Сприйми її всепереможний чар,
як лан плодючий – посівну зернину,
і хай натхненням проросте той дар,
молитвою над сірість буднів злине.
І ти збагнеш в осяянні глибиннім,
які скарби даровано людині.
Та закріпи ті світлі почуття,
та викликай у серці знову й знову
і матимеш у суєті буття
дивотворящу, чарівну основу.
І глянеш ти на все земне творіння
із ніжністю й любов’ю просвітління.
Очима друга глянеш на людей,
що прагнуть, як і ти, добра і миру.
Не жди від ближніх світових ідей,
а вдячно зустрічай усмішку щиру.
Й пізнаєш істину, од інших чуту:
нема ні в чім, крім Бога, абсолюту.
2/V-1992.
Благословен одвічний лад природи
Попередній вірш | Перелік віршів | Наступний вірш
Надія
Попередній | Перелік віршів | Наступний
|
