Пам’яті товариша

Клим Поліщук

Ах, стомились душі! – Як стомились душі! –

Навіть небо сіре, начеб лиця їх, –

А навколо люди, начеб мертві туші,

І риданням квилить їх веселий сміх…

Ах, стомились очі! – Скрізь понурі ночі!

Морок північний полюбився нам,

А на скелях дзвонять голоси пророчі:

– Станете красою рівною богам!…

Тільки серце стислось. – Тільки серце стислось! –

Гей! лани криваві, як же вас пройти! –

На далеких межах, в туманах забилось

Полум’я приблудне світлої [пі]тьми…

1919 р. 28 IX. Кам’янець

Примітки

Подається за виданням: Поліщук К. Звуколірність. – Станіслав-Коломия: Бистриця, 1921 р., с. 16.