Ти не моя

Степан Руданський

І не мені краса твоя;

Віщує думонька смутная,

Що ти, дівчино, не моя!..

Ти не моя!.. І брови чорні

Милує інший, а не я,

І інший хтось тебе пригорне,

А ти, дівчино, не моя!..

Ти не моя! За личко гарне

Справляє хтось колодія…

Мої ж літа проходять марне,

Бо ти, дівчино, не моя!..

Ти не моя, голубко сива!..

Щаслива доленька твоя,

Моя же доля нещаслива,

Бо ти, дівчино, не моя!..

Ти не моя! Но що ж я маю?

Чим похвалюсь тобі і я?

Хіба лиш тим, що тя кохаю;

Но ти, дівчино, не моя!..

19 февраля 1854 года Кам[енец]-Подол[ьский]

Примітки

Вперше надруковано в ж. «Зоря», 1893, ч. 2, стор. 29. Подається за автографом «Співомовки 1851 – 1857», стор. 41, звор. – 42.

Справляти колодія – звичай, за яким у понеділок на масному тижні стара жінка або молодиця чіпляла нежонатому мужчині шматок дерева. Мужчина повинен відкупитися грішми або почастувати присутніх («справити колодія»).

У першодруку змінено порядок строф: 1, 3, 2, 5, 4.

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 36.