Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Література / Р / Степан Руданський / Пісні / Наука

Пісні

Наука

Степан Руданський

X

Варіанти тексту

Дочекався я

Свого святенька,

Виряджала в світ

Мене матінка.

Виряджала в світ

Мати рідная

І промовила

Мені, бідная:

«Нехай, сину мій,

Ми працюємо.

Нехай цілий вік

Ми горюємо;

Нехай сохну я,

Тато горбиться,

Ти на світ поглянь,

Що там робиться, –

Та не всі ж, як ми,

В землі риються, –

Може, є такі,

Що і миються;

Та не всі ж, як ми,

Димом куряться, –

Може, є такі,

Що й не журяться.

Коли найдеш їх,

Милий синочку,

Ти склони себе,

Як билиночку.

Ти склони себе,

Як билиночку,

Простели себе,

Як рядниночку.

Спина з похилу

Не іскорчиться,

Чоло з пороху

Не ізморщиться.

Спина з похилу

Не іскривиться, –

Зато ступить пан

Та й подивиться;

Зато ступить пан

На покірного

І прийме тебе,

Як добірного.

І в годиночку –

На драбиночку.

І підеш тоді,

Милий синочку,

І з панами сам

Порівняєшся,

В сріблі-золоті

Закупаєшся.

В сріблі-золоті

Закупаєшся,

З полем батьковим

Розпрощаєшся!»

Але сталося

Друге святонько:

Виряджав у світ

Мене батенько.

Виряджав мене,

Путь показував,

Говорив мені

І приказував:

«Видиш, сину мій,

Як працюємо,

Видиш, сину мій,

Як горюємо.

Кождий на світі

На то родиться…

Не дивись на світ,

Що там робиться!

І на пчіл поглянь:

Є робучії,

Але й трутні є

Неминучії.

Так і на світі:

Ідні риються,

Другі потом їх

Тілько миються.

Будь ти проклятий,

Милий синочку,

Як пігнеш таким

Свою спиночку;

Як пігнеш таким

Свою спиночку,

Як простелишся

На рядниночку.

І чоло тобі

Нехай зморщиться,

І хребет тобі

Нехай скорчиться!

Ти тікай від них,

Як від гадини,

Ти не жди від них

Перекладини;

Ти не жди від них

Перекладини,

Ти у світ іди

На оглядини.

Ти у світ іди,

Милий синочку,

Ти усе спізнай –

І билиночку.

Тоді з світом ти

Порівняєшся,

В добрі-розумі

Закупаєшся.

В добрі-розумі

Закупаєшся,

З полем батьковим

Привітаєшся!»

16 августа [1860].

Примітки

Вперше надруковано в ж. «Правда», 1874, № 4, стор. 145 – 146. Подається за автографом «Співомовки 1859 – 1860», стор. 144, звор. – 146, звор.

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 86 – 86.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 8306

Модифіковано : 20.05.2015

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.