Моїй країні

Клим Поліщук

О, безмежно наївна Країно! –

На руїнах Твоїх не печаль,

А на ранах огніє так мрійно

Щиросердно укоханий жаль…

Хоч в просторах ланів Твоїх згодних

Не скородить ріллі борона,

Так риданням і криком голодних

Ти прославишся в світі одна.

Королівна усім королівнам,

Найбагатша багатих усіх,

Ти приблудникам – старцям не рівна

Усміхаєшся всім і до всіх. –

Кокетуюча лівим і правим,

Ти кокетства не збудеш ніяк,

І на коси Твої кучеряві

Натягаєш фригійський ковпак…

…Та сміятися з Тебе не можна.

Дорікати? – О, сором і гріх! –

Я боюся, що Ти, як і кожна,

Що родилась на глум і на сміх…

Примітки

Подається за виданням: Поліщук К. Звуколірність. – Станіслав-Коломия: Бистриця, 1921 р., с. 11.