«Вірить? – Не вірить? – Знаю!»

Клим Поліщук

Вірить? – Не вірить? – Знаю! –

Хтось переможе когось. –

Смілими співами маю,

Стислося серце чогось…

Кров. – І за кров заплата. –

В лоні розгніваних хмар

Мають обривки плаката,

Мріє червоний димар…

Лиця похмурні на сході. –

Чола задумані тут, –

Більше не треба їм… Годі…

Годі гартованих пут…

Вийду із горя веселий.

Стану на сонячну путь,

Крикну на стомлені села:

– Сонні! Вам сонним не буть!…

Полум’я збройно розгорну,

В небі розпалю вогні, –

Вічно безумне і чорне

Кине прокльоном мені…

Примітки

Подається за виданням: Поліщук К. Звуколірність. – Станіслав-Коломия: Бистриця, 1921 р., с. 9.