«Навіщо Вам збиратись на Амур?»

Володимир Самійленко

[Л. М. Старицькій]

Навіщо Вам збиратись на Амур?

Навіщо Вам Вкраїну покидати?..

О ні! Коли б Вас прикувати

Тут міг у Києві un autre amour,

Тоді я Ваш довічний трубадур,

Готовий мур навколо збудувати,

Щоб не могли нікуди Ви із хати

Втікти через міцний високий мур.

Я знаю сам, проект мій дуже лютий,

Але що ж діяти повинен я?

Інакше Вас не можна тут прикути,

Без Вас же нудиться душа моя

І я хутчій волю забути

І сонця світ, і співи солов’я.

Примітки

Опубліковано у статті О. Тулуба «Матеріали до життєпису Володимира Самійленка» у виданні «За сто літ», К., 1928. – Кн. 3. – С. 301. Згадуючи свій побут у Києві часів студентства. В. Самійленко говорив: «На одній з таких вечірок на жартівливу заяву Л. М. Старицької (тоді дівчини), неначе вона збирається мандрувати на Амур, я написав їй такі жартівливі вірші…» (За сто літ. – С. 301). Строфічною формою (сонет) та змістом даний вірш прилягає до «Сонетів», теж пов’язаних з іменем Л. М. Старицької.

В попередні видання творів письменника вірш не входив.

Подається за першопублікацією.

Старицька Людмила Михайлівна (у заміжжі Старицька-Черняхівська, 1868 – 1941) – українська письменниця, виступала як поетеса, драматург, прозаїк, допомагала батькові, М. П. Старицькому, у створенні історичних романів. Була репресована у зв’язку із сфальсифікованим процесом над СВУ (Спілка визволення України). Реабілітована в 1989 р.

Подається за виданням: Самійленко В. Твори. – К.: Дніпро, 1990 р., с. 73.