«Сумуєш ти!»

Володимир Самійленко

Сумуєш ти! Я теж сумую,

І розумію я твій сум.

Я бачу душу молодую

З тривожним роєм чистих дум.

Я знаю, що то єсть бажання,

Котрих надія не згріва;

Я знаю те тяжке змагання,

Що в грудях марно зотліва.

Я знаю пориви гарячі

І любі мрії днів ясних;

Мені відомі й тайні плачі,

Що йдуть покутою за них.

Я знаю, як у безнадії

Холоне серце молоде;

І гаснуть очі молодії,

І в’яне личенько бліде.

Примітки

Вперше надруковано у збірці «Україні». – 1906. – C. 53, під заголовком «Ользі Е-ій…». У виданнях 1958, 1963 рр. цей заголовок знято згідно правки на авторському примірнику видання 1918 р. (ф. 29, № 7. – С. 52). Подається за виданням 1906 р. без заголовка.

Подається за виданням: Самійленко В. Твори. – К.: Дніпро, 1990 р., с. 72.