Човен

Іван Гушалевич

Розбилася хмара над рвучов рікою,

Човнок одинокий летить по водах,

До пристані рветься, борючись з грозою,

То пірне, то всплине, аж згибне в волнах.

Так бідноє серце на жизні просторі,

Покинувши берег, родний берег свій,

Спокою глядіє з грозов в розговорі,

Аж в зимной могилі найде супокій.

Примітки

Вперше надруковано у вид.: Поезії Іоанна Гушалевича, 1861 р., с. 34 – 35.

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Українські поети-романтики. – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 504.