Звуколірність

Клим Поліщук

Звуколірність соняшних заграв

Десь на дні, в глибині,

Наче ніжні огні. –

День суворий все ніжне забрав

І погас в далині…

Чую: давнє бринить і звенить

І проходить, як тінь

В тьму надійну терпінь. –

Все життя неуловлена мить,

Все життя тільки тлінь…

Як молитись? – Не знаю. – Колись

У дитячому сні,

Мені снились пісні. –

Дивні співи в душі розлились

На зеленій весні…

На далекій зеленій весні,

В кругозвивах танця,

Розцвітали серця. –

Звуколірно бриніли пісні

Без кінця, без кінця…

1919 р., 23 грудня, м. Київ.

Примітки

Подається за виданням: Поліщук К. Звуколірність. – Станіслав-Коломия: Бистриця, 1921 р., с. 7.