Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Пісня («Ой чому ти не літаєш…»)

Степан Руданський

Варіанти тексту

(Голос: «Кажуть люди, що-м щасливий»)

Ой чому ти не літаєш,

Орле сивокрилий?

Ой чому ти не гуляєш,

Хлопче чорнобривий?

Ой рад би я політати –

Туман налягає;

Ой рад би я погуляти –

Туга не пускає…

Нема щастя ні за мною,

Ні передо мною,

Тілько туга за тугою,

Журба за журбою!…

Ходжу, нуджу, літа трачу

І кінця не бачу.

Тілько й легше мому серцю,

Коли я заплачу.

Ізсихають мої очі,

І сльоза не ллється,

Тілько туга коло серця,

Як гадюка, в’ється.

В’ється вона коло серця,

Серце розриває,

Ударився б в сиру землю,

Земля не приймає!

Ой піду я поміж скали,

В море повалюся!

Як не в морі утоплюся,

В камінь розіб’юся!..

І злетяться чорні птахи,

Сядуть надо мною,

Заспівають «Вічну пам’ять»

Над мою журбою.

17 окт[ября 1857].

Примітки

Вперше надруковано в ж. «Зоря», 1893, ч. 4, стор. 66. Автографів два: «Співомовки 1857 – 1859», стор. 12 – 12, звор., і «Співомовки 1861», стор. 130 – 131. Подається за автографом 1857 – 1859 рр.

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 53 – 54.