Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Література / Р / Степан Руданський / Пісні / Богдай тебе

Пісні

Богдай тебе

Степан Руданський

X

Варіанти тексту

Колись я із тяжкої туги

На лаві дубовій лежав,

Останній карбованець срібний

В пустії калитці держав.

Аж тут навинулась дівчина,

І я свою тугу забув:

Дівчино, моя ти дівчино,

Богдай тебе бог не забув!

І сів я на лаві дубовій,

І сіла дівчина моя,

Дівчина мене обійняла,

Обняв же дівчину і я.

Їден поцілунок гарячий, –

І я, як від чарів, ожив;

Дівчино, моя ти дівчино,

Богдай тебе бог оживив!

Дівчина мене пригорнула,

Дівчину і я пригорнув,

Дівчина на лаві заснула,

І я коло неї заснув.

І снилось так мило та любо,

І я через сон говорив:

Дівчино, моя ти дівчино,

Богдай тебе господь любив!

Раненько дівчини не стало,

І знов я на лаві лежав,

І міцно слабими руками

Пустую калитку держав.

Узяла, псявіра, узяла.

І я собі тихо сказав:

Дівчино, моя ти дівчино,

Богдай тебе дідько узяв!

26 сент[ября 1859].

Примітки

Вперше надруковано в кн.: «Співомовки Степана Руданського. Видав Н-й Г-ъ Волинський, К., 1880», стор. 35 – 36. Подається за автографом «Співомовки 1859 – 1860», стор. 1 – 1, звор.

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 75.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1981

Модифіковано : 18.11.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.