Дума наддністровська

Іван Гушалевич

Ходив-єм полями,

Дністра берегами

І стрітив-єм мої смути

Разом із сльозами.

Милая країно!

Любая родино!

Ви злучені однов долев,

Снитесь безпреривно.

Снитесь опущені,

Радощей лишені,

Дрімаючі над кладбищем,

Горем облечені.

Ходив-єм полями,

Дністра берегами

І стрітив-єм мої гадки

З древніми часами.

Всюди ніч гробова,

Неволя вікова;

Тілько шлеться птиць зловіщих

Глухая розмова.

Пири заложили,

Смутов пристроїли –

Чи ж се тобі, о країно,

Вони сотворили?

Ходив-єм полями,

Дністра берегами,

Вмивалися мої гадки

Там Дністра водами.

Бідная землице,

Прекрасна дівице!

О, прикрась нас хоть в просонні,

Чиста лебедице!

Хто тебе-сь ругає,

Тебе утискає,

Тому сором вічний!

Того бог вкарає!

Примітки

Вперше надруковано у вид.: Гушалевич І. Цвіти із наддністрянської левади, 1852 р., с. 18 – 19.

Автограф зберігається в ЛНБ, архів І. Гушалевича, п. 1, од. зб. 1.

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Українські поети-романтики. – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 496 – 497.