Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Освіта / Студентам / Короткий огляд англійської літератури / Література ХІХ ст. / Неоромантизм

Короткий огляд англійської літератури

Література ХІХ ст.

Неоромантизм

Зіньчук І.

Неоромантизм виникає в англійській літературі кінця ХІХ ст., як реакція на реалістичні тенденції другої половини ХІХ ст. В центрі неоромантичного твору – сильна, дещо неординарна особистість. Неоромантики тяжіли до жанру пригодницького роману і фантастичних образів. Найвідомішим представником цього напряму вважають Роберта Льюіса Стівенсона.

Роберт Люїс Стівенсон (1850 – 1894)

Народився 13 листопада 1850 року в Единбурзі, політичному і культурному центрі Шотландії, і по материнській лінії належав до стародавнього роду Белфурів. Звідси й основна тема більшості його творів — Шотландія, її історія та герої.

На третьому році життя переніс хворобу бронхів, наслідки якої мучили його потім усе життя і привели до ранньої смерті. У віці 17-ти років вступив до Единбургського університету де отримав юридичну освіту. Дебютує в літературі у 1866 році.. Найвідоміший роман Стівенсона «Острів скарбів», що вийшов окремим виданням у 1883 році, приніс автору великий успіх. Інша знаменита робота Стівенсона, «Дивна історія доктора Джекіла і містера Хайда», вийшла в 1886 році.

У грудні 1889 р. Роберт Люїс Стівенсон і його дружина Фанні прибули на Самоа на борту шхуни «Екватор». Письменник був хворий туберкульозом. Лікарі порадили йому зміну клімату, тому подружжя Стівенсонів придбало землю в горах за 5 кілометрів від столиці Західного Самоа — Апії, де збудували будинок. Спочатку письменник збирався оселитися в Австралії, але клімат Самоа виявився для нього кориснішим.

На жаль, благодатний клімат не допоміг письменникові і 3 грудня 1894 р. він помер, заповівши поховати себе тут же, недалеко від свого нового будинку

„Дивна ісорія доктора Джекіла і містера Хайда”

Нотаріус, містер Аттерсон і його кузен, містер Енфілд, прогулюючись по Лондону йшли повз лаболаторію свого друга доктора Генрі Джекіла. Енфілд, розповів Аттерсону, що бачив, як деякий містер Хайд, наступив на дівчинку. Коли її батьки вимагали заплатити за моральну шкоду, він відкрив, своїм ключем лаболаторію, розплатився справжнім чеком виписаним на ім’я доктора Джекіла і зник. Наступного дня Аттерсон відшукав заповіт доктора Джекіла і прочитав у ньому: „У випадку моєї передчасної смерті, або раптового зникнення, все моє майно повинно перейти у власність до мого друга і благодійника містера Хайда”. (слуги містера Джекіла звикли до містера Хайда і він почувався в його домі господарем). Аттерсона дуже здивували ці рядки і він пішов за поясненнями до їхнього спільного друга лікаря Леньона. Однак Леньон нічого не знав про це, бо посварився з Джекілом через якусь наукову теорію і не бачився з ним вже декілька місяців. Через деякий час стало відомо, що хтось вбив бізнесмена Денверса Кер’ю, його служанка бачила вбивцю з вікна і впізнала містера Хайда. Аттерсон, який хотів знайти Хайда, пішов до Гарі Джекіла, але дворецький Пул сказав, що містер Джекіл хворий і нікого не приймає.Через декілька днів, схвильований і наляканий, Пул прийшов до містера Аттерсона і сказав, що містера Джекіла, напевно, вбили, а вбивця вже тиждень ховається в кабінеті жертви і постійно наказує дістати один і той самий порошок. Коли Пул і Аттерсон розбили двері кабінету, вони побачили там містера Хайда. Він, сидячи за письмовим столом, корчився у передсмертних конвульсіях і стискав у руці флакончик з хімічним препаратом. Оскільки містер Джекіл зник, то Пул віддав містеру Аттерсону конверт, на якому було написано: „у випадку мого раптового зникнення передати особисто містеру Аттерсону. Гарі Джекіл”. Відкривши конверт, Аттерсон прочитав листа, де описувалося, як Гаррі Джекіл, якому набридла одноманітність життя, винайшов в ході хімічних дослідів препарат, випивши який Джекіл розділив добро і зло своєї особистості. Містер Хайд – злий двійник доктора Джекіла. Спочатку, щоб перетворитися в Хайда і, навпаки, Джекілові було достатньо однієї дози препарату, потім для цього йому потрібно було вживати вже подвійну дозу, а згодом Джекіл ставав самим собою лише на час дії препарату. Він зізнався у вбивстві Денверса Кер’ю і дописавши листа, покінчив життя самогубством.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 2974

Модифіковано : 28.03.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.