Коронація

Порфирій Горотак

(Нічний кошмар після рицини)

Мені сьогодні снився сон,

що мали принци і магнати

мене в цю ніч коронувати.

Я вийшов, гордий, на балкон:

Внизу прапори, ліс колон

і полк мій імені Чупринки.

Заграли марша катеринки,

та не прибув мій фаетон.

Дарма зревів я, мов циклон,

що я ніякий узурпатор,

а справжній, справжній імператор

і строф залізний камертон.

Ввійшли до мене сер і дон

і мовили: «Усе відомо,

і не врятує вас від грому

шпіцбергенський пірамідон».

Були ті двоє – сер і дон –

Бабій і Балка, два поети,

втягли мене до кабінету

самотнього, в тісний полон.

Я сів на двохвилинний трон.

Відтак, щоб докінчить бурлеску,

в порожню прірву з тихим плеском

нутро знетяжив афедрон.

5. 11. 1946

Примітки

У чернетці Юрія Клена цей вірш фігурує в двох версіях. Наводимо першу, російську редакцію:

Мне в эту ночь приснился сон,

что буду завтра коронован.

Народной лаской избалован,

я гордо вышел на балкон.

Был подо мною шум знамен

и полк мой имени Бальмонта.

Там раздвигал я горизонты,

ища мой царский фаэтон.

Ревел напрасно я в циклон,

что я совсем не узурпатор,

а настоящий император.

И прозвучал без пользы стон.

Ко мне явились сэр и дон сказать,

что все давно известно:

и в кабинет вошел я тесный,

что был весьма уединен.

На мой минутный сел я трон

и внемлю: словно камень веский,

упал, рождая переплески

из недр исшедший афедрон.

Подається за виданням: Клен Ю. Твори. – Нью-Йорк: 1992 р., т. 1, с. 258 – 259.