Зло

Клим Поліщук

Сонце зла розляглось на розпутті

І чекає, чекає когось. –

Сунуть хмари вітрами зіпхнуті

І зітхають, зітхають чогось…

Тихі блиски замкнулися в зорях

І на землю з блакиті зорять,

Крик, туга в безрозважному горі

На розпутті кривавім лежать…

Примітки

Подається за виданням: Поліщук К. Звуколірність. – Станіслав-Коломия: Бистриця, 1921 р., с. 13.