Пам’яті товариша
Клим Поліщук
Ах, стомились душі! – Як стомились душі! –
Навіть небо сіре, начеб лиця їх, –
А навколо люди, начеб мертві туші,
І риданням квилить їх веселий сміх…
Ах, стомились очі! – Скрізь понурі ночі!
Морок північний полюбився нам,
А на скелях дзвонять голоси пророчі:
– Станете красою рівною богам!…
Тільки серце стислось. – Тільки серце стислось! –
Гей! лани криваві, як же вас пройти! –
На далеких межах, в туманах забилось
Полум’я приблудне світлої [пі]тьми…
1919 р. 28 IX. Кам’янець
Примітки
Подається за виданням: Поліщук К. Звуколірність. – Станіслав-Коломия: Бистриця, 1921 р., с. 16.