4.2.1. Генуезька делегація
Талах В. М.
Кафінські посадовці, які підписали договір у лютому 1381 р. – ті самі, що й у листопаді попереднього року: консул Джаноне де Боско, який продовжував виконувати свої обов’язки, оскільки його наступник до Кафи все ще не прибув, та два його масарії та синдики, Бернабе Ріццо і Терамо Пікінотто.
На відміну від договору від 28 листопада 1380 р. не зазначено осіб, які засвідчили текст з генуезької сторони.
Натомість наведено імена двох писців, які брали участь у оформленні документу.
Перший – Антоніо Масорро, «писець громади», який складав документи «латиною», тобто, італійською мовою. Це був дрібний урядовець, який згадується у книзі кафінської масарії у зв’язку із виплатою йому мізерної суми у 6 аспрів [Книга массарии 1381: 217]. Участь у підготовці та оформленні договору лютого 1381 р., здається, сприяла кар’єрному росту Масорро: у травні того ж року він згадується вже як нотаріус, йому виплачуються 15 соммів за оформлення документів, пов’язаних із приєднанням Готії [Книга массарии 1381: 241].
Рада у генуезького урядовця. «Кодекс Кочареллі», 11v, бл. 1340. Лондон, Британська бібліотека
Франческо де Джібелетті (чи Джібелетто) був у канцелярії кафінського адміністрації «писарем уйгурськими літерами» («scriba littere ugoresche»), тобто укладав документи офіційною мовою Джучієва улусу. Виходячи з прізвища, А. Пономарьов пов’язує його, як і деяких інших кафінців, із містечком Джебела в Сірії, де існувала генуезька факторія [Пономарёв 2000: 355]; можливо, у зв’язку з цим він володів східними мовами. Джібелетто служів у кафінській курії щонайменш з 1374 р. і час від часу виконував дрібні дипломатичні доручення у Солхаті [Джанов 2018: 61; Книга массарии 1381: 215].