Словарь slownik
Марко Вовчок
Швидкий перехід (всередині документу)
А Б В Г Д Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
А
Аби – лишь бы; aby tylko.
Або – или; albo.
Авжеж – разумеется; rozumie sie.
А далі, a далі – наконец, далее; nakonieć, dalej.
Аже, аже ж – ведь, ведь же; przecie, wszakże.
Б
Баба – старушка; staruszka.
Бабуся – бабушка, старушка; staruszka.
Багатир – богач; bogacz.
Багато, багацько – много; wiele.
Багаття – огонь; ogienń
Базар – базар; rynek.
Бажати – сильно желать; pragnąć.
Байдуже – нипочем, все равно; mniejsza о to, wszystko jedno.
Барвінок – могильница, любимейшее народом растение, не теряющее зимой зелени; barwinek (vinca pervinca).
Баритись – мешкать, медлить; opóźniać się.
Батенько – батюшка; tatunio.
Батько – отец, батька; ojcieć, tato.
Бачу, бачити – вижу, видеть; widzę, widzieć.
Бджілочки – пчелки; pszczółki.
Бджола, бжола – пчела; pszczola.
Безкраїй – безбрежный, беспредельный; bez granić.
Безодній – бездонный; bezdenny.
Бенкіт – банкет, пирушка; bankiet.
Береза – береза; brzoza.
Берізка – березка; brzózka.
Берізка – павилика; kanianka (cuscuta).
Бігти – бежать; biedz.
Бідкатись – беспокоиться о чем, принимать к сердцу, озабочиваться; troszczyć się, kłopotać się.
Бідолаха – бедовик, бедняжка; biedak, nieszczęśliwy.
Бік – бок; сторона; bok; strona.
Білий – белый; biały.
Білочок – белок; białko w jajku.
Більш – больше; więcej.
Біля – подле; podle, przy.
Білявий – белокурый; blondyn.
Бір – бор; bór.
Благати – умолять; błagać.
Благий – немощный; bezsilny, słaby.
Благодатно – безбедно, мирно, благословенно; żyźno, szczęśliwie.
Благоподобно – как должно, прекрасно; z przyzwoitą godnoscią.
Благословити – благословить; blogoslawić.
Близенько – близехонько; bliziutko.
Блискавий – блестящий; błyszczcy, lśniący.
Блискавка – молния; błyskawica.
Блискати – блистать, сверкать; migotać się.
Блискучий – блестящий; błyszczący.
Блищати – блестеть; błyszczeć.
Блідий – бледный; blady.
Бо – ибо, потому что; bo.
Бодай – пусть бы, если бы, дай бог, чтоб…; bodaj, dałby bog.
Божа мати – божия матерь; matka boska.
Боже – бог; bóg. (зв. пад., przyp. piąt).
Божий – божий; boźy, boski.
Боки – бік.
Болезний – болезненный; schorzały.
Боліти – хворать, болеть; страдать, терпеть; chorować; cierpieć.
Болячка – вред; wrzód.
Боязкий – пугливый, робкий; bojaźliwy, trwożliwy.
Боязно – боязливо, робко; bojazliwie.
Брама – ворота; brama, wrota.
Братик – братец; braciszek.
Братова – невестка (жена брата); bratowa.
Бриніти – выражает впечатление, производимое на зрение красками еще не совсем развернувшихся цветов; wyraża wrażenie, ktore sprawują na oko kolory nierozwiniętych zupełnie kwiatów.
Брови – брови; brwi.
Бряк – звук от бряцанья; brzęk.
Бублик, бубличок – крендель, баранок; obwarzanek.
Бубоніти – выражает частый говор, густые звуки которого сливаются и делаются невнятными; bełkotać, bębnić.
Бубон – бубны (инструмент); bęben.
Був – был; był.
Буде – будет; będzie.
Будинок, будиночок, будинки – строение, здание, домик, комнаты в смысле дома; budynek.
Бузина – буз; bez (sambucus nigra).
Буйний – сильный, роскошный (о растении); bujny, roskoszny (о róslinie).
Було – было; było.
Бурлак – холостой, сирота бездомовный; nieżonaty, bez przytułku, niebogi.
Бути – быть; być.
Бучно – пышно, шумно; pysznie, szumnie.
В
Важко – тяжело; cięzko (о rzeczy), smutno (о osobie).
Валка – партия чумаков; kompania wieśniaków, jadąca na wołach po sol lub po rybę do Krymu, a takze wioząca pszenicę do kupieckich portów Czarnego morza.
Варити – варить; gotować.
Вбиратись – одеваться; ubierać się.
Ввійти – войти; wejść.
Ввічливий – предупредительный; uprzejmy.
Ввязатись – привязаться, прицепиться; przyczepić się.
Вгамовати – усмирить, унять; uspokoić, ująć.
Вгледіти – увидеть; ujrzeć.
Вгодити – угодить; dogodzić.
Вдівство – вдовство; wdowi stan.
Вдіяти – сделать; uczynić, zrobić.
Великий – большой, великий; wielki.
Величний – величавый, величественный, представительный; okazały, wspaniały, wielki.
Вельми – очень, слишком; bardzo, nader.
Верба – верба; wierzba.
Верболіз – ракитник, талажчаник; witwina (salix viminalis).
Вередливий – капризный; kapryśny.
Вередниця – капризница; kapryśnica.
Вередовати – капризничать, перебирать; kaprysić się.
Вернутись – возвратиться; powrócić,wrócić się.
Вертітись – вертеться; kręcić się.
Верхоглядка – поверхностная; powierzchownie sądząca rzeczy.
Верхоумка – верхоглядка.
Веселий, веселенький – веселый, веселенький, резвый; wesoły, raźny, rzeźwy.
Веселити – увеселять; cieszyć, weselić.
Весілля – свадьба; wesele.
Вести, веде – вести, ведет; prowadzić, prowadzi.
Весь, ввесь – весь; wszystek, cały.
Вечеря – ужин; kołacja.
Вечір, вечор – вечер; wieczór.
Вечорниці – вечерние зимние сходки молодежи обоего пола для увеселения и работы; zebranie młodzieży w zimowe wieczory, dla uprzyjemnienia pracy.
Вже – уже; już.
Вживати – употреблять; używać.
Взяти – взять; wziąć.
Вибачати – извинять, прощать; przebaczać.
Вибігти – выбежать; wybiedz.
Вивести – вывесть; wyprowadzić.
Вивірити – проверить, убедиться; przekonać się, sprawdzić.
Вигадувати – выдумывать; wymyślać.
Вигадчиця – разборчивая, выдумщица, затейница, переборщица; wymyślna.
Вигинути – пропасть (о скоте); wyginęć, wypaść.
Вигладити – выгладить; wyprasować.
Виглядати (кого) – высматривать, поджидать кого; wygłądąć, oczekiwać kogo.
Вигнати – выгнать, прогнать; wypędzić.
Вигнатись – вырости, подняться; wybujac (о roślinie), – wyrosnąć.
Видання – издание; пора выдачи замуж; edycja; wydanie (osoba na wydaniu).
Видимий – видимый, явственный, очевидный; widoczny.
Видно – видно; widać.
Видумати – выдумать; wymyślić.
Видумка – выдумка, затея; wymysł.
Вид – лице, образ; twarz, oblicze.
Визирати – высматривать; wyglądać.
Визволити – освободить, избавить; wybawić, wyzwolić.
Викохати – вырастить, воспитать с любовью; wychować w pieszczotach; wypielęgnować.
Вимовити – вымолвить, высказать; сделать выговор; выговорить в условии; przemówić; wypowiedzieć; wymówić; obwarunkować się.
Вимощений – вымощенный; brukowany.
Вино – вино; wino.
Випадок – происшествие, случай; wypadek.
Випестити – взлелеять, воспитать; wypieścić,wychować.
Випроважати – провожать; przeprowadzać.
Виряжатись – собираться, готовиться в дорогу; zbierać, gotować się w drogę.
Вирятовати – спасти; wyratować, ocalić.
Вислати – услать (устилать); usłać.
Високоверхий – высокий; wysoki, wzrosły.
Виходитись – вырасти, оправиться; wyrosnąć; poprawić się.
Вихопити – выхватить; wychwycić.
Вишеннє – вишенье, вишневые деревья; wiśnie.
Вишник – вишневый сад, вишневник; ogród wiśniowy.
Вишня – вишня; wiśnia.
Вишукати – выискать, отыскать; wyszukać, obszukać.
Вище – выше; wyzej.
Віда – известие; wiadomość.
Віддатись – выйти замуж; wyjść za męz.
Відчинити – отворить; odemknyć.
Від – от; od.
Віз – воз, телега; wóz wiećniaczy.
Віка – веки; powieki.
Вікно, віконце – окно, окошечко; okno, okienko.
Вік – век, жизнь, лета; wiek, życie.
Вільно – позволительно, можно, вольно; wolno.
Віно – приданое; wiano.
Вінок, віночок – венок, веночек; wianek, wianeczek.
Вінчати – венчать; dawać ślub.
Вінчатись – венчаться; brać ślub.
Він – он; on.
Віра – вера; wiara.
Віри няти, віри йме – верить, верит; wierzyć, wierzy.
Вістка – весть, известие; wieść, wiadomość.
Вісити – висеть; wisieć.
Вітати – приветствовать; witać.
Вітерець, вітрець – ветерок; wietrzyk.
Віти, віть – ветви, ветвь; gałęzie, gałąź.
Вклонитись – поклониться; pokłonić się.
Вкупі, вкупці – вместе; razem, wespół.
Владика – архиерей, владыка; biskup.
Власне – собственно, точно, именно; właśnie.
Вмивати – умывать; umywać.
Вміє, вміти – умеет, уметь; umie, umieć.
Вмирати – умирать; umierać.
Вмовляти – уговаривать; wmawiać.
Вовк – волк; wilk.
Вовча ступа – цыгник; roslina łycopus exaltatus.
Водити – водить, оттягивать дело, завлекать в обман; wodzić, zawodzić, uwodzić.
Вона – она; ona.
Воно – оно; опо.
Волошки – василек, синецветка; bławatek (centaurea cyanus).
Ворог – враг; wróg, nieprzyjaciel.
Ворогувати – враждовать; nie sprzyjać.
Ворота – ворота; brama.
Ворухнуться – пошевелиться; poruszyć się.
Впадає – следует, должно быть; wypada, powinno być.
Впинити – остановить, удержать; zatrzymać, powścigać.
Вповати – уповать, надеяться, полагаться на кого; spodziewać się, polegać.
Впоратись – покончить дело, занятия домашние, хозяйственные и т. п., отделаться по дому; skończyć zajęcie się gospodarskie.
Врадити – посоветовать, удалить препятствия; poradzić; usunąć przeszkody.
Вражий – вражеский, бесовский; nieprzyjacielski; djabelny.
Вродити – уродить (о хлебе и т. п.); urodzić (о zbożu і t. p.).
Все – все; wszystko.
Вселити – вселить, поселить; osadzić, wprowadzić.
Встояти – устоять, выдержать; wytrzymać, ustać.
Всякий – всякий, каждый; każdy, każden, wszelki.
Втихомирити – усмирить, успокоить; uspokoić, ukoić.
Втіха – утешение, увеселение, удовольствие; pociecha; radość.
Втішати – утешать, развеселять; pocieszać, rozweselać, zadawiać.
Втратити – утратить, потерять, израсходовать; stracić; wyekspensować.
Входити – входить; wchodzić.
Вхопити – схватить, ухватить; schwycić, uchwycić.
Вчити – учить, наставлять; uczyć, nauczać.
В гніву – в гневе, в ссоре; w gniewie, w wasni.
Вдень – днем; we dnie.
В завороті – по пути; ро drodze.
Вночі – ночью; nocą, w nocy.
Вподовж – в длину; wzdłuż.
Востаннє – в последний раз; ostatni raz.
Врозтич – врассыпную, в разные стороны; w różne strony.
Вряди-годи – редко (о времени); rzadko (о czasie).
В’янути – вянуть, увядать; więdnęć, usychać.
Г
Гава – ворона; wrona.
Гави ловить – ворон ловит; bąki strzelać, gawronie.
Гавкнути – залаять; zaszczekać.
Гадати – гадать, помышлять; myśleć.
Гадка – мысль, помышление; myśl.
Гай, гайок – роща, рощица; gaj, gaik.
Галонька – галочка; kaweczka.
Ганити – порицать; ganić.
Гаптовати – вышивать (золотом и т. п ); haftować.
Гаразд – как следует, вполне; хорошо, очень, много; jak powinno być, zupełnie; dobrze; bardzo, wiele.
Гарний – красивый, хороший; ładny, piękny.
Гарно – красиво, хорошо; ślicznie, pięknie.
Гаятись – мешкать, медлить; zostawać gdzieś długo.
Гвоздик – гвоздика; gwożdzik ogrodowy.
Геть – прочь; precz.
Геть-геть – далеко-далеко; daleko-daleko.
Гіллястий – ветвистый, развесистый; gałęzisty, rozłożysty.
Гіркий – горький; gorzki.
Гірш, гірше – хуже; gorzej.
Гість – гость; gość.
Гледіти, глядіти – смотреть; patrzyć.
Глечик, глечичок – гладышка, кувшинчик; dzbanek.
Глиб – глубь, глубина; głębina.
Глузд – рассудок, сознание; rozsądek, przytomność.
Глумливий – насмешливый, издевающийся; szydzący.
Глупа ніч – глухая ночь, полночь; głęboka noć, połnoć.
Глухий – глухой; głuchy.
Гнати – гнать; pędzić, gnać.
Говіркий – говорливый, говорун; gaduła, gadatliwy, wielomówny.
Говорити – говорить, разговаривать; mówić, rozmawiać.
Година, -нка – час, часок, погода; godzina, -nka; pogoda, czas.
Годити – угождать; dogadzać.
Годитись – рядиться, уславливаться; godzić się, umawiać się.
Годиться – следует; przystoi.
Годі – довольно, полно; dość, dosyć.
Годувати – кормить, воспитывать; karmić, wychowywać.
Годячи – угождая; dogadzająć.
Гоже – хорошо, прилично; ładnie, przyzwoicie.
Голий – голый, нагой, бедный; goły.
Голова, голівка, голівонька – голова, головка, головушка; głowa, głowka.
Голодати – терпеть голод; cierpiec głód.
Голос, голосок – голос, голосок; głos, głosek.
Голубий – голубой; blękitny.
Гомін – говор; gwar.
Гомоніти – говорить, разговаривать; gwarzyć, gawędzić.
Гонта – дубовые дощечки в форме изразцов, употребляемые для крыш; gonta.
Гордий, гордоватий – гордый, надменный; dumny, hardy, pyszny.
Гордувати – гордиться, презирать; być hardym, pogardzać.
Горе – горе; biada.
Горілка – водка; wódka, gorzałka.
Горіти – гореть; gorzeć, palić się.
Горниця – горенка, комната; pokoj.
Горнутись – льнуть к кому; tulić się do kogo.
Горобець – воробей; wróbel.
Горобина – рябина; jarzębina.
Горобиний горошок – из рода горошков; vicia angustifolia, rodzaj groszku.
Городок – городок; miasteczko.
Город – огород; ogród warzywny.
Горювати – горевать; byc w nieszczęściu, troszczyć się, biedzić się.
Господа – свой двор; gospoda.
Господарство – хозяйство; gospodarstwo.
Господарювати – хозяйничать, распоряжаться; rządzic gospodarstwem.
Господиня – госпожа, хозяйка дома; gospodyni, pani.
Господь – господь; pan bóg.
Гостинець – гостинец; prezent, podarunek.
Гострий – острий; ostry.
Готувати – приготовлять; przygotowywać.
Гратись – забавляться, играть; bawić się.
Гребля – гать, плотина; grobla.
Гречка – гречиха; gryka.
Грибочок – грибок; grzybek.
Гриць, Грицько – Григорий; Grzegorz.
Гримати – покрикивать на кого; gdyrać.
Грозьба – угроза, строгость; grożba, srogość.
Громада – мир, мирское общество; gromada, gmina.
Громадський – общественный; pospolity, do gminy należący, społeczeński.
Гроши – деньги; pieniądze.
Грюкати – стучать, греметь; grzmić, kołatać, stukać.
Губити – терять; tracić, gubić.
Гуде, густи – гудеть, гудет; huczy, huczyć.
Гудзик – пуговка; guziczek.
Гудити – порочить, неодобрять; ganić.
Гукати – звать громко, кричать (в лесу, в степи, на воздухе); wolać, krzyczeć.
Гулянки, гуляннячко – гулянье; zabawa, przechadzka.
Гуляти – гулять; bawić się; spacerować.
Гурба – толпа, гурьба; tłum.
Гурочок, гірочок – огурчик; ogórek.
Д
Да – да, и, -но – i, a; ale, lecz.
Давній – прежний, давний, старинный; dawny.
Дак… то – так… но; tedy, to… ale.
Далекость – даль; dal.
Далі – далее; potem.
Дарма, дармо, даром – напрасно, ничего, пускай; daremnie, nic to nie znaczy, niech sobie.
Даровати – простить, извинить; дарить; przebaczyć, darować.
Дати, давати – дать, давать; dać, dawać.
Двадцятка – гривенник (в Подолии и на Волыни); dwadzieścia groszy (na Podolu і Wołyniu), dwudziestówka.
Двері – дверь; drzwi.
Двірський – дворовый; dworowy.
Двір – двор; двор господский; dziedziniec; dwór.
Двоє – два, двое; dwa, dwoje.
Двойко, двоєчко – двое (умен., zdrobn.).
Двораки – дворовые люди; dworowe ludzie.
Дворище – двір (увелич., powiększ.).
Дворка – дворовая девушка; dworowa dziewczyna.
Де – где; gdzie.
Де-небудь – где-нибудь; gdziekolwiek.
Дерево – дерево; drzewo.
Десь – где-то; никак, чай; gdzieś, widać.
Джерготати – чирикать; świergotać.
Джерело – ключ, струя; źródło.
Дзвенячий – звенящий; dzwoniący.
Дзвіниця, дзвониця – колокольня; dzwonnica.
Дзвін – колокол; dzwon.
Дзвонок, дзвоники – колокольчик; dzwonek.
Дзвяк – звон, бряк; dźwięk.
Дзеркальце – зеркальце; lusterko.
Дзигарі – стенные часы; zegar.
Дивитись – смотреть; patrzeć.
Диво – чудо, диво, удивление; dziwo, dziwnie.
Дивовати – дивиться; dziwować się.
Дитина, дитинка, дитиночка – дитя, ребенок, ребеночек; dziecię, dziecko.
Дитя, дитятко, дитяточко – дитя, дитятко; dziecię, dzieciątko.
Дихати – дышать; oddychać.
Дівовання – девичество; panieństwo.
Дівовати – жить девическую пору жизни; żyć w panieństwie.
Дівочка – девочка; dziewczątko.
Дівча – девушка; dziewczę.
Дівчина – девица, девушка; dziewczyna.
Дід, дідусь – старик, дедушка; dziad, dziadek.
Діждати – дождаться; doczekać.
Дім (дому) – дом; dom.
Дітвора – дети, ребятишки; dziatwa, dzieci.
Діти – дети; девать; dzieci; podziać.
Дітись – деваться; podziać się.
Дітки, діточки – дитя (множ, число, уменш.; Liczba mnoga, zdrobn.).
Діятись – происходить; dziać się.
Дмухнути – дунуть; dmuchnać.
Дніпро – Днепр; Dniepr.
До – до, к, по, под; do.
Доба – пора; doba, pora.
Добре – хорошо; крепко, очень; dobrze, bardzo.
Добридень – здравствуйте, добрый день; dzień dobry.
Добрий – добрый, ласковый; хороший; dobry.
Добрити – хвалить, благословлять; chwalić, błogosławiać.
Добро – добро, благо, имущество; dobro; dobra.
Добродій – благодетель; милостивый государь; dobrodziej; pan dobrodziej.
Доброхіть – по доброй воле; добровольно; dobrowolnie.
Добрячий – добрейший; łagodny, dobry (st. najwyz.).
Довгий – длинный, долгий; długi.
Доводитись – приходиться (о родстве); godzić się (pokrewień).
Доводиться – случается, приходится; zdarza się, bywa.
Доволі – достаточно, вдоволь; dosyć, dostatecznie.
Догледіти – присмотреть; dopilnować.
Догодне – хорошенько, удовлетворительно; dogodnie.
Догождати, догодити – угождать, угодить; dogadzać, dogodzić.
Додому – домой; do domu.
Дождати – дождаться; doczekać.
Држидати – ожидать; czekać, oczekiwać.
Доказати – договорить; доказать; dokonczyć (mowę); dowieść.
Докоряти – укорять; wyrzucać (со komu).
До ладу – хорошо, как следует; dobrze, jak się należy.
Долинка – небольшая долина; dolinka.
Долоня – ладонь; dłoń.
Доля – судьба, рок, доля; przeznaczenie, dola.
Домовина – гроб; trumna.
Домочок – дім (ум., zdr.).
Допікати – наскучать, донимать; dopiekać, naprzykrzać się.
Доплестися – дотащиться; dowleć się.
Доразу – сразу; odrazu.
Дорікати – корить, упрекать; naganiać, wyrzucać (со komu).
Дорости – возрасти, вырасти; dorosnąć, wzrość.
Досі – доселе, до сих пор, по сю пору, о сю пору; dotychczas, dotąd.
До сонця – до рассвета; przedświtem.
Достаток – довольство, изобилие; dostatek.
Досхочу – вволю; do zadosycuczynienia, do woli.
Дохожати – ходить за кем, прислуживать; приближаться; dozorować; zbliżać się.
Дочка, доня – дочь, дочечка; córka, córeczka.
Дощенту – до основания, с корнем, вполне, совершенно, решительно; doszczętu, z korzeniem, zupelnie.
Дперти, одперти – оттолкнуть; отпереть; odepchnąć; odemknąć.
Дрібний – маленький, мелкий; частый; drobny; rzęsisty.
Дріжджі, дріжчі – дрожжи; drożdże.
Другий – другой, иной; второй; drugi, inny, inszy.
Дряпати – царапать; drapać.
Дуб – дуб; dąb.
Дуже – очень, крепко; bardzo, silnie.
Дужий – сильный; silny.
Думати – думать; предполагать, хотеть; myśleć; zamierzać, zamyslać.
Думка – мысль, размышление; предположение, желание; myśl, dumanie; zamysl, chęć.
Дуплинатий – дуплистый; wypróchniały.
Дурити – обманывать, надувать; oszukiwać.
Дуріти – сходить с ума, шалеть, дурачиться; szaleć.
Дурно – напрасно, даром, попусту; daremnie.
Душіти – нести сильным запахом; wydawać silny zapach.
Душогубець – душегубец, убийца; zloczyńca, zbójca.
Дякувати, дяковати – благодарить; dziękować.
Дяк – дьячек; kościelny.
Є
Єдиначка – одна (единственная) дочь; jedynaczka.
Єдиний – единый, единственный; jedyny.
Єдин – один; jeden.
Єднати – соглашать; jednać.
Ж
Жадати – желать, гореть желанием, жаждать; pragnąć.
Жалібний – жалобный; żalośny.
Жалко – жаль, жалко; żal, szkoda.
Жалковати – жалеть, раскаиваться; сетовать; żałować.
Жалувати – ласкать, жалеть; скупиться; piescić; żalować,
Жаль – досада, горесть; zgryzota, zmartwienie,
Жаркий – горячий, жаркий; gorący.
Жарти – шутки; żarty.
Жартовливий – шутливый; żartobliwy.
Жар – раскаленные угли; żar, węgle rozżarzone.
Жахатись – пугаться, ужасаться; przestraszać się.
Жах – ужас, испуг; strach, przestrach.
Ждати – ждать; czekać.
Жене, гнати – гонит, гнать; pędzi, pędzić.
Жених – жених; narzeczony.
Живокіст – крас, сальный корень; ostróżka polna (symphytum officinale).
Жити – жить; żyć, mieszkać.
Жито – рожь; żyto.
Життє, життя – жизнь, житье; życie, sposób życia.
Жінка – супруга, женщина; żona, kobieta.
Жонки – жінка (мн. ч., L. mm.).
Журавель – журавль; żóraw.
Журавина – клюква; żórawina.
Журба – горесть, грусть; żal, smutek.
Журити – печалить; smucić.
Журитись – горевать, грустить; troszczyć się, trapić się, biedzić się, smucić się.
З
Забагатіти – разбогатеть; zbоgасіć się.
Забаритись – опоздать, замешкаться; zatrzymać się, spóźnić się.
Забурчати – зашуметь (о воде), поднять шум, ропот; zaszumieć.
Забряжчати – зазвенеть; zabrzęczyć, zabrzmieć.
Завіт – завет, завещание; nakaz, testament.
Завіщо – за что; za со.
Загадати – приказать; rozkazać (со robić).
Загарбати – загресть, заграбастать, потащить; schwycić, powleć.
Загинути – погибнуть; zginąć.
Загорювати – с трудом заработать; w pocie czoła zapracować.
Загримихтіти – загреметь; zagrzmieć.
Загримати – забить, затукать; zagłuszyć, przytłumić.
Задзюрчати – зажурчать (о ручье); zabrzęczeć (о strumyku).
Задивитись – засмотреться; zapatrzyć się.
Задумати – задумать, затеять; zamyślić.
Зазнати – испытать, узнать; помнить; doswiadczyć; pamiętać.
Заїжджий – приезжий; przyjezdny.
Займати – затрагивать; zaczepiać.
Закручуватись – сворачиваться, свертаться; zakręcać się.
Залюбки – охотно, с удовольствием; z chęcią, chętnie.
Замигтіти – замелькать; zamigotać się.
Заміжжя – замужество; zamęźcie.
Занапастити – погубить, испортить; zgubić, zepsuć.
Занедбати – оставить без внимания, бросить на произвол судьбы, пренебречь; zaniedbać, zaniechać.
Занедужати – занемочь; zachorować.
Занепасти – упасть в здоровьи; zapaść na siłach.
Запам’ятати – удержать в памяти; zatwierdzić w pamięci.
Запаска – род юбки, передника; rodzaj spódnicy, fartucha.
Запропастити – занапастити.
Заразом – вместе, разом, вдруг; zarazem.
Зараз – тотчас, сию минуту; zaraz, w ten moment.
Зарані – рано с утра; z rana, raniutko.
Заробітки – заработки; zarobek.
Заробляти – зарабатывать; zarabiać.
Засватаний – просватанный; swatać (wyswatany).
Засинати – засыпать; zasypiać.
Заслабти – заболеть; zachorować.
Засмутити – опечалить; zasmucić.
Засунутись – залезть, скрыться; zaleźć, skryć się.
Застукати – захватить врасплох, попасть на чью-нибудь проделку; zejść kogoś nagle.
Затуляти – закрывать, затыкать, заслонять; zakrywać, zatykać, zasłaniać.
Заходити – пытаться; pokuszać się.
Защіпка – щеколда, защелка; klamka, haczyk.
Зірка, зірки – барская спесь, кукушкино мыло; roślina łychnis chalcedonica.
Зірка, зіронька – звезда, звездочка; gwiazda, -zdka.
Зітхнути – вздохнуть; westchnąć.
Зламувати – ломать; załamywać.
Зледащіти – разлениться, распуститься; zleniwieć, rozwydrzeć.
Злити (зілляти) – облить; oblać.
Злотий – пятиалтынный; złoty.
Злічити – сосчитать, счесть; zrachować, policzyć.
Злякатись – испугаться; zlęknąć się.
Змагатись – не уступать, спорить, тянуться; sprzeczać się.
Змигнути – мигнуть; mignąć.
Зміцняти – укреплять; wzmacniać.
Змовини – сговор; umowa przed zaręczynami, zmówiny.
Змовляти – сговаривать (о свадьбе); robic umowę przed zaręczynami.
Змогти – быть в силах, мочь; być w stanie, módz.
Знати – знать; wiedzieć.
Знатимуть – знати (буд. вр., cz. przysz.).
Знахар – знахарь; leczęcy ziołami і tajemnymi środkami.
Зневажати – лишать уважения, унижать; znieważać.
Зникти – исчезнуть; zniknąć.
Знімати, зняти – снимать, снять; поднимать, -нять; zdejmować, zdjąć.
Знов, знову – опять, снова; znowu, powtórnie.
Зодягати – одевать; odziewać, ubierać.
Зозуля – кукушка; kukułka.
Зорешлива ніч – звездная ночь; noc gwiazdzista.
Зорі – звезды; gwiazdy.
Зоря – заря; звезда; zorza; gwiazda.
Зоставатись, зістатись – оставаться, остаться; zostawać się, zostać.
Зрадіти – обрадоваться; ucieszyć się.
Зробити – сделать; zrobić.
Зрозуміти – понять, уразуметь; zrozumieć, pojąć.
Зряжати – снаряжать; przygotowywać.
Змалку – с детства, с младенчества; od lat dziecinnych.
Зненазнімка – невзначай, вдруг, неожиданно; nagle.
Зроду – от роду; od urodzenia.
Зроду-віку не… – никогда не…; nigdy nie…
Зубожіти – обеднеть, обнищать; zubozeć, zbiednieć.
Збігтися – сбежаться; zbiedz się.
Збирати – собирать; zbierać.
Збудовати – построить; zbudować.
Звести – поднять; podnieść, podjąć.
Звестися – встать; разориться; wstać; zniszczeć.
Звиватись – вертеться, хлопотать (о хлопотливых хозяйках); uwijać się, krzątać się.
Звикли, звикнути – привыкли, -кнуть; przywykli, -knąć.
Звичайний – обыкновенный, приличный; zwyczajny, przyzwoity.
Звичайно – обыкновенно; прилично, вежливо; zwyczajnie, zwykle; przyzwoicie, grzecznie.
Звівся – звестися (пр. вр., cz. przesz.).
Звіковати – ізвіковати.
Звісно – известно; wiadomo.
Звістка – известие; wiadomość.
Звітки, -дки – откуда; skąd.
Звітти, -дти – оттуда; stąd.
Зворухнутись – тронуться, двинуться, пошевелиться; ruszyć się z miejsca.
Зв’ялити – измучить; znużyć.
Згадувати – вспоминать; wspominać, przypominać.
Зганити – неодобрить; zganić.
Зглянутись – сжалиться, опомниться; zlitować się, opamiętać się.
Згір’є – покатость; wzgórze.
Згодитись – согласиться, договориться; zgodzić się, umówić się.
Здається – кажется; zdaje się.
Здалека, здалік – издали; zdaleka.
Здобути – получить, добыть; dostać, zdobyć.
Здригнутись – вздрогнуть; zadrżeć, wstrząsnęć się.
Здужати – быть здоровым; być przy dobrem zdrowiu.
Здумати – вспомнить; вообразить; wspomnieć; wyobrazić.
Зелена неділя – сошествие св. духа; zielone swiątki.
Зелепочок – почка, завязь; zawiązek, pązek.
Земляк – земляк; ziomek, rodak.
Зирнути – взглянуть; spójrzeć.
Зійде – сходити (ізіходити); (буд. вр., cz. przysz.).
Зіллє – злити (зілляти); (буд. вр., cz. przysz.).
Зілля, зіллє – трава; травы; trawa; ziele, ziólka.
І
Іде – идет; idzie.
Ізвіковати (вік) – провесть всю жизнь; całe życie przepędzić.
Ізглянутись – зглянутись.
Ізнітиться – съежиться, принять униженный вид; zmniejszyć się, uniżyć się, spłaszczyć sie.
Ізов’янути – увянуть; zwiędnąć.
Ік – к.
Імла – мгла; mgła.
Інший – иной, другой; inny, inszy.
Іржа – ржавчина; rdza.
Істота – существо, природа; istota, przyrodzenie.
Іще – ще.
Й – и.
Йде – іде.
Йме – няти (наст. вр., cz. teraźn.).
Йти, іти – идти; iść.
Ївга – Евгения; Eugenia.
Їде – їхати (наст. вр., cz. teraźn.).
Її – вона (род. и вин., przyp. 2 і 4).
Їздець – ездок, путешественник; jeżdzieć, podróżny.
Їсти – есть; jeść, jadać; gryść.
Їхати – ехать; jechać.
К
Каганець – род плошки с тонким фитилем; rodzaj glinianej lampy.
Каже – казати (н[іаст.] вр., cz. ter.).
Казати – говорить; велеть; mówić; kazać.
Калитка – кожанный кошелек; sakiewka.
Капати – капать; kapać.
Капле – капати (наст. вр., cz. ter.).
Карбованець – рубль серебром; rubel srebrem.
Карность – кара; kara.
Кароокий – с карими глазами; о piwnych oczach.
Картати – бранить; łajać.
Кат – палач; kat.
Качан – капустная кочерыжка; kaczan.
Каятись – каяться, раскаиваться; kajać się, załować, pokutować.
Кварта – мера жидкостей, 1/8 часть ведра; kwarta.
Квіточка – цветочек; kwiatek.
Кетяг – кисть (ягод); grono.
Кидатись – бросаться; rzucać się.
Киянський – киевский; kijowski.
Кілочок – колочек; kołek.
Кілько, кільки – несколько; сколько; cokolwiek, nieco; kilka, ile.
Кімната – комната; гостинная; pokoj; pokoj bawialny.
Клопотатись – хлопотать, беспокоиться; klopocić się.
Клуботатись – клубиться; катиться клубком; klębić się; kulić się.
Клуночок – кулечек; tłómok.
Ключар – ключник; szafarz.
Коваль – кузнец; kowal.
Кожен – каждый, всякий; każdy.
Кожух – тулуп; kozuch.
Коїтись – совершаться, твориться (о дурном); dziać się (cóś zlego).
Коли – когда, если, kiedy, gdy.
Колиска – люлька; kolebka.
Колодязь – колодец; studnia.
Колоситься – колоситься; wypływac w kłosy.
Колупати – долбить; dłubać.
Комашня – муравейник; насекомые; mrówki; insekty.
Комора – кладовая, амбар, клеть; śpiżarnia, skład.
Копа – 50 к., в исчислении других предметов 60; kopa – 50 kop.
Копитник – подорешник, земляной ладон; roślina asarum europaeum.
Копошитись – копошиться; ryć się, gmerać się.
Король – король; król.
Коромисел – коромысло; nosidła.
Коритись – покоряться; korzyć się.
Кохати – любить; kochać.
Крамар – лавочник; также разносчик красного товара; kramarz.
Крамниця – лавка с красным товаром; sklep z kramarszczyzną.
Краще – лучше; lepiej.
Кращий – красивейший, лучший; ładniejszy, łepszy.
Крейда – мел; kreda.
Крепак – крепостник [нужно – крепостной]; poddany.
Кривдити – обижать; krzywdzić.
Крий боже – сохрани бог; uchowaj Boże.
Криниця – ключевой колодезь; studnia kryniczna.
Крити – прятать; сохранять, покрывать, заступать; chować, kryć; pokrywać, zastępować.
Кропива – крапива; pokrzywa.
Кружляти – кружиться; реять в воздухе кругами; krążyć.
Круча – высокий, обрывистый берег, береговая скала; brzeg urwisty.
Куняти – дремать; drzymać.
Курява – пыль; kurz, pył.
Кут, куток – угол, уголок; kąt, kątek, węgiel, róg.
Кучерявий – кудрявый; kędzierzawy.
Кущ – куст; krzak.
К – к; do.
Л
Лава – скамья; ławka.
Лавка – скамейка; ławeczka.
Лавочка – лавка (ум., zdr.).
Ладити – приготовлять, прилаживать; gotować, sporządzać.
Ладнати – ладити.
Лад – порядок; porządek.
Ласкаво – ласково, обходительно; uprzejmie, łaskawie.
Ластівка – ласточка; jaskułka.
Ледві – едва; ledwie, zaledwie.
Липина – липовое дерево; белая кожица на липе под корой; lipowe drzewo; biała skóra pod korą na lipie.
Лист – лист, письмо; liść; list, pismo.
Лихий – злобный, злой; złośliwy, zły.
Лихо – горе, беда, несчастье; biada, nieszczęście, licho.
Лишень – ка; no.
Лотоки – шлюз у мельницы; szluz przy młynie.
Лоша, -тко – жеребенок; zrzebię.
Луна – эхо, отголосок; echo.
Лунає – отдается эхо; oddaje echo.
Луснути – треснуть, лопнуть; pęknąć.
Лучче – лучше; lepiej.
Любенько – спокойно, без ссоры, согласно, хорошо; spokojnie, zgodnie, bez kłótni, mile.
Любячий – любящий; kochający.
Людина – человек; człowiek.
Люлька – трубка; fajka.
Лютовати – злиться, сердиться, выходить из себя; złościć się, nieposiadać z gniewu.
Лягти – лечь; połozyć się.
Ляховка – полька; polka.
Любити – любить; kochać, lubić.
Любка – милая; miła.
М
Мабуть – видно, вероятно, должно быть; jak widać, zapewne.
Мабіть – мабуть.
Мав, мати, матиму – имел, иметь, буду иметь; miał, mieć, będę miał.
Магайбі – бог в помощь; boże dopomóż.
Маківник – маковий коржик с медом; makówka miodowa.
Марніти – увядать (о челов.); usychać, więdnąć.
Марно – без пользы, без следа, глубоко напрасно; marnie.
Мати, матері – мать, матери; matka, -tki.
Матінка – маменька; mama.
Маятись – маяться (по свету); wałęsać się (наст. вр., cz. teraźn.).
Мережані (ярма) – с резными украшениями; rzeźbione.
Мерлий – мертвый; umarły.
Мерти – умирать; umierać.
Метатись – метаться; rzucać się.
Мерця – мрець (род. п., prz. 2).
Метнутись – броситься; porwać się.
Мечуться – метатись (наст. вр., cz. ter.).
Мигатись – мелькать, мерещиться – живо представляться; migotać się; żywo przed oczyma stawać.
Між – между, меж; między.
Міський – городской; miejski.
Місто – город, рынок; место; miasto, rynek; miejsce.
Місце – место; miejsce.
Місяць – луна, месяц; księżyć, miesiąć.
Місячно – помесячно; miesięcznie.
Міцний – крепкий, мощный; mocny; silny.
Мова – молвь, речь; язык; mowa; język.
Мовчки – молча; milcząć.
Мов – будто; powiedziałbyś, jakby.
Могила – могила, курган; mogila, kurchan, kopieć.
Могущий – сильный, мощный; silny.
Молода – невеста; новобрачная; narzeczona, panna młoda.
Молодиця – молодая замужняя женщина; mężatka mloda.
Молодь, молодеча – молодежь; młodzież, młodż.
Моторний – видный; ловкий; живой; kształtny; zgrabny; żwawy.
Мрець – мертвец; umarły.
Мугирь – мужик (презрительно), неотеса, деревенщина; cham, drab.
Мурований – строенный из кирпича или камня; murowany.
Муштровий – боевой, фрунтовый; szeregowy, frontowy.
Н
Навертати – редко появляться; nawiedzać (dom).
Навіжений – сумасбродный; wariat, szalony.
Навпослі – после, впоследствии; potem.
Навстріч – навстречу; naspotkanie.
Нагальний – внезапный, бурный, разрушительный; nagły, raptowny, gwałtowny.
Наганяти – доганять; dopędzać.
Нагодитись – кстати случиться; przytrafić się.
Наготовати – наготовить; nagotować.
На добридень дати – поздороваться; oddac dzień dobry.
Надро – лоно, недро; пазуха; łono; zanadrze.
Назирком – не выпуская из виду; nie spuszczając z oka.
На зорю не займалося – не рассветало; na brzask nie zabierało się.
Назустріч – навстріч.
Наймичка – служанка; slużąca.
Найшлась дитинка – родилось дитя; dziecię urodziło się.
Налаяти – обругать; wyłajać, zfukać.
Накинутись – напасть, накинуться; rzucić się na kogoś, przyczepić się.
Налякати – напугать; nastraszyć.
Намет – намет; namiot.
Намисто – монисто, ожерелье; naszyjek, kanak.
Намітка – длинный кусок простой кисейной материи, которым женщины покрывают головы; szalik u kobiet na głowie z grubego muślinu.
Напоумляти – вразумлять, научать; objaśniać, wyjaśniać.
Напречудо – на удивление; nad podziw.
Нараяти – присоветовать; poradzić.
Наруга – обида, поругание; насилие; krzywda, pośmiewisko; gwałt.
Натрапити – попасть на след; wpaść na trop.
Наче – как будто, словно; jakby, jak gdyby.
Небожата – племянники и племянницы; бедняжки; bratanek, -nka, siostrzeniec, -nica; niebogie.
Невеличкий – небольшой; niewielki.
Невістка – невестка; bratowa.
Невмисне – неумышленно, нечаянно; nie chcąć.
Невроку – не сглазить бы; abym nie zuroczył.
Невсипущий – неусыпный; nieuśpiony.
Невірний – злой, жестокий; okrutny.
Недуга – болезнь, недуг; slabość.
Недужий – больной; słaby, cierpiący.
Нежурбливий – беззаботный; nietroszczący się о nic.
Незвичайний – неприличный; nieprzyzwoity.
Нездужати – быть больным, хворать; chorować.
Незрячий – слепой; niewidzący.
Неначе – наче.
Ненька – матушка; mama.
Необачний – безрассудный; nierozsądny, nierozmyślny, niebaczny.
Непомилешно – безошибочно; nieomylnie.
Нерухомий – неподвижный; nieruchomy.
Несподівано – неожиданно; нежданно; niespodzianie.
Нести – нести; nieść, prowadzić.
Низ – низ, удолье; padoł, nizina.
Нити – ныть, изнывать; tęsknić.
Нишком – втихомолку; ро cichu.
Ніби – будто; jakby, niby.
Нівроку – невроку.
Нікчемний – никуда негодный; nikczemny.
Нудьга – скука, тоска; nuda, tęsknota.
Нятись – браться (за что); brać się (do czego).
Няти віри – верить; wierzyć.
О
Обачний – рассудительный; rozsądny, baczny.
Обділити – наделить, поделить (между всеми); podzielić.
Обідити – обидеть, оскорбить; skrzywdzić, znieważyć.
Обійме – обняти (будущ. вр., cz. przysz.).
Обладувати – владеть, обладать; władać, rządzić.
Обминати – обходить; omijać.
Обличчя – лицо; twarz.
Обмовляти – злословить, чернить; obmawiać.
Обносити – обмовляти.
Обняти – обнять; ogarnąć, objąć.
Обхопити – охватить; обнять, схватить в объятия; schwyсіć.
Огріти – ударить; uderzyć, skropić.
Огрядний – полный, толстый; pełny, pełnego ciała.
Одбути – отбыть; odbyć.
Одвічати – отвечать; odpowiadać.
Оддалеки – издали; zdaleka.
Оддатися – выйти замуж; wyjść za mąż.
Одинокий – одинокий; samotny.
Одказ – ответ; odpowiedż.
Одмагати – оттягивать, отнимать; odbierać.
Одмовлятись – отговариваться; odmawiać się.
Одмовляти – отвечать; отбивать, отговаривать; odpowiadać; odmawiać.
Одповістити – рассказать; opowiedzieć.
Одпочити – отдохнуть; odpocząć.
Одправляти – посылать, отправлять; odbywać.
Одправа – богослужение; nabożeństwo.
Одрізнятись – отделяться; odlączać się.
Одружитись – вступить в брак, жениться; zaslubić się.
Одужати – выздороветь; wyzdrowieć.
Одцуратись – отречься, отказаться; wyrzeć się.
Од – від.
Околиця – окрестность; okolica.
Оксамит – бархат; aksamit.
Оповістити – рассказать» объявить; opowiedzieć.
Оповіщати – рассказывать, объявлять; opowiadać, ogłaszać.
Оскірятись – усмехаться презрительно; uśmiechać się pogardliwie.
Останок – остаток; ostatek.
Останній – последний; ostatni.
Ось – вот; oto.
Отсе – оце.
Опахнути – обвеять; owionąć.
Оповідання – рассказ; opowiadanie.
Отара – стадо (овец, коз); stado (owieć, kóz).
Оце – вот, вот это; oto.
Очерет – тростник, камыш; trzeina.
Очіпок – круглая шапочка, которую женщины носят под. платком; rodzaj kapturka, który kobiety noszą pod chustką.
Ошарпаний – оборванный; oddarty, obszarpany.
Ошпарений – опаренный, горячей водой облитый; ораrzony.
П
Панич, барчук – холостой барин; panicz; kawaler.
Паніматка – мать (почтит.), госпожа, попадья; marna (grz.)., pani, małżonka kapłana.
Панщина – барщина; panszczyzna.
Панькатись – ухаживать, возиться; karessować się (z kim).
Панський – господский, помещичий; pański, obywatelski.
Папір – бумага; papier.
Папороть – папоротник; paproć.
Паробок, парубок – парень; parobek.
Паровиця – пара волов, чумацкий воз с волами; para wołów, wóz czumacki о dwóch wołach.
Паростки – ростки, поросль; rostki.
Пахарський – земледельческий; rolniczy.
Пахучий – душистый, ароматный; pachnący, wonny.
Пекучий – жгучий, жаркий; palący.
Первістка – перворожденная; (córka) pierworodna.
Перекупка – торговка; przekupka.
Переморгуватись – перемигиваться; mrugać się wespół.
Переняти – остановить, забежав спереди; zabiedz komu drogę.
Переставитись – перейти в другой мир; przenieść się do wieczności.
Перетерпіти – перетерпеть, перенести; wycierpieć, przenieść.
Перехилитись – перевеситься; przegiąć się.
Перехожий – прохожий; przechodzień.
Перехрестити – перекрестить; przeżegnać.
Перстник – перстень, кольцо (ум.); pierścionek, obrączka.
Перше – прежде; wpierw, przed tem.
Печаловитий – печальный, удрученный печалью; smutny, pogrążony w smutku.
Пещений – лелеянный, неженка; pieszczony, wychuchany.
Пикатий – толсторожий, широколицый; pękaty.
Пильно – пристально, старательно; pilnie, troskliwie.
Пильнувати – стараться, стеречь; pilnować, usiłować.
Питима – родная (о матери); rodzona (о matce).
Пихкати – курить (трубку); pykać (fajkę).
Півверстві – полверсты; pół wersty.
Півень – петух; kogut, kur.
Підвести – поднять, помочь подняться; надуть, обмануть, подвести; podnieść, pomódz wstać; oszukać, namówić.
Підданий – крепостной; poddany.
Піджидати – поджидать; oczekiwać.
Підождати – подождать; zaczekać.
Пісочаний – песчаный; piasczysty.
Плаття – платье; odzienie, suknia.
Плахта – шелковая или шерстяная яркоцветная юбка (национ. празд. одежда); jedwabna albo wełniana jasnokolorowa spódnica (narodowa swiąteczna suknia).
Плескати – в ладоши бить; толковать; klaskać; gadać.
Плім’я – племя; plemię.
Плохий – смирный; тихий; cichy, spokojny.
Побачити – увидеть; zobaczyć.
Побачитись – повидаться, увидеться; zobaczyć się.
Побиватись – бедствовать; biedzić się.
Побратися – сочетаться браком; zaślubić się.
Повиливати – повылить; powylewać.
Повістити – повестить; opowiedzieć.
Повіятись – уйти, уехать (презр.); wynieść się.
Повновидий – полнолицый; okrąglej, pelnej twarzy.
Погляд – взгляд; wejrzenie.
Поглянути – взглянуть, поглядеть; spojrzeć.
Погодитись – согласиться, условиться, помириться; zgodzić się, pogodzić się.
Подароватись – простить друг другу; przebaczyć wspólne iny.
Подвір’я – двор, подворье; dziedzinieć, podwórzeć.
Подивитись – посмотреть, взглянуть; spojrzeć.
Подія – случай, происшествие; порча (колд.); zdarzenie, wypadek; czyn (czarodz.).
(Подобаріч) не подобаріч – неуместно, неприлично; nieprzyzwoicie, nie w miejscu.
Подружка – подруга; przyjaciólka.
Подружжя – супруги друг для друга; małżonek, -nka, przyjaciele.
Подяковати – поблагодарить; podziękować.
Пожаліти – пожалеть; pożałować.
Пожалувати – пожалеть, поласкать; pożałować, popieścić.
Пожартувати – пошутить; pożartować.
Поживання – польза, житье; użytek, byt.
Позичити – занять, дать взаймы; pożyczyć.
Покволом – неспеша; powoli, pomału.
Покинути – оставить, бросить; zostawić, porzucić.
Покій – комната; pokój.
Покійник – покойник; nieboszczyk.
Покірливость – покорность, смирение; pokora, poddanie się.
Покликати – позвать; zawołać.
Полегшати – облегчиться; ulżyć,
Половий – светло-буланый; jasnobułany.
Половіти – желтеть, желтеться; wpadac w bladożółty kolor.
Полудновати – полдничать, есть полдник; jeść podwieczorek.
По любості – по любви; z miłości.
Помагач – помощник; pomocnik.
Помандровати – уйти, убежать; ucieć, zbiedz, powałęsać się.
Помість – будто, словно; jakby.
Помістя – место, служба; obowiązek, slużba.
Помітити – заметить; zauważyć.
Поміч – помощь; pomoć.
Помилешно – ошибочно; mylnie.
Помолодшати – помолодеть; odmłodnieć.
Понурий – унылый, угрюмый; posępny, ponury.
Понурити – опустить, склонить (голову); uchylic (glowę).
Понятися – вступить в брак; zaślubić się.
Попівна – дочь священника; córka popa.
Попрощатись – проститься; pozżgnać się.
Попуст (божий) – попущение (божье); dopuszczenie (boże).
Порадити – посоветовать, научить; утешить; poradzić; ukoić.
Поратись – отделываться по дому, хозяйничать в избе и около избы, заниматься стряпней; krzątać się około gospodarstwa domowego.
Порватись – броситься, рискнуть; porwać się, targnyć się (na cóś).
Поріг – порог; próg.
Поруч – рядом, около, рука об руку; rzędem, obok.
Посаг – приданное; posąg.
Посваритись – поссориться, побраниться; погрозить; роkłócić się, pogniewać się; pogrozić.
Посумовати – потосковать; petęsknić (po kim).
(Потала), на поталу – в добычу, на позор и гибель; na łup, па pastwę.
Потіха – развлечение, удовольствие; rostargnienie, pociecha.
Потовпитись – протиснуться; przecisnąć się, przebić się.
Потовпляться – потовпитись (буд. 3 л. множ., cz. przysz. 3 os. 1. т.).
Потомлені – утомленные, ослабевшие, упавшие (веки); zapadłe (powieki).
Потроху – понемногу, мало-помалу; potrosze, zwolna.
Потрощені (човни) – изломанные, разбитые в щепки (челны); pobite, potrzaskane (łodzie).
Потурати – поблажать, мирволить; pobłazać.
Похиріти – похворать, поболеть; przecierpieć; pochyrlać.
Похитати – покачать; potrzęsać, pokiwac (głową).
Поховати – похоронить; припрятать; zagrześć; sprzątnąć.
Походити – походить, быть похожим; podobnym byc do kogo.
Поцінно – за сходную цену; za umiarkowaną cenę.
Почать – начать; zacząć, rozpocząć.
Пошановати – почтить, угостить; uszanować, uczcić, poczęstować.
Правити – отправлять богослужение, требовать, взыскивать, на своем стоять, все тоже толковать; odprawiac nabożenstwo, pozyskać, prawic swoje.
Працьовати – трудиться; pracować.
Престол – престол; ołtarz.
Привіджатись – представляться, видеться, грезиться; przedstawiać się w umyśle.
Привіт – привет; przywitanie.
Пригадатись – вспомниться, припомниться; przyjść na pamięć.
Пригнатись – прибежать, прискакать; przypędzić się.
Приголубити – приголубить; popieścić.
Пригорнути – обнять; uścisnąć.
Придбати – приобресть, заработать; nabyć.
Прикипіти до місця – остаться неподвижным на месте; zostać wrytym, przykutym do miejsca.
Прикрастись – подкрасться, близко подойти незамеченным; podkraść się.
Примічати – замечать, примечать, обращать внимание; uważać.
Примхи – капризы, выдумки, фантазии; kaprysy, fochy.
Припинитись – остановиться; zatrzymać się.
(При собі) не при собі – сам не свой; zdetenowany.
Пристаркуватий – пожилой, в летах; podstarzały, podtatusiały.
Притомитись – приустать, поустать; sfatygować się.
Прицінятись – торговаться, узнавать цену, прицениваться; targować się, wywiadywać się о ceng.
Проважати – провожать; przeprowadzać.
Проміж – между; pomiędzy.
Проміння – лучи; promienie.
Промовити – сказать, промолвить; przemówić.
Просто – прямо, против; wprost, prosto, naprzeciw.
Протурити – прогнать, загнать; popędzić, przepędzić.
Прохати – просить; prosić.
Прочане – богомольцы; pielgrzymi і pielgrzymki.
(Проща), на прощу – к святым местам на богомолье; pielgrzymka, па pielgrzymkę.
Пручатись – барахтаться, не поддаваться; posować się, wywiązać się.
Прясти – прясть; prząść.
Пташенята – пташки; ptaszęta.
Пустовати – шалеть; swawolić.
Пучка – палец; paleć.
Пуща – большой дремучий лес; puszcza, las.
Р
Рада – совет, совещание; вече, мирская сходка; rada, porada, schadzka (włościan).
Радий – рад; kontent.
Раденький – радий (ум., zdr.).
Радити (кого) – советовать (кому); radzić.
Радитись – советоваться; radzić się.
Радіти – радоваться; cieszyć się.
Рано, раненько – рано, с утра, утречком; rano, raniutko, porankiem.
Раяти – радити.
Регіт – громкий смех, хохот; głośne smiechy.
Реготатись – хохотать; śmiać się głośno.
Речі – речи, слова, разговор, толк; mowa, słowa, rozmowa, pogadanie.
Рибалка – рыбак; rybak.
Ринути – хлынуть; buchnąć.
Рипіти – скрипеть; skrzypieć.
Рівно – равно, одинаково; jednakowo, równie, a także.
Рідко – редко; rzadko.
Рід – род, поколение, родственники; pokolenie, ród, krewni.
Рідний – родной, свой; pokrewny, rodzony.
Різнитись – отделяться; rozdzielać się,
Рік – год; rok.
Річка – речка, река; rzeczka, rzeka.
Річ – речь, дело, вещь; rozmowa, sprawa, rzecz.
Робити – делать, работать; robić.
Роботящий – трудолюбивый; pracowity.
Родич – родственник; krewny.
Рожа – роза, розовый куст; róża, krzak różany.
Рожевий – розовый; różowy.
Розбігтись – разбежаться, рассеяться; rosproszyć się.
Розбрестись – разойтись по разным направлениям; rozejść się.
Розважати – развлекать, рассеивать, утешать; rozweselać.
Розважити – развлечь; rozweselić.
Роздуматись – переменить намерение, раздумать; rozmyślić.
Розживатись – разживаться, богатеть; wzbogacać się.
Розімчати – разнести; rozwłuczyć, roznieść.
Розлютоватись – впасть в бешенство, разозлиться; wpaść w passję, rozzlościć się.
Рознедужатись – разболеться, расхвораться; wpaść w chorobę.
Розраювати – отговаривать, отсоветывать; odradzać.
Розраяти – отсоветовать; odradzić.
Розуміти – понимать; rozumieć.
Росада – рассада; rozsada.
Розкіш – роскошь, собств. и иноск.; obfitość, roskosz.
Розкоші – розкіш (им. и вин. мн. ч., prz. 1 і 4 L. mn.).
Розпитатись – расспросить; rozpytać się, wywiedzieć się.
Розповідати – рассказывать; opowiadać.
Розпукуватись – развиваться (о деревьях), развертываться (о листьях); rozpękać się, rozwijać się.
Розхристаний – распахнутый (о рубахе); rozpięty (о koszuli).
Рундук – крыльцо со ступеньками; ganek, krużganek.
Руса (коса) – русая (коса); (kosa) ruda, rusowata.
Рута – ruta graveolens.
Рух – движение, волнение; ruch, poruszenie ogólne.
Руччий – ловкий, проворный, оборотливый; zwinny, rączy.
Руччіший – руччий (срав. ст., st. wyzszy).
Рушати – тронуться в дорогу; ruszyć w drogę.
Рушник – полотенце, утиральник, с обрядовым значеним при свадьбах; ręcznik; ręcznik należący do pewnego obrądku w godach małżenskich.
Рясний – густой, сильный (о цветах и плодах); rzęsisty, gęsty.
Ряст – растение, цветущее весной, обрядовое; roślina kwitnąca па wiosnę, należąca do gusłów ludu.
Рятувати – спасать; ratować.
С
Садовитись – садиться; siadać.
Сап’янці – сафьяновые сапоги; safianowe bóty.
Сарана – саранча; szarańcza.
Сварка – ссора, перебранка; kłotnia, waśnia.
Сварливий – сварливый; kłotliwy, cierpki.
Свататись – свататься; starać się о rękę.
Свекруха – свекровь; matka męża, świekra.
Свита – верхнее платье; siermięga.
Село – село, деревня; sioło, wieś.
Селючка – деревенская (презр.); wieśniaczka (pogardl.).
Сем’янин – семьянин; familijny.
Сердитий – сердитый, злой; zły, złosliwy.
Сережки – сережки; kólczyki.
Сиві, полови (воли) – серые, буланые (быки); siwe, płowe (woły).
Сила – сила, насилие, множество; siła, przemoć, mnóstwo.
Силовати – принуждать; przymuszać, zniewalać.
Силоміць – насильно; gwałtem, przemocą.
Сильне – очень, сильно; bardzo, nader.
Синиця – синица; sinogarlica.
Синій – синий; szafirowy, siny.
Син, синятко – сын, сынок, сыночек; syn, synek, synaczek.
Сіл – село (род. мн., L. m. prz. 2).
Сільський – сельский; wiejski.
Скавиця – название кладбища в Киеве; nazwanie cmentarza w Kijowie.
Сказано – известно уж; rzecz wiadoma, naturalna rzecz.
Скарбець – зарытая в землю гладышка с деньгами; паczynie z pieniędzmi zakopane.
Скільки – сколько, как; ile, jak.
Скласти – сложить; ułożyć.
Скликати – скликать, сзывать, собирать; zwoływać, zbierać.
Скло – стекло; szkło.
Скоїтись – произойти, сделаться (о дурном); stać się, wyniknąć (na konto złego).
Скресла крига – тронулся, пошел лед; połamal się lód.
Скривдити – обидеть; skrzywdzić.
Скриня – сундук; skrzynia, kufer.
Скринька – сундучек, ларчик, шкатулка; skrzynka, szkatułka.
Скричати – закричать; krzyknąć.
Сльоза – слеза; łza.
Сліз, слізьми – род. и тв. п. мн. ч., рг. 2 і 6 licz. mn.
Служка – служанка; służąca.
Сміття – сор; śmieci.
Сподобати, до сподоби – полюбить, по душе; upodobać, do upodobania.
Сподіватись – ожидать, надеяться; spodziewać się.
Слухняний – послушный, покорный; posłuszny, pokorny.
Смішки – шутки; żarty.
Смутний – грустный, печальный; smutny.
Сонечко – солнышко; słoneczko.
Соромитись – стыдиться, краснеть; wstydzić się, rumienić się, plonąć.
Соромляжий – стыдливый, конфузливый, застенчивый; wstydliwy.
Сором – стыд; wstyd.
Сорочка – рубашка, сорочка; koszula.
Спасибі – спасибо; dzięki.
Спершу – сперва; pierwej.
Спинатись – тянуться к чему-нибудь вверх, стараться взобраться на что; wspinać się, wzbierać się.
Спинитись – остановиться; zatrzymać się.
Спитати – спросить; zapytać.
Співати – петь; śpiewać.
Спізнитись – запоздать, опоздать; opóżnić się, spóżnić się.
(Сповиточок), у сповиточку – в пеленках, в младенчестве; w pieluszkach, w niemowlęciu.
Сполохнути – всполошить; spłoszyć, przestraszyć.
Спостигнути – постигнуть; stać się, przytrafić się.
Спочивати – отдыхать; odpoczywać.
Справдешній – действительный, настоящий; prawdziwy, istotny.
Справді – в самом деле, неужели, действительно, взаправду; doprawdy, w samej rzeczy, zaiste.
Справедливий – настоящий, истинный, действительный; prawdziwy, rzeczywisty.
Сп’янчитись – распиться; rozpić się.
Ставний – стройный, видный; urodziwy.
Став, ставок – пруд; staw, sadzawka.
Старосвітній – старосветский; staroświecki.
Стежечка – стежка (ум., zdrobn.).
Стежка – тропинка; ścieżka.
Стілець – стол, столик; stół, stolik.
Стільки – столько; tyle, tak.
Стільчик – стул; krzesło, krzesełko.
Сторожа – стража; warta, straż.
Стота – істота.
Страждати – страдать, терпеть, мучиться; cierpieć.
Страхати – пугать; straszyć.
Стрівати – подождать; стерпеть; встречать; zaczekać, przenieść; napotykać.
Стріха – край соломенной крыши; kraj strzechy.
Стрепенутись – вздрогнуть, встрепенуться; wstrząsnąć się.
Стрічка – узкая ленточка, тесемка; wstążeczka.
Струмінь – ручей, струя; strumień.
Струмочок – ручеек, струя, струйка; strumyk.
Струснутись – содрогнуться; strząsnąć się, wzdrygnąć się.
Ступінь – шаг; krok.
Ступня – ступінь (род. п., prz. 2).
Зчепитись – взяться за руки; pobrać się za ręce.
Зчеплються – зчепитись (буд. вр. 3 л. мн. ч., cz. przysz. 3 p. L. mn.).
Сувора – внушение; przekonanie.
Суворий – суровый, строгий; srogi, surowy.
Судилось – суждено; przeznaczono.
Сумовати – тосковать, горевать; tęsknić, smucić się.
Сум – грусть, тоска, печаль, уныние, предчувствие дурного; smutek, tęksnota, ponurość, przeczucie złego.
Супити – хмурить, морщить; zasępiać, zachmurzać.
Схаменутись – спохватиться, опомниться, прийти в себя; zmitygować się, opamiętać się, przyjść do siebie.
Схопитись – вскочить, ухватиться (за что); zerwać się; schwycić, porwac (za со).
Сяти, сіяти – сиять, блестеть; błyszczeć, swiecić, lśnić.
Т
Ta – да, и, но; і, takze, ale.
Талан – счастье, судьба; szczęscie, przeznaczenie.
Танок – хоровод; koło.
Танути – таять; topnieć, tajeć.
Темний – темный, слепой; ciemny, niewidomy.
Тепереньки, теперечки – теперь (ум. zdr.).
Тепер – теперь; teraz.
Тиждень – неделя; tydzień.
Тин – забор; płot.
Тинятись – слоняться, бродить; błąkać się.
Тихесенько – тихохонько; cichutko.
Тиша – тишь; cisza.
Тільки, тілько – только; tylko.
Тінок – тень; cień.
Тітка – тетка; ciotka.
Товар – рогатый скот; bydło.
Товкач – толкуша; stępor.
Толока – помощь (бесплатная по просьбе нуждающегося полевая работа миром, за хлеб-соль и доброе слово); tłoka.
Томитись – уставать, утомляться; fatygować się, znużać się.
Точок – название рынка в Киеве; nazwanie rynku w Kijowie.
Траплятись – случаться; zdarzać się, przytrafiać się.
Треба – нужно, надо; trzeba, potrzeba.
Тримтіти – дрожать; drżeć.
Трохи – мало, немного; trochę, mało, niewiele.
Трошечки – трохи (ум., zdr.).
Труситись – дрожать; trząść się.
Туга – тоска; zgryzota, zmartwienie.
Трушуся – труситись (наст. вр., cz. ter.).
Тулитись – прислоняться; tulić się.
Тулюся – тулитись (наст. вр., cz. ter.).
Тупати – ходить, хлопотать; tupać, krzętać się.
Турбоватись – беспокоиться; troszczyć się, fatygować się.
Тхнути – дохнуть, вздохнуть; odetchnyć.
Тямити – понимать; знать; pojmować; wiedzieć.
Тямлю – тямити (наст. вр., cz. ter.).
У
У, ув – в, у; w, u.
Убожіти – беднеть; biednieć.
Убрання – платье, одежда; odzienie, strój.
Увага – внимание; uwaga.
Увесь – весь; wszystek.
Увійти – войти; wejść.
Удвійзі – вдвоем; we dwójgu.
Удруге – вторично, во второй раз; powtórnie, drugi raz.
Узлик – узелок; węzełek.
Узяти – взять; wziąć.
Уквічана – украшенная цветами; upiękniona kwiatami.
Унука, унучка – внучка; wnuczka.
У обідню добу – вполдень; w poludniowę porę.
Уранці – утром, поутру; zrana.
Уродитись – родиться; narodzić się.
Уручити – поручить, отдать на сохранение; poruczyć, oddac na opieke.
Усе – все, постоянно, всегда; wszystko, ciągle, zawsze.
Усі – все; wszyscy, wszystkie.
Усміхатись – усмехаться; uśmiechać się.
Усякий – всякий; każdy.
Утікати – уходить; uciekać.
Утретє – в третий раз; ро raz trzeci.
Утя – утеночек; kaczeczka (niewłaśc).
Учепитись – привязаться; przyczepić się.
Ф
Филя – волна; fala.
Х
Хазяїн – хозяин; gospodarz.
Хата – изба; chata, chalupa.
Хвилина, хвилиночка – мгновение; chwila.
Хвиля – филя.
Хворіти – хворать; chorować.
Хіба – разве; chyba.
Хибке (серце) – слабое (сердце); miękie (о sercu), słabe.
Хибкий – гибкий; шаткий; giętki, zręczny; wahający się.
Хибнути – склониться; przychylić się.
Хижий – хищный; drapieżny.
Химерувати – капризничать; мечтать; kaprysić się; marzyć.
Хисткий – гибкий; giętki.
Хитати – качать; hustać, kołysać.
Хлібороб – хлебопашец, земледелец; rolnik.
Хлопець – мальчик, паренек; chłopieć.
Хлоп’я – мальчик; maleć.
Хмара – туча; chmura.
Хмурий – мрачный; chmurny, zasępiony.
Ховатись – прятаться; chować się.
Ходити – ходить; приходить (на зов); пойти (во 2 лице повел, накл.); chodzić.
Холодок – тень; cień.
Хорувати – болеть; chorować.
Хороший – хороший, красивый, порядочный; ladny, piękny, porządny.
Хоч – хоть-хоть, хотя; choć, chociaż.
Храбрувати – храбриться; udawac walecznego.
Хреста – хрест (род. и вин., 2 і 4 prz.).
Хрест – крест; krzyż.
Хрещатий – крестовидный; w kształcie krzyża.
Хрестить – хрестити (наст. вр., cz. ter.).
Хрещений – окрещенный; ochrzczony.
Хрещик – название игры; nazwanie zabawy gminnej.
Хрестити – крестить; осенять крестом; chrzcić; żegnać.
Худоба – скот, имущество; bydło, dobra.
Хутенько – скорее; prędzej.
Хутір – хутор, выселок, поселок; wioska, folwark, futor
Хутко – скоро; prędko, żwawo.
Хутче – скорее; prędzej.
Ц
Цвинтарь – церковный двор, паперть; podwórze kościelne
Цвіт – цвет; kwiat.
Цілий – целый, весь; cały, wszystek.
Цокотіти – болтать; sakotać, gadać.
Цуратись – чуждаться, отказываться; opuszczać, wyrzekać się.
Цуценя – щенок; piesek.
Цямріння – сруб в колодце; cembryna.
Ч
Чарка – рюмка; kieliszek.
Часом – иногда; czasami.
Частовати – потчивать, угощать; częstować, tractować.
Чахнути – сохнуть, вянуть; schnąć, więdnać.
Чепурний – чистоплотный, ловкий, изящный; ochędóżny, zwinny, okazały.
Червоний – красный, алый; czerwony.
Черевики – башмаки; trzewiki.
Черешня – черешня; trześnia.
Черниця – монахиня; zakonnica, mniszka.
Чисто-чисто – совершенно, со всею точностью; czysto, zupełnie.
Чого – отчего? что? dla czego? jak?
Чом – почему? dla czego?
Чорнявий – брюнет, смуглый; czarniawy, śniady.
Чувати – слыхивать; słyszeć.
Чужесторонній – с чужой стороны; z cudzych stron.
Чужина – чужбина; obce strony.
Чужина – чужие; cudze.
Чумак – украинец, который ездит в Крым и на Дон за рыбой и солью; czumak, ukrainieć, jezdzący do Krymu і nad Don po rybę і sół.
Чути – слышать, чувствовать; słyszeć, czuć.
Чутка – слух, молва; wieść, pogłoska.
Чуть, чути, чутно – слышно; słychać.
Ш
Шабля – сабля; szabla.
Шанувати – почитать, уважать, угощать; szanować, częstować.
Шануватись – поддерживать прежнюю добрую славу или поправлять дурную, исправляться; szanować się.
Швидко – скоро; skoro, prędko.
Шкода – жалко; szkoda, żal.
Шкода – вред; жаль; szkoda, żal.
Шкода – напрасно, пустое! nadaremnie.
Шлях – дорога; droga, trakt.
Шматок – кусок, ломтик; kawałek, szmatek.
Шмигнути – шмыгнуть, удрать; ucieć, zemknęć.
Шпарко – быстро, шумно; byslro, wartko.
Шпіровати – драть, мучить; dręczyć.
Штани – шаровары; majtki.
Штовхати – толкать; trącać, popychać.
Шукати – искать; szukać.
Шуліка – коршун; jastrząb.
Щ
Щебетати – щебетать; szczebiotać.
Щирий – искренний, верный; прилежный; szczery, serdeczny; nieleniwy.
Що – что; со.
Щоб – чтобы; żeby, aby.
Э
Еге – да! так! вот что! tak! to tak!
Ю
Юпка – кофта; kaftan kobiecy, katanka.
Я
Якийсь – какой-то; jakiś, nejakiś.
Яково – каково; jak, jako.
Якось – каким-то образом; niejakoś.
Якось – как-то, когда-то; kiedyś, jakoś.
Як – как; jak.
Якмога – изо всех сил; z całej mocy.
Янгелятко – янгол (ум. zdr.).
Янгол – ангел; anioł.
Яросливий – бешеного нрава; złośnik.
Яр – долина; dolina.
Ясочка – ласточка (иноск.); jaskóleczka (niewlaśc).
Українське и вимовляється не так твердо, як руське ы або польське у, і не так м’яко, як рус[ьке] и або польсь[ке] і.
Укр[аїнське] е вимовл[яється] як польське, твердо; тільки з почину слова та після а, є, і, о – як руське, м’яко. Є вимовляється як руське е або польське іе, je.
Українське і, ю, я м’ягчіші од руських.
На і треба наважувати голос, коли немає знаку над іншою літерою, а коли в однім слові два або три і, то на тому і, що має знак замість точки.
Примітки
Словник до «Народних оповідань», складений Марком Вовчком у 50-х роках XIX ст.
Публікується за виданням «Повістки (Народні оповідання Марка Вовчка. Другим виданням. Коштом Н. Тиблена. С.-Петербург, 1861)».
Подається за виданням: Марко Вовчок Твори в семи томах. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 7, кн. 1, с. 543 – 579.