Крилів (1616 р.)

Вирський Д.С.

Zikhimont Treti etc. Oznaimuiem sim listom naszym wszem wobec i każdomu zosobna, komu to wiedati należit. Dał nam sprawu wielmożny Jan Danilowicz, woiewoda Ruski, starosta nasz Bełski, Korsuński y Czyhirinski, iż powietie Czyhirinskom w woiewodztwie Kijewskom meży rekoiu Dnieprom i Tiasminom iest uroczyscze, Kryłow nazwanoie, na szlaku tatarskom, khdy tot nepriiatel Kriża Swiatoho Tatarin zwykł w panstwa naszyie wchoditi, i koronie, także panstwom naszim prilehłym szkody czyniti. Na kotorom miestcie iestlibychmo miesto naszoie założit roskazali i pozwolili, miełoby to byti z dobrym Reczipospolitoie, i z pokoiem tamtoi Ukrainy, i z pożytkom skarbu naszoho. My to uważiwszy, iż osażaniem miesta panstwa naszyie ozdobu majut i poddanyie naszyie w pokoiu żyti budut, a obywatelom tamtoi Ukrainy wsiakoho dobroho poradku i pożytku życzeczy miłostiwie na osażenie i fundowanie tam miesta pozwolilieśmo. Jakoż sim listom naszim pozwolaiem i zakładaiem tam miesto naszoie Kriłow tum sposobom: że obywatelem tego miesta, kotoryie tam osiadut, daiem słobodu i wolnost ot wsiakich czynszow i podatkow pienięznych, ot diesietin i koladok, bydła, pasiek i inszych podatkow, myt y ceł w panstwach naszych, z kuplami wsiakimi ieduczi do wyistia tridciati let ot dati toho listu naszoho – a ktomu ot poborow i czopowoho wolnych czynim mieszczan kriłowskich do czotyroch hodow ot dati toho listu naszoho. A khruntow i pol nad rekoiu Dnieprom na Bełobereżu i na Zboinom i na Piunom za Dnieprom pozwoiaiem obywatelow toho miesta Kriłowa użiwati tak, iako innye mista ukrainnyie, także futory obapol reki Dniepra aż pod Kremienczuk czasy wiecznymi mieti i wszelakiie pożitki sobie wynaydowaty tak na Dniepru, iako i nad Dnieprom, młyny, stawy na rekach wkoło Kriłowa wolno im budet sypati, i pożytki na siebie oboroczati. Ktomu pereiezd czerez Dniepr pod miestom tymże mieszczanom nadaiem. Do toho tymże mieszczanom i obywatelem miesta Kriłowa nadaiem Prawo Maideburskoie, kotoroho oni w tom miestie prereczonom wowsich członkach i artikułach ieho użiwati i ich w reczach welikich y małych zawżdy na wsi potomnyie czasy raditi i suditi sia tak sami meżi soboiu, iako też i z hostmi, ludmi priiezdczymi ni peredkim innym, odno pered woitom, abo pered burmistrow i radoiu miestkoiu onoho miesta maiut i powinni budut wowsiem priikładom iako w miestach naszych hołownych obyczay prawa pospolitoho zachowuiet. A my moc i władnost zupołnuiu otom burmistrom tamosznym i radie miestkoi daiem wsie sprawy, szto ich wradom prawnie poradkom zwykłym należati budet, tak meży mieszczany tamosznymi, iako i meży hostmi, kupcy pryiezdczymi, sprawedliwost słusznuiu w owsich sprawach miestkich sudowych i w reczach krwawych prawom maideborskim, szto komu z nich prawnie należit czyniti, suditi, zdawati, karati, ktomu dopuszczaiem wtom miestie Kriłowie wodle zwyczaiu prawa maideburskoho Ratusz, do kotoroho wazhowoie i woskobnoie nadaiem, iatki i łazniu zbudowati i wtom sia prikładom i poradkom innych upriwilejowanych miest sprawowati pozwolaiem tymże mieszczanom kriłowskim pry uradzie i za wiedomostiu starosty Gzyhirinskoho tepereszneho i potom buduczych, czotyry osoby meży soboiu na woitowstwo miestkoie obirati i ich starostie swoiemu podati, kotory odnoho z nich na toie woitowstwo stwierditi maiet. Także dozwoliliesmo i sim listom naszim dozwolaiem w tom miestie iarmarki i torhi ustawiti, to iest na każdy tyżlen, to iest torh odin w piatnicu, a druhi w nedelu, a iarmarki, odin w den preczystoi Bogarodiczy, a druhi w den swietoho Michaiła Archanieła, a treti na nowoie leto, kotoryie ustawiwszy po wsich miestiech, miesteczkach naszych, także też kniazskich, panskich, duchownych i swieckich każut wyklikati i to wsiem oznaimiti. Daiuczy też wolnost w tom miestie mieszczaniom korczmy wolnyie mieti, nie płateczi z nich kapczyznu do skarbu naszoho i żadnych powinnosci nepołniaczi, wino, med, piwo, horełku, i inszyie wsiakiie trunki ku pitiu, i reczi w domiech hostinnych zu żywnosti potrebnyie derżati i szynkowati, także handel wsiakymi towary i kuplami tam w miestie tom howati. A na iarmarki y torhi wolno budet do toho miesta wsim obywatelem panstw naszych i czużoziemskim kupcom z towary wsiakimi zwykłymi priiezdżaiuczy torhowati, prodawati, i kupowati, płateczi myto torhowoie ot wsiakich towarow swoich po zwykłomu obuczaiu, iako sia w inszych takowych miestach zachowuiet. I khdy sia trafit w iamarki y torhi ludei priiezdnych suditi, tohdy meży ludmi sprawiedliwost słusznaia czynena byti maiet takowaia, kotoraiaby zwyczaiu y prawu pospolitomu protiwno w niwczom ne była, prikładom używania słusznoho takowoie wolnosti inszych obywatelei panstw naszych. To odnak waruiem, aby kozaki ludi swawolnyie i biehunowie tam nebywali, i nie mieszkali, także żydowie aby w tom miestie domow swoich niemiewali, i zadnych handlew nie wieli wiecznymi czasy. A budut powinni tyie mieszczanie naszi korolewskiie protiw niepriatelowi kazdomu naszomu i koronnomu pri staroste swoim zawzdy stawati i zwierchnosty ieho iako pod czasom pokoiu, tak i woiny newyłamowatysia. I na to dalieśmo sei nasz list z podpisom ruki naszoi i pod peczatiu koronnoiu. Pisan w Warszawie dnia misięca Iunia roku tysieza szestsut szestnadcatoho panowania korolewstw naszych polskoho dwadciat dewiatoho, a szwedzkoho dwadciat treteho roku. Sigizmundus Rex.

Див.: Стороженко М. Осадження м.Крилова // Записки Історично-Філологічного Відділу Української академії Наук. – Кн.І. – К., 1919. – С.117-119.

Переклад:

Жигмонт Третій і т.д. Повідомляємо цим листом нашим всім взагалі та кожному особисто, кому те знати належить. Дав нам справу [себто поставив перед королем питання] вельможний Ян Данилович, воєвода руський, староста наш белзський, корсунський та чигиринський, що в повіті чигиринському в Київському воєводстві між рікою Дніпром і Тясмином є урочище, Крилів назване, на шляху татарському, де той неприятель Хреста Святого Татарин звик до держави нашої входити, і короні [тобто Короні Польській], [а] також державам нашим прилеглим шкоди чинити. На котрому місці якби місто наше заложити наказали і дозволили, мало б те бути для добра Речі Посполитої, і для спокою тамтешньої України, і з користю для скарбу нашого. Ми те завваживши, що осаджене місто стане оздобою нашої держави і піддані наші у спокою жити будуть, і обивателям тамтешньої України всякого доброго порядку і пожитку зичачи, милостиво на осадження та фундування там міста дозволили. Відтак цим листом нашим дозволяємо та закладаємо там місто наше Крилів таким способом: що обивателям того міста, котрі там осядуть, даємо слободу і вільність від всіляких чиншів та податків грошових, від десятин та колядок [святковий збір на старосту або воєводу.], худоби, пасік та інших податків, мит і зборів в державах наших, з куплями [покупками] всілякими їдучих до скінчення тридцяти років від дати цього листа нашого – а до того ж від поборів і чопового [збір за шинкування.] звільняємо міщан Крилівських на чотири роки від дати цього листа нашого. А ґрунтів та полів над рікою Дніпром на Білобережжі і на Збойном і на Півном [Пивами] за Дніпром дозволяємо обивателям того міста Крилова використовувати так, як [і] інші міста українні, також хутори обабіч ріки Дніпра аж під Кременчук на вічні часи мати і всілякі пожитки собі знаходити так на Дніпрі, як і понад Дніпром, млини, ставки на річках довкола Крилова вільно їм буде насипати [мова про греблі для млинів та ставків], і пожитки на себе [на свій прибуток] обертати, До того [ж] тим же міщанам і обивателям міста Крилова надаємо Право Магдебурзьке, котрого вони в тому місті означеному в усіх частинах і статтях його вживати і їх [ним] у справах великих і малих завжди на усі подальші часи радити і судитися так самі поміж собою, як також і з гостями, людьми приїжджими ні перед ким іншим, єдино перед війтом, або перед бурмістром і радою міською оного міста мають і повинні будуть у всьому прикладом яко в містах наших головних звичаї права посполитого зберігаються. А ми міць і владність цілковиту в тому бурмістрам тамтешнім і раді міській даємо всі справи, що їх урядуванню правничому звичайним порядком належати будуть, так між міщанами тамтешніми, яко і між гостями, купцями приїжджими, справедливість слушну в усіх справах міських судових і в речах кривавих правом магдебурзьким, що кому з них по праву належить чинити, судити, надавати, карати, до того [ж] допускаємо в тому місті Крилові згідно звичаю права магдебурзького Ратушу, до якої вагове і войскобійне надаємо, ятки і лазню збудувати і в тому прикладом і порядком інших упривілейованих міст поводитись дозволяємо тим же міщанам криловським при уряді і за відомом старости Чигиринського теперішнього і потім будучих, чотири особи між собою на війтівство міське обирати і їх старості своєму подати, котрий одного з них на те війтівство ствердити має. Також дозволили ми і цим листом нашим дозволяємо в тому місті ярмарки і торги встановити, тобто на кожен тиждень, тобто торг один в п’ятницю, а другий в неділю, а ярмарки, один в день Пречистої Богородиці, а другий в день святого Михайла Архангела, а третій на новий рік, котрі встановивши по всіх містах, містечках наших, також теж князівських, панських, духовних і світських казати викликати і те всім оголосити. Даючи також вільність в тому місті міщанам корчми вільні мати, не платячи з них капщизни [податок на корчми. ] до скарбу нашого і жодних повинностей не виконуючи, вино, мед, пиво, горілки і інші всілякі трунки для пиття, і речи в домах гостинних для харчування потрібні тримати і шинкувати, також гендель всілякими товарами і куплями там у місті тому зберігати. А на ярмарки і торги вільно буде до того міста всім обивателям держав наших і чужоземним купцям з товарами всілякими звичними приїжджаючи торгувати, продавати і купувати платячи мито торгове від усіляких товарів своїх за звичним звичаєм, яко в інших такових містах зберігається [прийнято]. І коли випаде під час ярмарків і торгів людей приїжджих судити, тоді між людьми справедливість слушна чинена бути має така, котра би звичаю і праву посполитому противна ні в чому не була, прикладом вживання слушного такої вільності іншими обивателями держав наших. Те однак застерігаємо, аби козаки люди свавільні і втікачі там не бували, і не мешкали, також євреї аби в тому місті домів своїх не мали, і жодних гендлів [торгівлі] не вели на вічні часи. А будуть повинні ті міщани наші королівські проти неприятеля кожного нашого і коронного при старості своєму завжди ставати і з-під зверхності його як під час миру, так і війни не виламуватись [не виходити]. І на те дали ми цей наш лист з підписами руки нашої і під печаттю коронною. Писан у Варшаві дня місяця червня року тисяча шестисот шістнадцятого панування королівств наших польського двадцять дев’ятого, а шведського двадцять третього року. Sigizmundus Rex [Сигізмунд Король].