Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Над колискою

Степан Руданський

Варіанти тексту

Спи, дитя моє, ти – життя моє!

Спи, дитя моє красне!

Поки сонечко не запалиться,

Поки місяць не згасне!..

А я, бідная, над колискою

Цілу ніч не здрімаю,

Про життя твоє нещасливеє

Тобі пісню співаю.

Спи, дитя моє, ти – життя моє!

Тілько щастя і долі!

Будеш цілий вік, як той чорний віл,

У ярмі і неволі!

Тілько губонька залепечеться,

Слаба ніженька стане,

Слаба рученька перехреститься, –

Твоє горе настане!

Не підеш з дітьми, не побавишся

На пуховім пісочку,

Не прийдеш сюди, не положишся,

Не заснеш в холодочку!..

Не з дітьми підеш, – панську череду

Поженеш ти на поле!…

Не пісок м’який, – стерня острая

Босі ноги наколе!..

І від сонечка не сховаєшся

За відорану скибу;

Зав’ялить тебе в полі сонечко,

Як ту в’ялую рибу!..

І не раз сльоза із очей спаде

На запалені груди, –

І сльозу твою тільки бог їден

З неба видіти буде!

Станеш хлопцем ти, станеш парубком,

Тобі все їдна доля:

Череда пройде, найде панщина –

Ідна й тая ж неволя.

І що божий день осавула йде:

Ти вставай до роботи!..

Ти вставай, роби від неділеньки

До самої суботи…

І що божий день будеш досвіта

До роботи вставати;

Свою силоньку, ні собі, ні мні,

А панам виробляти.

А там панові не вподобався,

Писарині я кому, –

Ноги здибають, руки спутають

І звезуть до прийому.

Станеш голий ти у присутствії,

Як родила тя мати…

І зачнуть тебе пани з дохтором,

Мов коня, оглядати…

І забриють лоб – і до церкви враз,

Там присягу прокажуть;

У мундир вберуть, оружжо дадуть,

Світ навіки зав’яжуть.

Поженуть тебе в чужу сторону,

І зачнуть муштрувати,

І приказ дадуть – мову рідную

На чужую зламати…

І наломишся, і забудеш ти

Свою мову рідненьку,

Спом’янеш не раз не по-рідному

Свою рідную неньку…

А прийде війна – зложиш голову…

Де і хто поховає?

Не згадає мир, не спитається,

Хіба бог спам’ятає!..

Спи ж, дитя моє, ти – життя моє!

Спи, дитя моє красне!

Поки світ стоїть, поки з місяцем

Враз і сонце не згасне!..

26 августа [1857].

Примітки

Вперше надруковано в ж. «Зоря», 1886, ч. 2, стор. 26 під заголовком «Пісня кріпачки над дитиною» з такою редакційною приміткою:

«Гарну сю пісню, важний причинок до пізнання поетичної творчості пок[ійного] Руданського, одержали ми від В[исоко]поважного] Бориса Познанського, переписану з пам’яті. Коли вона була написана і як дісталася до п[ана] Познанського, він не пише. Ми чули, що після пок[ійного] Руданського осталось в рукописі трохи що не цілі два томи поезій, між котрими находилась і одна велика поема п[ід] заголовком] «Цар Соловей». Пісня отся каже нам догадуватись, що і в тих рукописах мусило міститись багато дорогоцінних перл. Невже-таки вони пропадуть, блукаючи по руках земляків? А поки що нехай буде щира подяка п[анові] Познанському, що хоч отсю пісню вивів на світ божий».

Подається за автографом «Співомовки 1857 – 1859» стор. 9 – 9, звор.

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 46 – 48.